Ухвала суду № 25168874, 10.07.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2514/2622/12 Провадження № 22-ц/2590/2152/2012 Головуючий у I інстанції - Скалозуб О. М.Категорія - цивільна Доповідач - Острянський В. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Острянського В.І., суддів:Горобець Т.В., Хромець Н.С.,при секретарі: Мартиновій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 травня 2012 року у справі за поданням старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов"язань,-

в с т а н о в и в:

В травні 2012 року старший державний виконавець ВДВС Ніжинського міськрайонного управління юстиції звернувся до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з поданням про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов"язань. Подання мотивоване тим, що в провадженні вказаного відділу ДВС перебуває виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1300 грн.00 коп. щомісячно. Що станом на 01.05.2012 року по сплаті аліментів за боржником ОСОБА_5 рахується заборговагність з аліментів в розмірі 17445 грн. 16 коп.. Проте з часу відкриття виконавчого провадження боржником жодної суми в рахунок погашення заборгованості сплачено не було, що, на думку державного виконавця, є доказом ухилення боржника від виконання своїх зобов"язань.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 18 травня 2012 року подання старшого державного виконавця ВДВС Ніжинського міськрайонного управління юстиції задоволено; встановлено тимчасове обмеження боржнику ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов"язань згідно виконавчого листа № 2-2338/11 року, що виданий Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 14.07.2011 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 травня 2012 року.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала є незаконною, оскільки судом не було враховано, що сума боргу виникла у зв"язку з неповідомленням апелянта про відкриття виконавчого провадження; суд помилково послався на факт ухилення апелянта від обов"язку сплати аліментів, оскільки в матеріалах справи немає жодного доказу даного факту.

В письмових запереченнях ВДВС Ніжинського міськрайонного управління юстиції просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки відсутні підстави для скасування ухвали суду про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала судді суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про задоволення подання старшого державного виконавця ВДВС Ніжинського міськрайонного управління юстиції суд погодився з доводами останнього про те, що мало місце ухилення боржника ОСОБА_5 від виконання своїх боргових зобов"язань за судовим рішенням.

Однак, з таким висновком місцевого суду не може погодитись апеляційний суд через їх невідповідність обставинам справи та порушення місцевим судом норм процесуального права, враховуючи наступне.

Статтею 377-1 ЦПК України встановлено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Апеляційним судом по справі встановлено, що на виконанні у ВДВС Ніжинського міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавчий лист № 2-2338/11 року, виданий Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 14.07.2011 року, за яким відкрито виконавче провадження і згідно з яким сума заборгованості ОСОБА_5 перед стягувачем, станом на 16 червня 2012 року, становить 283 грн.95 коп.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України „Про порядок виїзду з України і в"їзду в Україну громадян України" від 31 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в"їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв"язання спорів у цій сфері.

Пунктом 5 ч.1 ст.6 вказаного Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон - ухилення громадянина України від виконання ним зобов"язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов"язань.

Згідно з п.18 ч.3 ст.11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов"язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов"язання за рішенням.

Таким чином, в розумінні вказаних правових приписів, обов"язковою законною підставою для обмеження громадянина України у його праві виїзду за межі України може бути лише ухилення боржника від виконання ним своїх зобов"язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи).

Проте, судом першої інстанції не було враховано того, що матеріали справи не містять в собі доказів такого ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов"язань.

Відтак, висновок суду першої інстанції стосовно того, що боржник ухиляється від виконання своїх боргових зобов"язань є передчасним та таким, що не грунтується на матеріалах справи, в зв"язку з чим апеляційний суд, керуючись п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановлює нову ухвалу про відмову у задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов"язань.

Згідно зі ст.88 ЦПК України з заявника підлягає стягненню на користь боржника 107 грн. 30 коп. у відшкодування судових витрат, які були понесені апелянтом при поданні апеляційної скарги та згідно зі ст.1 Закону України „Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" з заявника підлягає стягненню на користь боржника 429 грн. 20 коп. компенсації витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 312 ч. 1 п. 2, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 травня 2012 року - скасувати.

В задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов"язань - відмовити.

Стягнути з відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції на користь ОСОБА_5 107 грн. 30 коп. у відшкодування судових витрат та 429 грн. 20 коп. компенсації витрат на правову допомогу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: