Рішення № 25164426, 13.07.2012, Київський районний суд м. Одеси

_________________

Справа№2-5695/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2012 р. рокуКиївський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Коваленко О.Б.

за участю секретаря -Маценко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся з первісним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за кредитним договором № 2008/25-100-161 від 23.07.2008 року.

Надалі ПАТ "Укрсоцбанк," змінивши позовні вимоги в порядку ст. 31 ЦПК України, звернувся з позовом до ОСОБА_1, в якому просив в рахунок заборгованості звернути стягнення шляхом продажу іпотечного майна з прилюдних торгів з дотриманням процедури, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", та початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної відповідно до законодавства, в межах вартості заставленого (іпотечного) майна, звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить майновому поручителю ОСОБА_1, а саме: двокімнатну квартиру загальною площею 48, 5 квадратних метрів, житловою площею 29,3 квадратних метрів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

14.06.2010 року на виконання положень Закону України "Про акціонерні товариства" АКБ "Укрсоцбанк" був перейменований у публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", яке є правонаступником АКБ "Укрсоцбанк".

Представник ПАТ "Укрсоцбанк" - Баталін С.С надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню

23 липня 2008 року між АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2008/25-100-161, відповідно до п. 1.1. якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 60000 (шістдесят тисяч) доларів США зі сплатою 13,5 % річних, з кінцевим строком повернення заборгованості за кредитом до 22 липня 2023 року.

Свої зобов'язання позивач виконав у повному обсязі, банк надав громадянину ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 60000 доларів США. Це не заперечувалось представником ОСОБА_2

Позичальник зобов язався на умовах, в розмірі та строки, встановлені в кредитному договорі, повернути банківський установі кредит, сплатити відсотки за користуванням кредитними коштами, а також сплатити комісії, пені, штрафи, що передбачені умовами цього договору.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банківський кредит - це будь - яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язання надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави "Позика", якщо інше не встановлено цим параграфом і не виходить із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. В свою чергу, згідно зі ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту та пропозицій, які склались на кредитному ринку, строком користування кредитом, розмір облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, в тому числі із договорів.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, в свою чергу зобов'язання, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В порушення умов кредитного договору щодо порядку та строків погашення кредитного зобов'язання, вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України позичальник не виконує умови кредитного договору, не погашає кредит, не сплачує відсотки.

Починаючи з 24.02.2010 року ОСОБА_2 не виконуються умови кредитного договору № 2008/25-100-161 від 23 липня 2008 року - порушуються строки повернення кредиту та сплати процентів.

24.05.2010 року сплив 90-то денний строк, протягом якого позичальником не виконувалися умови кредитного договору № 2008/25-100-161 від 23 липня 2008 року, отже, відповідно до п. 4.5. цього договору ОСОБА_2 зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі і сплатити проценти за фактичний час користування кредитом у сумі яка згідно з розрахунком заборгованості становить 70721, 51 доларів США 51 центів, що становить за курсом НБУ 561670, 23 (п'ятисот шістдесят одна тисяча шістсот сімдесят) гривень , з яких:

- сума строкової заборгованості за кредитом 56687, 61 доларів США - гривневий еквівалент 450213, 00 гривень;

- сума простроченої заборгованості за кредитом 1314, 18 доларів США - гривневий еквівалент 10437,22 гривень;

- сума строкової заборгованості за відсотками 163, 40 доларів США - гривневий еквівалент 1297, 72 гривень;

- сума прострочених відсотків за кредитом 6601,13 доларів США - гривневий єквівалент 52426,17 гривень;

- розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту 93, 29 доларів США - гривневий еквівалент 740,91 гривень;

- розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків 461,90 доларів США - гривневий еквівалент 3668, 41 гривень;

- штраф за порушення пунктів кредитного договору 5400, 00 доларів США - гривневий еквівалент 42886,80 гривень.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, сплати процентів, належних йому, відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме та нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, ії розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Так, згідно з ч. 3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно із п. 4.2. кредитного договору, у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.2.-3.3.17 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 3% від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими процентами, за кожний випадок.

Оцінюючи умови кредитного договору та положення діючого законодавства, яке регулює порядок нарахування, сплати таких різновидів неустойки, як пені та штрафу, суд приходить до висновку, що штраф та пеня мають кожний властиві тільки цьому виду неустойки особливості за підставою виникнення і методом обчислення залежно від характеру порушень зобов'язання. Основною умовою застосування штрафу є те, що штраф може встановлюватись за будь-яке порушення зобов'язання. Пеня в свою чергу, є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Відмінність пені від штрафу полягає в тому, що пеня може встановлюватися за несвоєчасне виконання тільки грошового зобов'язання.

23 липня 2008 року між АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір у якості забезпечення іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором № 2008/25-100-161 від 23 липня 2008 року, укладеним між іпотекодержателем та позичальником, на наступне нерухоме майно: двокімнатну квартиру загальною площею 48, 5 квадратних метрів, житловою площею 29,3 квадратних метрів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить іподекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 26 лютого 2008 року, за реєстровим номером 7-988 посвідченим Шатіловою О.В. державним нотаріусом Першої Одеської нотаріальної контори, право власності на яку зареєстровано в електроному реєстрі прав власності на нерухоме майно КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості". Заставна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становила сума 370 000, 00 (триста сімдесят тисяч) гривень, що за офіційним курсом НБУ на дату укладання цього договору (за 100 доларів США = 484,00 грн.) еквівалентно сумі 76446, 26 (сімдесят шість тисяч чотириста сорок шість) доларів США 26 центів.

Відповідно до п. 3.1. іпотечного договору банк має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань за кредитним договором, у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

В силу ч.6 ст.3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку", передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Оцінивши всі докази у їх сукупності, з урахуванням правових обґрунтувань та позицій сторін, з урахуванням наведених висновків щодо неналежного виконання зобов'язань третьою особою за кредитним договором зі своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків, керуючись вищенаведеними умовами кредитного договору, позовні вимоги у зверненні стягнення на предмет іпотеки, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2008/25-100-161 від 23 липня 2008 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 192, 525, 526, 533, 549, 610, 611, 628, 629, 632, 1048, 1050, 1052, 1054, 1056 прим.1 ЦК України, ст.ст. 1, 6, 7, 33 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 2, 47, 49 Закону України "Про банки та банківську діяльність", ст.ст. 2,4,5,6,8,10,15,57,60,62,88,209,218,223,224-233,292 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2008/25-100-161 від 23 липня 2008 року, звернути стягнення шляхом продажу іпотечного майна з прилюдних торгів з дотриманням процедури, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", та початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна , проведеної відповідно до законодавства, в межах вартості заставленого (іпотечного) майна, звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить майновому поручителю ОСОБА_1, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 48,5 кв.м, житловою площею 29,3 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Для цілей виконавчого провадження визначити:

боржником:

ОСОБА_1;

стягувачем:

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (код ЄДРПОУ 00039019).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя : Коваленко О. Б.