Постанова № 25161852, 07.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2012 р.

справа № 2а/0470/8200/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря –Цьока І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року у справі № 2а/0470/8200/11 за позовом Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра-КС» про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и В:

Державна податкова інспекція у м.Дніпродзержинську звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача кошти з рахунків обслуговуючих банках і готівки, яка належить ТОВ «Пальміра-КС», у розмірі боргу з податку на прибуток у сумі 4242,80 грн. та податку на додану вартість у сумі 2901, 45 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року позов задоволено частково, а саме: стягнуто з рахунків в обслуговуючих банках та готівки Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра-КС»борг з податку на прибуток у сумі 4242, 80 грн.. В іншій частині позову відмовлено. Постанова суду, в частині відмови у задоволенні позову, мотивована тим, що в частині стягнення з відповідача податкового боргу з ПДВ у сумі 2901,45грн. позивачем не дотримано процедури погашення податкового боргу, а саме на вказану суму підприємству не було направлено податкову вимогу.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, просив змінити постанову суду, задовольнивши заявлені вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Податковим кодексом України не передбачено обов’язок ДПІ направляти платнику податків податкові вимоги на кожну окрему суму податкового боргу, за умови того, що платнику направлялася податкова вимога, але податковий борг не було погашено підприємством у добровільному порядку. Погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання податкової вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами суд першої інстанції правильно встановив обставини виникнення податкового боргу та його розмір.

Так, податковий борг з податку на прибуток у розмірі 4242,80грн. виник внаслідок самостійного узгодження відповідачем податкових зобов’язань, з цього виду податку, шляхом подання до ДПІ відповідної податкової декларації.

Відповідно п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.56.11 ст.56 ПК України, не підлягає оскарженню податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків.

Отже, суд першої інстанції вірно вказав на те, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків, є узгодженим з дня подання такої декларації.

Крім цього, встановлені обставини справи свідчать про те, що результатами проведеної перевірки та складеного акту №192/78/15-230/34455374 від 30.03.2011 року, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.04.2011 року №0001061502, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафу у розмірі 10% грошового зобов’язання погашеного з затримкою у сумі 2901,96 грн.

Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи податкове повідомлення-рішення від 15.04.2011 року №0001061502 направлено на адресу підприємства, яка зазначено в ЄДРПОУ, але не вручено платнику, у зв’язку з відсутністю його за вказаною адресою, про що 07.04.2011р. поштовою службою зазначено в повідомленні про вручення.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, ТОВ «Пальміра-КС»було зобов’язане сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, яке вважається отриманим 07.04.2011р. –день, зазначений поштовою службою про неможливість вручення, у зв’язку з відсутністю адресата.

Отже, строк сплати грошового зобов’язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2011 року №0001061502, настав 17.04.2011р.

Таким чином, з огляду на вимоги пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, вказане грошове зобов’язання набуло статусу податкового боргу з 17.04.2011р.

Встановлені обставини справи також свідчать про те, що у зв’язку з несплатою відповідачем самостійно узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 4242,80грн., ДПІ направлено на адресу підприємства податкову вимогу №117 від 23.02.2011р. на вказану суму.

Вказана податкова вимога не вручена платнику, у зв’язку з відсутністю його за місце знаходження, про що 26.02.2011р. поштовою службою зазначено в повідомленні про вручення. Таким чином, враховуючи вимоги п.58.3 ст.58 ПК України, податкова вимога вважається врученою 26.02.2011р. –день, зазначений поштовою службою про неможливість вручення, у зв’язку з відсутністю адресата.

Суд першої інстанції, частково задовольнивши заявлені вимоги, зазначив про те, що ДПІ набула право на звернення до суду з позовом щодо стягнення сум податкового боргу з податку на прибуток у сумі 4242,80грн., тобто на суму податкового боргу відносно якого ДПІ відповідачу направлялась податкова вимога. У частині стягнення податкового боргу з ПДВ у сумі 2901,96грн., суд вказав на те, що заявлені вимоги є передчасними, оскільки ДПІ не було направлено платнику податкову вимогу на цю суму податкового боргу.

З таким висновком суду першої інстанції, що став підставою для відмови у частині заявлених вимог, не можливо погодитись з наступних підстав.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Порядок направлення органами Державної податкової служби податкових вимог платникам податків врегульований наказом ДПА України від 24 грудня 2010 року № 1037, який зареєстрований в МЮ України 30 грудня 2010 року за № 1432/18727 та яким передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Таким чином, з огляду на направлення відповідачу податкової вимог №117 від 23.02.2011р., суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що податковий орган зобов’язаний додатково направити податкову вимогу на суму податкового боргу з ПДВ у сумі 2901,96грн.

За таких обставин, зважаючи на доведеність розміру податкового боргу та вжитті ДПІ заходи щодо погашення податкового боргу (направлення податкової вимоги), суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити та скасувати постанову суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1, ст. 198, ст. 202, ст.ст.205, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську –задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року у справі № 2а-0470/8200/11 в частині відмови у задоволенні позову –скасувати та прийняти нову постанову, в цій частині заявлених вимог, про задоволення позову.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра-КС»у обслуговуючих банках і готівки, належної товариству з обмеженою відповідальності «Пальміра-КС», у розмірі боргу з податку на додану вартість у сумі 2 901,45грн. (р/р №31110029700013, код платежу 14010100, одержувач: відділення Державного казначейства в м.Дніпродзержинську, код 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012).

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року у справі № 2а-0470/8200/11 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст постанови виготовлено 08.06.2012р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк