Постанова № 25160941, 05.07.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2012 р. Справа № 5023/1889/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Івакіна В.О., суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю прокурора - Зливка К.О. (посв. №36 від 12.02.2010 р.)

та представників:

позивача -Рижков І.П. (дов. №08-11/124/2-12 від 04.01.2012 р.)

відповідача -Когут Н.М. (дов. б/н від 20.03.2012 р.)

3-ої особи -Бабенко Д.А. (дов. №01-40/2883 від 29.10.2009 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№1932Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 21 травня 2012 року у справі

за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Київський", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківська обласна рада, м. Харків

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Готель "Київський" про визнання недійсним договору № 11-К від 07 квітня 2008 року, укладеного між територіальними громадами сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради та приватним підприємством "БЕРН-К", посвідченого 07.04.2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Івановою Ю.В., та зареєстрованого в реєстрі за № 1816, предметом якого є цілісний майновий комплекс відокремленого структурного підрозділу ВЕП "Держпром" - готель "Київський", розташований за адресою: м. Харків, вул. Культури, 4; про застосування наслідків недійсності правочину та повернення сторін в первісний стан; про визнання права комунальної власності територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради на 1/2 частину нежитлової будівлі літ. А-7 загальною площею 5272,3 кв. м, розташовану по вул. Культури, 4 у м. Харкові.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.05.2012 р. у справі №5023/1889/12 (суддя Шатерніков М.І.) позов задоволено повністю.

ТОВ "Готель "Київський" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду є необґрунтованим та незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Прокурор, позивач та третя особа вимоги ухвали від 11.06.2012 р. не виконали, відзиви на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своїх заперечень не надали. В судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечують, вважають, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду залишити без змін.

Відповідач, ТОВ "Готель "Київський", в судовому засіданні подав клопотання про витребування доказів та призначення судової оціночної експертизи.

Позивач, прокурор та третя особа проти клопотань відповідача заперечують, посилаючись на те, що в матеріалах справи є всі необхідні матеріали, які необхідні для розгляду спору по суті.

Колегія суддів розглянула заявлені відповідачем клопотання, вислухала пояснення представників сторін, прокурора та третьої сторони та дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотань відповідача .виходячи із наступного

Статтею 38 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні зокрема повинно бути зазначено обставини, що перешкоджають наданню доказів.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідач на момент розгляду справи є власником спірного приміщення, тому має можливість самостійно отримувати в органах реєстрації будь-які документи щодо його майна, відповідачем в клопотанні не наведені обставини, що перешкоджають отриманню ним необхідних документів та відповідач не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України судову експертизу господарський суд призначає для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

В матеріалах справи окрім висновку про вартість цілісного майнового комплексу від 08.02.2008 р. міститься висновок експертного оціночного дослідження №10432 від 27.02.2012 р., складений експертом ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Капліном Р. Б., який має вищу будівельно-технічну освіту, кваліфікацію судового експерта 2 класу по провадженню судових будівельно-технічних експертиз, стаж роботи за фахом 17 років.

Експертом проведено дослідження питання визначення ринкової вартості цілісного майнового комплексу відокремленого структурного підрозділу ВЕП "Держпром" - готель "Київський" по вул. Культури, 4, у м. Харкові станом на 25.01.2008 р..

Відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що зазначений висновок експертного оціночного дослідження №10432 від 27.02.2012 р. не може бути належним доказом у справі, отже необхідності здійснення повторної судової оціночної експертизи після спливу більш ніж чотири роки колегія суддів не вбачає.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши у судовому засіданні пояснення прокурора, уповноважених представників позивача, відповідача та третьої особи, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Харківської обласної ради від 29.11.2007 р. за №514-V було внесено зміни до рішення Харківської обласної ради від 03.04.2007 р. за №217-V "Про відчуження об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" та доповнено Перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що підлягають відчуженню шляхом продажу за конкурсом цілісним майновим комплексом відокремленого структурного підрозділу ВЕП "Держпром" - готель "Київський" по вул. Культури, 4, у м. Харкові.

Між територіальними громадами сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради (продавець) та приватним підприємством "БЕРН-К" (покупець), правонаступником якого є ТОВ "Готель "Київський", 07.04.2008 р. був укладений договір №11-К. (т.1 а.с.144-147).

Згідно умов договору у власність покупця перейшов цілісний майновий комплекс відокремленого структурного підрозділу ВЕП "Держпром" - готель "Київський" по вул. Культури, 4, до складу якого входить нежитлова будівля літ. А-7 загальною площею 5272,3 кв. м по вул. Культури, 4, у м. Харкові.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що приватизація цілісного майнового комплексу відокремленого структурного підрозділу ВЕП "Держпром" - готелю "Київський" здійснювалася з порушенням чинного законодавства з огляду на наступне.

Статтею 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" унормовано, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила (ст. 202 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що свідоцтво про право власності на будівлю літ. А-7 загальною площею 5272,3 кв. м по вул. Культури, 4, у м. Харкові було видано 18.03.2008 р.; реєстрація права власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно згідно витягу № 18279105 проведена 27.03.2008 р.

Тобто, на час прийняття Харківською обласної радою рішення про приватизацію ЦМК відокремленого структурного підрозділу ВЕП "Держпром" - готелю "Київський", у власника було відсутнє право розпорядження майном.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації із залученням, у разі необхідності, аудитора (аудиторської фірми) та здійснюється його оцінка в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Акт інвентаризації затверджується керівником та головним бухгалтером підприємства, акт оцінки вартості об'єкта приватизації - керівником органу приватизації.

Пунктом 4.1 Положення про порядок та умови приватизації об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням обласної ради від 05.07.2007 р. за №318-V, встановлено, що інвентаризація майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області проводиться відповідно до Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 р. за №158.

Пунктом 5 Положення визначено, що до складу інвентаризаційної комісії включаються керівник і головний бухгалтер підприємства, що приватизується (корпоратизується). Представник державного органу приватизації не може входити до складу інвентаризаційної комісії.

До складу комісії з інвентаризації відокремленого структурного підрозділу ВЕП "Держпром" - готель "Київський" був включений представник органу приватизації обласної ради -головний спеціаліст відділу соціально-економічного розвитку та обліку управління з питань комунальної власності виконавчого апарату обласної ради Н.В. Гершаннік, яка одночасно була членом конкурсної комісії з продажу готелю "Київський", затвердженої розпорядженням голови обласної ради від 28.12.2007 року № 125.

Пунктом 2.4 Положення про конкурсну комісію з продажу об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням Харківської обласної ради від 08.02.2007 р. за №175-V, встановлено, що голова комісії, її заступник та персональний склад затверджуються рішенням обласної ради.

В порушення зазначених вимог голова та заступник голови конкурсної комісії були визначені розпорядженням голови обласної ради від 28.12.2007 р. за №125,

На засіданні конкурсної комісії з продажу цілісного майнового комплексу відокремленого структурного підрозділу ВЕП "Держпром" - готель "Київський" 14.02.2008 р. був затверджений зміст інформаційного повідомлення про продаж об'єкту.

В інформаційному повідомленні, опублікованому в газеті "Слобідський край" від 16.02.2008 р. в порушення вимог ст. 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", пункту 6 Глави 2.4. Положення про порядок здійснення деяких операцій з майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад області, затвердженого рішенням обласної ради від 15.12.2006 р. за №130-V, відсутні відомості про: рентабельність за останні три роки; час та місце особистого ознайомлення з об'єктом; час та місце проведення конкурсу.

Отже, інвентаризація майна, підготовка до приватизації та процедура приватизації об'єкта проводилися з порушенням вимог чинного законодавства.

За результатами проведеної з 31.12.2007 по 25.01.2008 р. Харківською товарною біржею оцінки ЦМК відокремленого структурного підрозділу ВЕП "Держпром" - готель "Київський" оціночна вартість нежитлової будівлі літ. А-7 складає 26 451,0 тис. грн., загальна оціночна вартість ЦМК -27 906,5 тис. грн. без урахування ПДВ (т.4 а.с.34-299).

Згідно з висновком експертного оціночного дослідження №10432 від 27.02.2012 р. ринкова вартість ЦМК відокремленого структурного підрозділу ВЕП "Держпром" - готель "Київський" станом на 25.01.2008 р., виходячи з даних про технічний стан об'єкту, зазначених в звіті Харківської товарної біржі від 25.01.2008 р. складає (без урахування ПДВ) 34 421 019 грн. (т.1 а.с.52-141).

Тобто продаж об'єкта приватизації здійснювався за заниженою вартістю, чим було завдано збитки бюджету м. Харкова, бюджету Харківської області, а також державному бюджету України в розмірі 5 805 222,8 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що договір купівлі-продажу №11-К від 07.04.2008 р. укладався з порушенням вимог чинного законодавства в зв'язку з чим, правомірно задовольнив позовні вимоги про визнання недійсним договору № 11-К від 07 квітня 2008 року.

Згідно ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1 ст. 236 Цивільного кодексу України).

Указом Президії Верховної Ради України від 26.08.1991 р. № 1435-XII "Про тимчасове припинення діяльності Компартії України", припинено діяльність Компартії України до остаточного розслідування обставин, пов'язаних з державним переворотом 19-21 серпня 1991 року. Місцевим Радам народних депутатів доручено до закінчення розслідування прийняти на баланс майно (будинки, споруди, друкарні, транспортні засоби, іншу власність), що належить організаціям Компартії України.

Виконавчий комітет Харківської міської ради народних депутатів 18.10.1991 р. рішенням № 374 "Про використання приміщень, що належали обкому Компартії України" вирішив на базі готелю "Київський" створити спільне акціонерне підприємство обласної та міської рад (т.1 а.с.195-196).

Рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради 01.11.1991 року № 301 "Про розподіл партійного майна" готель "Київський" передано у спільне користування обласної та міської рад.

Рішенням Харківської міської ради від 04.11.1991 року "Про об'єкти права власності обкому Компартії України" готель "Київський" визнано об'єктом права спільної часткової комунальної власності обласної та міської Рад народних депутатів (в рівних частках, по 1/2) та зобов'язано КП "Харківське міське БТІ" видати свідоцтва про право власності обласній та міській Радам на вказаний об'єкт. (т.1 а.с.197).

На виконання вищевказаного рішення Харківської міської ради КП "Харківське міське БТІ" було проведено реєстрацію та видані реєстраційні посвідчення: від 21.11.1991 р. за №342 про право власності Харківської обласної ради на 1/2 частину будівлі по вул. Культури, 4 та від 21.11.1991 р. за №404 про право власності Харківської міської ради на 1/2 частину будівлі по вул. Культури, 4. (т.1 а. с. 50, 51).

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 р. за № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" встановлено, що розмежування майна між власністю областей і власністю міст обласного підпорядкування провадиться облвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів (пункт 3 постанови).

В порушення зазначених вимог виконкомом Харківської обласної ради без участі виконавчого комітету Харківської міської ради та міської ради було прийняте рішення від 12.03.1992 р. за №68, яким готель "Київський" визнано власністю Харківської обласної ради.

При цьому, анулювання реєстрації права спільної часткової власності на вказане майно за Харківською обласною радою та Харківською міською радою у встановленому порядку не проводилось.

Статтею 65 Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування" (чинного в 1991-1992 роках) було встановлено, що державні органи місцевого самоврядування, до яких згідно зі ст. 2 цього Закону належали як міські так і обласні Ради народних депутатів та їх органи, мають право звертатися до суду або державного арбітражу з позовом про визнання недійсними актів інших державних органів самоврядування, які ущемляють їх повноваження, і до прийняття рішення судом або арбітражем зупиняти дію оскаржуваних актів на своїй території.

Рішення Харківської міської ради від 04.11.1991 р. Харківською обласною радою до державного арбітражу не оскаржувалось.

Згідно з частиною 2 пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

З урахуванням звернення Харківської обласної ради, на підставі п. 19 ст. 43, ч.2 п.10 Розділу V Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішенням Харківської міської ради від 28.04.2004 року № 52/04 було доручено Харківській обласній раді від імені територіальної громади м. Харкова вирішити питання про продаж, передачу у власність територіальних громад сіл, селищ та міст Харківської області, в оренду, концесію або під заставу готелю "Київський". Зазначене підтверджується також листом голови Харківської обласної ради від 29.02.2012 р. за №01-31/348..

Враховуючи те, що 1/2 частину нежитлової будівлі літ. А-7 по вул. Культури, 4 зареєстрована за Харківською міською радою, при оформленні права власності на будівлю готелю в цілому за Харківською обласною радою були допущені порушення законодавства, оскільки заявником не були надані відповідні правовстановлюючі документи та не було анульовано реєстрацію права власності за територіальною громадою м. Харкова.

Згідно зі ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Майно, передане до комунальної власності областей, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

За пропозицією сільських, селищних, міських рад обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що позовні вимоги Харківської міської ради про визнання права комунальної власності територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради на 1/2 частину нежитлової будівлі літ. А-7 загальною площею 5272,3 кв. м, розташовану по вул. Культури, 4 у м. Харкові є обґрунтованими, такими, що відповідають вимогам законодавства, та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права не було залучено до участі у справі Харківську обласну раду в якості другого відповідача та не винесено ухвалу про передачу справи за підсудністю до господарського суду м. Києва на підставі ч. 5 статті 16 та статті 17 Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованими та без підставними з огляду на таке.

Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

На час подачі позову Харківська обласна рада не була власником нежитлової будівлі літ. А-7 загальною площею 5272,3 кв. м, розташовану по вул. Культури, 4, у м. Харкові, тому суд дійшов правомірного висновку про відсутність достатніх підстав для залучення Харківської обласної ради до участі у справі в якості другого відповідача.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2012 р. у справі №5023/1889/12 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів та призначення судової оціночної експертизи відмовити.

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2012 р. у справі №5023/1889/12 залишити без змін.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.

Повний текст постанови по справі №5023/1889/12 складено та підписано 05.07.2012 р.