Постанова № 25160914, 06.07.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2012 р. Справа № 5021/1875/2011нр

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Щербак Н.Б.,

за участю представників сторін:

позивача - Ігнатьєв Р.С. за довіреністю від 09.03.2011р.,

відповідача -не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Суми (вх. 1832С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 07.05.2012 р. у справі № 5021/1875/2011нр,

за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк», м. Київ,

до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Суми,

про стягнення 958 078,28 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

10.08.2011р. Публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк»звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення за договором про надання траншу № 15.7648/1048 від 22.02.2008р. 414 025, 58 грн. (280 701, 91 грн. -борг по капіталу, 64 957, 67 грн. -борг по відсотках, 60 000,00 грн. - пеня, 8 366, 00 грн. - комісія за управлінням кредитом); за договором про надання траншу № 15.7649/1048 від 15.05.2008р. 544 052, 70 грн. (394 141, 44 грн. -борг по капіталу, 88 073, 67 грн. -борг по відсотках, 50 000, 00 грн. - пеня, 11 837, 59 грн. -комісія за управлінням кредитом).

Рішенням господарського суду Сумської області від 20.10.2011р. у справі № 5021/1875/2011, позов задоволено, стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь позивача за договором про надання траншу № 15.7648/1048 від 22.02.2008р. 414 025, 58 грн. (280 701, 91 грн. -борг по капіталу, 64 957, 67 грн. -борг по відсотках, 60 000,00 грн. - пеня, 8 366, 00 грн. - комісія за управлінням кредитом); за договором про надання траншу № 15.7649/1048 від 15.05.2008р. 544 052, 70 грн. (394 141, 44 грн. -борг по капіталу, 88 073, 67 грн. -борг по відсотках, 50 000, 00 грн. - пеня, 11 837, 59 грн. - комісія за управлінням кредитом); у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк»про витребування доказів відмовлено; у задоволенні клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи відмовлено; у задоволенні клопотання фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2011р. рішення господарського суду Сумської області від 20.10.2011р. у справі № 5021/1875/2011 залишеним без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2012р. скасовано рішення господарського суду Сумської області від 20.10.2011р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2011р. у справі № 5021/1875/2011 в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 60 000, 00 грн. за договором про надання траншу № 15.7648/1048 та пені у розмірі 50 000, 00 грн. за договором про надання траншу № 15.7649/1048, та в цій частині направлено справу на новий розгляд до господарського суду Сумської області; у іншій частині рішення господарського суду Сумської області від 20.10.2011р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2011р. у справі № 5021/1875/2011 залишено без змін.

У постанові зазначено, що апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що у спірних правовідносинах не підлягають застосуванню норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»в частині обмеження пені розміром, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.05.2012 р. у справі № 5021/1875/2011нр (суддя Лугова Н.П.) позов задоволено, стягнуто з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк»39 671,37 грн. пені.

Відповідач, з рішенням суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 07.05.2012 р. у справі № 5021/1875/2011нр та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим і підстав для скасування не вбачає, просить залишити рішення господарського Сумської області від 07.05.2012р. у справі № 5021/1875/2011 без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Позивач зазначає, що у даній справі не можуть бути застосовані спеціальні строки нарахування пені, оскільки сторони у справі у пунктах 12.3 та 10.4. рамкової угоди № 1048 від 25.08.2005р. встановили позовну давність у п'ять років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність та визначили, що нарахування та сплата пені проводиться за весь час існування заборгованості, без застосування, встановлених законодавством обмежувальних строків та припиняється у день повного погашення заборгованості.

Позивач пояснює, що ним 02.04.2012р. були надані розрахунки заборгованості по пені обчисленої на підставі облікової ставки НБУ станом на 08.06.2011р. у відповідності до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

У судовому засіданні 20.06.2012р. було оголошено перерву до 16-00 год. 02.07.2012р.

Після перерви представник відповідача у судове засідання 02.07.2012р. не прибув, письмових пояснень щодо причин відсутності не надав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується його особистим підписом у матеріалах справи про оголошення перерви (т.2, а.с. 78).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду Сумської області по даній справі, виходячи з наступного.

Між позивачем (Банк) та відповідачем (Позичальник) була укладена рамкова угода № 1048 від 25.08.2005р. (далі -Угода) відповідно до пункту 1.1. якої Банк на положеннях та умовах цієї Угоди та договорів про надання траншу відкриває Позичальнику кредитну лінію терміном на 60 місяців в розмірі та на умовах, передбачених статтею 2 даної Угоди.

Відповідно до пункту 2.2. вищевказаної Угоди, кредитні кошти можуть надаватися кредитором (позивачем) позивальнику (відповідачу) у гривнях, доларах США та Євро на підставі договорів про надання траншу, які є невід'ємною частиною цієї Угоди. При цьому загальна сума заборгованості по даній угоді на дату надання траншу порахована з використанням курсів НБУ для відповідних валют не повинна перевищувати 50 000 доларів США.

Згідно з пунктами 2.4., 2.5 Угоди, ставка відсотків за користування кредитом, умови та порядок надання кредиту, порядок та строки повернення кредиту, дострокове повернення кредиту, штрафні санкції, права та обов'язки сторін, вирішення спорів та інші умови встановлюється договорами про надання траншу.

У відповідності до пункту 2.2. договору № 1 від 22.02.2008р. про внесення змін та доповнень до Угоди, позивач здійснює кредитування позивальника (відповідача) у межах наступних лімітів кредитування: ліміт суми кредитування -еквівалент 150 000 доларів США, ліміт строку кредитування -180 календарних місяців, максимальний розмір процентів -40% річних.

Також між Банком та Позичальником був укладений договір про надання траншу № 15.7648/1048 від 22.02.2008р. (т.1, а.с.19), відповідно до пункту 1 якого Банк на підставі та умовах Угоди № 1048 від 25.08.2005р., а також цього договору зобов'язався надати позичальнику кредит, а позивальник зобов'язався належно виконати усі умови, необхідні для його отримання, належно здійснювати погашення грошових зобов'язань та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених рамковою угодою та цим договором.

Пунктом 2 договору про надання траншу № 15.7648/1048 від 22.02.2008р. встановлені умови на яких видається кредит, а саме: розмір кредиту -37 000 доларів США, строк користування -120 календарних місяців від дати видачі кредиту включно, проценти -13 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році, цільове призначення кредиту -придбання основних засобів, комісія за видачу кредиту -1 % від розміру кредиту, комісія за дострокове погашення кредиту -1,5 % від суми, що достроково погашається, спосіб видачі кредиту -продаж кредитних коштів на МВРУ та зарахування їх гривневого еквівалента на рахунок позивальника № 260070193738 у кредитора.

Згідно договору № 1 від 25.06.2010р. про внесення змін до Договору траншу № 15.7648/1048 від 22.02.2008р.(а.с. 23) сторони вирішили внести наступні зміни до договору про надання траншу, зокрема змінити проценти за користування кредитом та викласти рядок 3 таблиці пункту 2 Договору траншу у наступній редакції: проценти з 25 06.2010р. по 14.09.2010р. (включно) -0,5 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році, весь інший період користування кредитом -13 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

Додатком № 1 (нова редакція від 25.06.2010р.) до договору траншу № 15.7648/1048 від 22.02.2008р. (а.с. 24) встановлено графік повернення кредиту та сплати процентів.

Також, між сторонами було укладено договір про надання траншу № 15.7649/1048 від 15.05.2008р. (а.с. 30), згідно пункту 1 якого Банк на підставі та умовах рамкової угоди № 1048 від 25.08.2005р., а також цього договору зобов'язався надати позичальнику кредит, а позивальник зобов'язався належно виконати усі умови, необхідні для його отримання, належно здійснювати погашення грошових зобов'язань та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених рамковою угодою та цим договором.

Пунктом 2 договору про надання траншу № 15.7649/1048 від 15.05.2008р. встановлені умови на яких видається кредит, а саме: розмір кредиту -51 000 доларів США; строк користування -120 календарних місяців від дати видачі кредиту включно; проценти -13 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році; цільове призначення кредиту -придбання основних засобів, комісія за видачу кредиту -1 % від розміру кредиту; комісія за дострокове погашення кредиту -1,5 % від суми, що достроково погашається; спосіб видачі кредиту -продаж кредитних коштів на МВРУ та зарахування їх гривневого еквівалента на рахунок позивальника № 260070193738 у кредитора.

Відповідно до договору № 1 від 25.06.2010р. про внесення змін до Договору траншу № 15.7649/1048 від 15.05.2008р. (т.1, а.с. 33) сторони вирішили внести наступні зміни до договору про надання траншу, зокрема змінити проценти за користування кредитом та викласти рядок 3 таблиці пункту 2 Договору траншу у наступній редакції: проценти з 25.06.2010р. по 14.09.2010р. (включно) - 0,5 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році, весь інший період користування кредитом -13 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

Рішенням господарського суду Сумської області від 20.10.2011р. по справі № 5021/1875/2011, яке було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2011р. встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2011р. позивач звертався до відповідача з вимогами № 145 та № 144 (а.с. 29, 37) про повне дострокове погашення кредиту, які були отримані відповідачем 24.01.2011 р.

Відповідачем свої зобов`язання щодо своєчасного погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії за управління кредитами виконано не було, у зв`язку з чим виникла його заборгованість перед позивачем в сумі 280 701,91 грн. заборгованості по кредиту, 64 957,67 грн. заборгованості по процентам та 8 366,00 грн. комісії за управління кредитами за кредитним договором № 15.7648/1048 від 22.02.2008р.; 394 141,44 грн. заборгованості по кредиту, 88 073,67 грн. заборгованості по процентам та 1 1837,59 грн. комісії за управління кредитами за кредитним договором № 15.7649/1048 від 15.05.2008 р.

Відповідачем до матеріалів справи не було надано доказів сплати вказаної заборгованості у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і мають бути задоволеними.

У постанові Вищого господарського суду України від 22.02.2012р. по даній справі зазначено, що суди попередніх інстанцій на підставі досліджень обставин справи та доказів, поданих сторонами на їх підтвердження, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання траншу № 15.7648/1048 від 22.02.2008 у розмірі 354 025, 58 грн., з якої: 280 701, 91 грн. -борг по капіталу; 64 957, 67 грн. -борг по відсотках; 8 366, 00 грн. - комісія за управлінням кредитом та за договором про надання траншу № 15.7649/1048 від 15.05.2008р. у розмірі 494 052, 70 грн., з якої: 394 141, 44 грн. -борг по капіталу; 88 073, 67 грн. -борг по відсотках; 11 837, 59 грн. -комісія за управлінням кредитом).

Також постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2012р. у даній справі, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду були частково скасовані у частині стягнення з відповідача пені у розмірі 60 000,00 грн. за договором про надання траншу № 15.7648/1048 та пені в розмірі 50 000,00 грн. за договором про надання траншу № 15.7649/1048.

Підставою для скасування було те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що у спірних правовідносинах не підлягають застосуванню норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»в частині обмеження пені, розміром, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до матеріалів справи, відповідальність відповідача за несплату або несвоєчасну сплату кредиту визначена пунктом 10.2 договору № 1 від 22.02.2008р. про внесення змін та доповнень до рамкової угоди, згідно якого у випадку прострочення погашення грошових зобов`язань позичальник сплачує кредитору пеню за кожний календарний день прострочення (включаючи день повного погашення заборгованості) у розмірі: 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 гривень, якщо строк існування заборгованості не перевищує 30 календарних днів та у випадку не застосування пені, вказаної в наступному пункті; 1% від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 гривень, якщо прострочення перевищує 30 календарних днів. Даний розмір пені не застосовується за рішенням кредитора, а також при умові погашення не менш ніж 80 % усього боргу чи щомісячного погашення менш ніж 30% від суми заборгованості.

У частині 6 статті 231 ГК України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Однак, стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який встановлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07.11.2011р. у справі № 5002-2/5109-2010.

Відповідно до наданої представником позивача заяви про уточнення позову № 153/03.12 від 30.03.2012р. та доданих до неї розрахунків пені, позивач просить суд стягнути з відповідача 39 671,37 грн. пені, в т.ч. за несвоєчасне погашення кредиту за договором про надання траншу № 15.7648/1048 від 22.02.2008р. в сумі 17 080,21 грн. та за договором про надання траншу № 15.7649/1048 від 15.05.2008р. в сумі 22 591,16 грн.

З вказаної заяви вбачається, що за період з 26.01.2009р. по 07.06.2011р. позивачем було нараховано відповідачу пеню за прострочку виконання зобов'язань за договором про надання траншу № 15.7649/1048 від 15.05.2008р. в сумі 22 591, 16 грн., а за період з 21.01.2009р. по 07.06.2011р. позивачем було нараховано відповідачу пеню за прострочку виконання зобов'язань за договором про надання траншу № 15.7648/1048 від 22.02.2008р. в сумі 17 080,21 грн.

Заперечуючи проти позову відповідач як на підставу посилається на те, що позивач звернувся з вимогою про стягнення пені за період з січня 2009р. по червень 2011р., що виходить за межі строків передбачених законодавством для стягнення пені.

Відповідно до статті 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Проте, відповідно до статті 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що відповідно до пункту 12.3 рамкової угоди № 1048 від 25.08.2005р. з урахуванням змін внесених договором № 1 про внесення змін і доповнень до рамкової угоди від 22.02.2008р., сторонами договору було передбачено, що до усіх вимог, що випливають з угоди та кредитних договорів, встановлюється позовна давність у 5-ть років, включаючи вимоги щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.

За таких підстав вимоги статті 258 ЦК України не можуть бути застосовані до правовідносин між позивачем та відповідачем на підставі вчинених між ними правочинів, оскільки у відповідності до їх умов сторонами було встановлено строк позовної давності, в т.ч. щодо стягнення пені.

Також відповідно до статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, пунктом 10.4. рамкової угоди № 1048 від 25.08.2005р. з урахуванням змін внесених договором № 1 про внесення змін і доповнень до рамкової угоди від 22.02.2008р., нарахування та сплата пені проводиться за весь час існування заборгованості, без застосування встановлених законодавством обмежувальних строків та припиняється у день повного погашення заборгованості.

Згідно зі статтею 33 ГПК України, відповідачем не було надано доказів сплати пені за прострочку виконання зобов'язань за договором про надання траншу № 15.7649/1048 від 15.05.2008р. та за договором про надання траншу № 15.7648/1048 від 22.02.2008р. у загальному розмірі 39 671,37 грн.

У зв'язку з чим вимоги позивача у частині стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 39 671,37 грн. за договором про надання траншу № 15.7649/1048 від 15.05.2008р. та за договором про надання траншу № 15.7648/1048 від 22.02.2008р. є обґрунтованими і нарахованими у відповідності до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» і підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, колегія суддів, вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 07.05.2012 р. у справі № 5021/1875/2011нр прийняте у відповідності до норм чинного законодавства та матеріалів справи і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 07.05.2012 р. у справі № 5021/1875/2011нр залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов

Суддя І. А. Шутенко