Постанова № 25160797, 20.06.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року Справа№16/19/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Саврій В.А. ,

судді Гулова А.Г.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача 1 - не з'явився

відповідача 2 - Папірович О.І. (довіреність №88/03 03.03.12р.)

відповідача 3 - не з'явився

третьої особи на стороні відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на рішення господарського суду Вінницької області від 12 квітня 2012 року р. у справі №16/19/2012/5003 (суддя Нешик О.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницябуд"

до Приватного підприємства "СпецКранСервіс"

Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Вінницької філії ПАТ "Брокбізнесбанк"

Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі відділення "Поділля"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ленінський відділ державної виконавчої служби в Вінницького міського управління юстиції

про визнання права власності, зняття арешту з грошових коштів та повернення помилково перерахованих коштів.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2012 року, розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №16/19/2012/5003 було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів: Дужича С.П., головуючого, Саврія В.А. та Гулової А.Г.

12 квітня 2012 року, рішенням господарського суду Вінницької області було частково задоволено позов ТОВ "Вінницябуд" до ПП "СпецКранСервіс", ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Вінницької філії ПАТ "Брокбізнесбанк", ПАТ "ОТП Банк" в особі відділення "Поділля", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ, про визнання права власності, зняття арешту з грошових коштів та повернення помилково перерахованих коштів та було визнано за ТОВ "Вінницябуд" право власності на грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн., що помилково перераховані на р/рахунок ПП "СпецКранСервіс" згідно платіжного доручення №14 від 05 січня 2012 року, знято арешт з грошових коштів і зобов'язано ПП "СпецКранСервіс" повернути їх на р/рахунок ТОВ "Вінницябуд", а провадження у справі в частині заявлених вимог до ПАТ "ОТП Банк" про зобов'язання вчинити дії було припинено.

ПАТ "Брокбізнесбанк", не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання за ТОВ "Вінницябуд" права власності на грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. та зняття арешту з цих грошових коштів вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки, не заперечуючи проти стягнення з ПП "СпецКранСервіс" помилково перерахованих коштів на користь ТОВ "Віннинябуд", вважає, що господарський суд Вінницької області вийшов за межі своїх повноважень і зобов'язав Ленінський відділ ДВС Вінницької області МУЮ скасувати постанову про арешт коштів боржника, яка винесена на виконання іншого рішення господарського суду по іншій справі №6/41-10, що набрало законної сили 09 червня 2010 року, чим грубо порушив права АТ "Брокбізнесбанк" як стягувача у виконавчому провадженні по вказаній справі. Вважає, що стягнення повинно виконуватись в загальному порядку в процедурі виконавчого провадження, а суд не вправі встановлювати пріоритетність виконання одного рішення суду над іншим.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає, що дане рішення прийняте у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню тому, що господарський суд не скасовував постанову про арешт коштів від 09 серпня 2010 року, винесену на виконання рішення господарського суду у праві №6/41-10, а визнав за позивачем право власності на грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн., що помилково перераховані ПП "СпецКранСервіс", і саме з цих коштів зняв арешт, оскільки, без зняття арешту з цих коштів, банк позбавлений можливості повернути їх власнику. При цьому пріоритетність виконання рішення суду по справі №6/41-10, вважає, взагалі не була порушена.

Крім того, вважає, що апеляційна скарга подана не уповноваженою на те особою, директором Хмельницької філії банку ПАТ "Брокбізнесбанк", якому доручено представляти інтереси банку лише з питань діяльності Хмельницької, а не Вінницької філії.

ПП "СпецКранСервіс" надало відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що дійсно отримало від ТОВ "Вінницябуд" грошові кошти в сумі 20 000 грн., які надійшли на поточний рахунок даного підприємства №26009501334654, відкритий у відділенні "Поділля" ПАТ "ОТП Банк" у м. Вінниця та ніяких правових підстав для їх отримання у підприємство немало, оскільки, будь-яких послуг підприємством для ТОВ "Вінницябуд" не надавалось, а договірні відносини між ними відсутні. Рахунок на оплату послуг від 04 січня 2012 року ним не направлявся але, при наявності арешту коштів, ПП "СпецКранСервіс" не може самостійно повернути ТОВ "Вінницябуд", помилково перераховані останнім, кошти в розмірі 20 000грн.

18 травня 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено дату її розгляду на 30 травня 2012 року.

30 травня 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги було відкладено на 13 червня 2012 року.

У судовому засіданні представник апелянта підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач подав клопотання про розгляд апеляційної скарги по суті за відсутності його представника.

Представники відповідача 3 - ПАТ "ОТП Банк" в особі відділення "Поділля" та третьої особи - Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ повторно не прибули у судове засідання, хоча і були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників відповідача 3 та третьої особи.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, встановила що:

09 серпня 2009 року, постановою заступника начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції було накладено арешт на кошти ПП "СпецКранСервіс" у межах 369 671,14 грн. для стягнення їх на користь ПАТ "Брокбізнесбанк", що містяться на всіх рахунках в АТ "Сведбанк", ВФ АТ "Брокбізнесбанк" та АТ "ОТП Банк", (а.с.17-18).

25 листопада 2011 року, між ТОВ "Вінницябуд", як замовником, та ТОВ "СпецКранСервіс", як виконавцем, було укладено Договір про надання послуг будівельного крану КБ-403. (а.с. 8-9)

04 січня 2012 року, ТОВ "СпецКранСервіс ЛТД" було надано ТОВ "Вінницябуд" рахунок на оплату на суму 20 000,00 грн. (а.с. 10)

05 січня 2012 року, на виконання отриманого рахунку ТОВ "Вінницябуд", платіжним дорученням №14 перерахувало кошти в сумі 20 000,00 грн. не ТОВ "СпецКранСервіс ЛТД", а іншій особі - ПП "СпецКранСервіс", яке послуг не надавало і рахунок на їх оплату не направляло. (а.с. 11)

11 січня 2012 року, листом №01/14 позивач звернувся до ПАТ "Брокбізнесбанк" та АТ "ОТП Банк" з проханням повернути кошти, як помилково перераховані. (а.с. 12)

12 січня 2012 року, листом №В06-5/3 Вінницьке відділення "Поділля" ПАТ "ОТП Банк" повідомило, що постановою державного виконавця ВП№20235632 від 09 серпня 2010 року Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ накладено арешт на грошові кошти ПП "СпецКранСервіс", що обліковуються на поточному рахунку №26009501334654, на який перераховані позивачем кошти в сумі 20 000,00 грн. та які акумулюються в межах суми, на яку накладено арешт. (а.с. 13)

30 січня 2012 року, позивач в письмовій претензії №09/41 звернувся з вимогою до ПП "СпецКранСервіс" про повернення коштів в сумі 20 000,00 грн.

30 січня 2012 року, ПП "СпецКранСервіс" надало відповідь про те, що за постановою державного виконавця ВП №20235632 Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ арештовані кошти на всіх його рахунках в установах банків, тому немає можливості повернути помилково перераховані кошти.

28 лютого 2012 року, ТОВ "Вінницябуд" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до ПП "СпецКранСервіс", ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Вінницької філії ПАТ "Брокбізнесбанк", ПАТ "ОТП Банк" в особі відділення "Поділля", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ, про визнання права власності і зняття арешту з грошових коштів та повернення помилково перерахованих коштів в сумі 20 000,00 грн.

12 квітня 2012 року, рішенням господарського суду Вінницької області даний позов було частково задоволено та визнано за ТОВ "Вінницябуд" право власності на грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн., що помилково перераховані на р/рахунок ПП "СпецКранСервіс" згідно платіжного доручення №14 від 05 січня 2012 року, знято арешт з грошових коштів, зобов'язано ПП "СпецКранСервіс" повернути їх на р/рахунок ТОВ "Вінницябуд", а провадження у справі в частині заявлених вимог до ПАТ "ОТП Банк" про зобов'язання вчинити дії було припинено.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За приписами ст. 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В силу вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Оскільки ЦК України закріплено принцип свободи власника у здійсненні права власності, то відповідно він має право також на використання свого майна в підприємницькій діяльності. В окремих випадках законодавством України встановлюються умови використання власником майна в підприємницькій діяльності, в тому числі грошових коштів шляхом встановлення загальних правил, видів і стандартів розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюється за участю банків.

Як з'ясовано місцевим господарським судом та випливає з матеріалів справи, позивач, користуючись правом власності на грошові кошти, які знаходилися на його банківському рахунку, здійснив відповідне доручення обслуговуючому банку щодо перерахування цих коштів на поточний рахунок ПП "СпецКранСервіс", що вбачається з платіжного доручення №14 від 05 січня 2012 року.

За умовами п.8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, якій надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Статтею 23 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", передбачено порядок відкликання розрахункового документа. Так, за приписами п.23.1 ст. 23 цього Закону платіжне доручення може бути відкликане ініціатором переказу в будь-який час до списання суми коштів з його рахунка шляхом подання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання. Пунктом 23.4 ст. 23 даного Закону ініціатор до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування їх на рахунок отримувача або видачі в готівковій формі обліковуються в банку, що обслуговує отримувача. Документ на відкликання коштів ініціатор подає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів. Банк отримувача в день одержання вказівки повертає кошти за реквізитами, зазначеними в ній, якщо на час надходження такої вказівки вони не зараховані на рахунок отримувача, та повідомляє отримувача про відкликання коштів ініціатором.

Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", дата валютування - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - членів платіжної системи.

Колегія суддів враховує також вимоги п.2.29 "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою НБУ № 22 від 21 січня 2004 року та зареєстрованої в Мін'юсті України за № 377/8976 від 29 березня 2004 року, відповідно до якої платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку, які відкликаються лише в повній сумі.

Відповідно до п. 3.4 вказаної "Інструкції", платник до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування на рахунок отримувача обліковуються в банку, що обслуговує отримувача. Лист про відкликання коштів платник подає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів. Банк отримувача, одержавши цю вказівку, цього самого операційного дня перераховує кошти з відповідного рахунку на той самий рахунок у банку платника, з якого вони надійшли, якщо на час надходження вказівки кошти не зараховані на рахунок отримувача, та повідомляє отримувача про відкликання коштів платником.

Як вбачається із відмітки відділення Вінницької регіональної дирекції ПАТ "Банк "Київська Русь" на платіжному дорученні №14 від 05 січня 2012 року, кошти в сумі 20 000,00 грн. отримані банком до виконання 05 січня 2012 року, цього ж дня здійснено списання коштів з рахунку позивача та в цей же день перераховані відповідачу ПП "СпецКранСервіс" на його рахунок №26009501334654. (а.с.11)

Лише, 11 січня 2012 року, коли спірні кошти вже перебували на рахунку ПП "СпецКранСервіс", позивач звернувся з вимогою до ПАТ " Банк "Київська Русь" та АТ "ОТП Банк" про повернення йому перерахованих платіжним дорученням №14 від 05 січня 2012 року коштів в сумі 20 000,00 грн.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що позивач, користуючись правом власності на грошові кошти, які знаходились на його поточному банківському рахунку, за власною волею надав доручення про перерахування коштів ПП "СпецКранСервіс", при цьому не скористався правом на належне відкликання платіжного доручення №14 від 05 січня 2012 року. З моменту зарахування коштів на поточний рахунок ПП "СпецКранСервіс", кошти перейшли у власність цього приватного підприємства.

Згідно п.1.17 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк здійснює зупинення видаткових операцій за рахунком клієнта лише в разі накладання на кошти арешту відповідно до законодавства України. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт.

За наявності у філії АТ "ОТП Банк" постанови державної виконавчої служби про арешт коштів боржника - ПП "СпецКранСервіс" від 09 серпня 2009 року, згідно якої накладено арешт на кошти відповідача в межах суми 369 671,14 грн., банківська установа не мала права повертати грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. з поточного рахунку ПП "СпецКранСервіс" на поточний рахунок ТОВ "Вінницябуд", як помилково перераховані.

Як вбачається із матеріалів справи, державною виконавчою службою був накладений арешт на грошові кошти боржника задовго до перерахування спірних коштів на рахунок ПП "СпецКранСервіс" та звернення позивача про повернення йому, перерахованих платіжним дорученням №14 від 05 січня 2012 року, коштів

Таким чином, враховуючи обставини справи, колегія суддів прийшла до висновку, що у позивача відсутні підстави вимагати визнання за ним права власності на грошові кошти в сумі 20 000,00 грн., які були перераховані платіжним дорученням №14 на поточний рахунок ПП "СпецКранСервіс" за №26009501334654 у відділенні "Поділля" АТ "ОТП Банк", а тому у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Звільнення майна з-під арешту відбувається або шляхом звернення з такою вимогою до суду або в адміністративному порядку до начальника відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 16 постанови Пленуму Верховного Cуду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.03 № 14, вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

Разом з тим, відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Водночас, як встановлено апеляційним судом на підставі матеріалів справи, твердження ТОВ "Вінницябуд" про те, що спірні кошти, на які накладено арешт державним виконавцем, належать йому на праві власності, не підтверджене належними та допустимими доказами, тому позовні вимоги позивача про зняття арешту з грошових коштів у розмірі 20 000,00 грн. також є безпідставними і не підлягають задоволенню.

Проте, з матеріалів справи вбачається і не заперечується відповідачем ПП "СпецКранСервіс", що кошти у розмірі 20 000,00 грн. безпідставно набуті останнім від позивача.

Згідно ч.1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком подій, а також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Тому ТОВ "Вінницябуд" вправі було звернутися до відповідача (ПП "СпецКранСервіс") з вимогою про повернення останнім безпідставно отриманих ним коштів, у розмірі 20 000,00 грн.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

30 січня 2012 року, ТОВ "Вінницябуд" листом №09-41 направило ПП "СпецКранСервіс" претензію про повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 20 000,00 грн.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що позов ТОВ "Вінницябуд" про витребування з відповідача 20 000,00 грн., безпідставно набутих грошових коштів, є правомірним підлягає стягненню.

Посилання позивача на те, що директор Хмельницької філії ПАТ "Брокбізнесбанк" не вправі був представляти інтереси Вінницької філії та не мав права подавати апеляційну скаргу по даній справі, колегією суддів відхиляється як безпідставне, оскільки, згідно п.5 нотаріально посвідченої довіреності від 20 травня 2011 року виданої головою правління ПАТ "Брокбізнесбанк" уповноважено Ваківа В.В. (директора Хмельницької філії банку) представляти інтереси банку (а не Хмельницької філії банку) в судах всіх інстанцій з правом оскарження рішень суду. (а.с.125)

03 квітня 2012 року, в судовому засіданні, при розгляді справи в суді першої інстанції, позивачем подано до суду заяву в якій він відмовляється від позовних вимог до ПАТ "ОТП Банк" та просить виключити даний банк зі складу відповідачів, зазначаючи, що банком не були порушені права позивача в даному спорі.

Відповідно до вимог ст. 22 ГПК України, позивач має право, зокрема, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України - господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що господарський суд вірно припинив провадження у справі в частині заявлених вимог до ПАТ "ОТП Банк" про зобов'язання вчинити дії підлягає, в зв'язку із відмовою позивача від позову в цій частині.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, колегія суддів, заслухавши пояснення представника ПАТ "Брокбізнесбанк", розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиви на неї, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення господарського суду першої інстанції скасувати в частині визнання за ТОВ "Вінницябуд" права власності на грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн., що помилково перераховані на р/рахунок ПП "СпецКранСервіс" згідно платіжного доручення №14 від 05 січня 2012 року та в частині зняття арешту з грошових коштів та в цій частині відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки дані вимоги не відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи та не підтверджені належними доказами.

Відповідно до вимог ст.ст. 49, 105 ГПК України, судові витрати по оплаті судового збору за подачу апеляційної скарги, у зв'язку з її задоволенням, покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" задоволити.

Рішення господарського суду Вінницької області від 12.04.12 року у справі №16/19/2012/5003 скасувати частково, а саме в частині визнання за товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницябуд" права власності на грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн., що помилково перераховані на розрахунковий рахунок приватного підприємства "СпецКранСервіс" згідно платіжного доручення №14 від 05 січня 2012 року та в частині зняття арешту з грошових коштів.

В цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні цих позовних вимог відмовити.

Пункт 4 резолютивної частини рішення змінити та викласти в наступній редакції "Стягнути з приватного підприємства "СпецКранСервіс" (21037 м. Вінниця, вул. Л. Ратушної, буд.77, кв.16, код ЄДРПОУ 34765860) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницябуд" (21050 м. Вінниця, вул. Театральна, 20, поточний рахунок 2600093394001 в ПАТ "Банк "Київська Русь", МФО 319092, код 01273444) 20000 (двадцять тисяч) грн. - помилково перерахованих коштів.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницябуд" (21050 м. Вінниця, вул. Театральна, 20, поточний рахунок 2600093394001 в ПАТ "Банк "Київська Русь", МФО 319092, код 01273444) на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (м. Київ, пр. Перемоги, 41, МФО 300249, код ЄДРПОУ 19357489) 1 341 (одну тис. триста сорок одну) грн. 25 коп. -судового збору за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №16/19/2012/5003 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Гулова А.Г.