Постанова № 25146926, 16.07.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2012 р. Справа № 5004/642/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Тимошенко О.М.

суддів Огороднік К.М.

при секретарі судового засідання Вовчко К.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" на ухвалу господарського суду Волинської області від 15.06.12 р.

у справі № 5004/642/12 (суддя Слободян Петро Романович )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Луцьк"

до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) приватного нотаріуса Горохівського нотаріального округу Волошина Сергія Анатолійовича

2) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області

про визнання виконавчого напису № 89 від 20.01.2012 року таким, що не підлягає виконанню та його скасування

за участю представників сторін:

позивача - Теперик М.М. (довіреність б/н від 20.06.2012р.);

відповідача - Хомицька А.А. (довіреність №724-19 від 16.02.2010р.);

третьої особи 1 - не з'явився;

третьої особи 2 - не з'явився.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 15.06.2012 року у справі №5004/642/12 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Луцьк" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 89 від 20.01.2012р., вчиненого приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волошиним С.А.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, відповідач - ПАТ "Західінкомбанк" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та відмовити в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Луцьк" про вжиття заходів до забезпечення позову.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт в апеляційній скарзі та його представник безпосередньо в судовому засіданні зазначає, що суд першої інстанції, вживаючи заходів до забезпечення позову, не зазначив будь-яких документально підтверджених обставин, на яких би грунтувалося його припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Позивач - ТзОВ "Доброслав-Луцьк" у відзиві на апеляційну скаргу та його представник безпосередньо в судовому засіданні вважає ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представники третіх осіб не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третіх осіб в даному судовому засіданні.

Крім того, відповідно до п.4 ухвали апеляційного суду від 27.06.2012 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2012 року внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. Відповідно до вказаного розпорядження, у справі №5004/642/12 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Огороднік К.М., суддя Тимошенко О.М.

Враховуючи викладене, справа №5004/642/12 розглянута у складі колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Огороднік К.М., суддя Тимошенко О.М.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, ухвалу місцевого господарського суду - скасувати.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ "Доброслав-Луцьк" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до ПАТ "Західінкомбанк" про визнання виконавчого напису № 89 від 20.01.2012 року таким, що не підлягає виконанню та його скасування (а.с.3-5).

Ухвалою господарського суду від 31.05.2012 року було порушено провадження у справі №5004/642/12 (а.с.1).

15 червня 2012 року товариством з обмеженою відповідальністю ТзОВ "Доброслав-Луцьк" до господарського суду було подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 89 від 20.01.2012р., вчиненим приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волошиним С.А. (а.с. 24-25).

Заяву обгрунтовано тим, що відповідно до оспорюваного виконавчого напису нотаріуса старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області Самчуком О.П. відкрито виконавче провадження № 31252646. Крім того, державним виконавцем вживаються заходи щодо звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ТзОВ "Доброслав-Луцьк", а саме: на склад-ангар 1-1, пл.541,3 кв.м., склад-ангар ВГМ 4-1, пл.243,5 кв. м., матеріальний склад з навісом Х-1 пл.866,3 кв. м., кімнату відпочинку Я-1 пл.83,2 кв. м., будівлю ЦТФ Ю-2 пл.899,1 кв.м., мехмайстерня (в т.ч. столярний цех) Ю-1 пл. 1292,5 кв.м.,прохідна будка Т-1 пл.199,1 кв. м., гараж для автомобілів Ц-1 пл.282,5 кв. м., конденсаторна 1-1 пл. 190,7 кв.м., контору скотоперегінного двору 0-1 пл.88,7 кв.м., ковбасний цех А-2 пл.2623,8 кв.м, холодильник В-2 пл.2005,4 кв.м, м'ясожировий цех Г-2 пл.2106,3 кв.м., котельню К-2 пл.641,4 кв.м., компресорну з ТПБ-1 пл.773,6 кв.м., їдальню (адмінкорпус) Д-3 пл.833,4 кв.м., будинок медпункту Б-2 пл.208,3 кв.м., які знаходяться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Лідавська, 2 в рахунок виконання грошових зобов'язань перед ПАТ "Західінкомбанк", в сумі 10257675,31грн.

Зважаючи на викладене, місцевий господарський суд задоволив заяву ТзОВ "Доброслав-Луцьк" про вжиття заходів до забезпечення позову та зупинив стягнення на підставі виконавчого напису № 89 від 20.01.2012р., вчиненого приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волошиним С.А.

При цьому, місцевий господарський суд зазначив в оскаржуваній ухвалі, що вжиття заходів до забезпечення позову саме зараз є необхідною та обов'язковою умовою забезпечення виконання рішення суду, оскільки до розгляду в судовому засіданні даної справи, прийняття у справі остаточного рішення та набрання рішенням суду законної сили може минути значний проміжок часу. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до вилучення у позивача майна, на котре звернено стягнення за спірним виконавчим написом нотаріуса, і в подальшому такі дії можуть суттєво утруднити виконання судового рішення.

Натомість з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Згідно ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, зі змісту вищенаведеної статті вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.

Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про визнання виконавчого напису нотаріуса № 89 від 20.01.2012 року таким, що не підлягає виконанню. При цьому, незалежно від результатів вирішення господарським судом спору по даній справі, видача наказу та примусове виконання рішення по даній категорії позовних вимог не провадиться, оскільки право позивача захищається шляхом визнання факту, а не передачі майна чи вчинення певних дій.

Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову по даній справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню суперечить змісту ст. 66 ГПК України, оскільки заборона, накладена ухвалою від 15.06.2012 року, ніяким чином не може вплинути на виконання рішення суду у даній справі.

З огляду на це, висновок суду першої інстанції, про те, що невжиття судом заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення у справі, є безпідставним.

Крім того, перелік заходів до забезпечення позову визначений ст.67 ГПК України і розширеному тлумаченню не підлягає. Зокрема, до заходів забезпечення позову належать, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За таких обставин, забезпечивши позов шляхом зупинення виконавчого провадження, яке здійснював орган державної виконавчої служби, місцевий господарський суд вийшов за межі власних повноважень, оскільки в силу частини першої статті 67 ГПК України господарський суд вправі зупинити виключно стягнення, яке здійснюється у безспірному порядку на підставі виконавчого документа.

При цьому, судом першної інстанції не враховано, що зазначений спосіб забезпечення застосовується не інакше як на підставі норм Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи те, що предметом спору є визнання вчиненого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обраний позивачем спосіб захисту, кореспондується з пунктом 4 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", і у разі задоволення позову виконавче провадження підлягає закінченню.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постанові від 03.07.2012 року у справі №5002-23/3012-2011 та від 25.10.2011 року у справі №47/185.

Водночас, слід зауважити, що задоволення клопотання позивача про забезпечення позову у такий спосіб, є передчасним вирішенням спору по суті, що суперечить вимогам процесуального законодавства та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду зазначає, що вживаючи заходи щодо забезпечення позову, господарський суд Волинської області не надав належної правової оцінки предмету позову та не з'ясував відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, з позовними вимогами.

За таких обставин, та враховуючи, що забезпечення позову допускається як гарантія задоволення законних вимог позивача, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не правильно застосовані приписи ст.ст. 66,67 ГПК України, оскільки застосування визначених ст.67 ГПК України заходів, можливо лише у разі, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, що у даному випадку матеріалами справи не підтверджується, а також цим обставинам не надано належного обґрунтування в оскаржуваній ухвалі.

Таким чином, задовольняючи клопотання про забезпечення позову у такий спосіб, суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, не дослідив, чи містить клопотання позивача передбачені Господарським процесуальним кодексом України підстави для забезпечення позову.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі та вважає за необхідне її задоволити; ухвалу господарського суду Волинської області, як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права - скасувати.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 15.06.2012 року - скасувати.

В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Луцьк" про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.