Рішення № 25150048, 01.11.2011, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 2-2079/11

(2/401/13164/11)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01.11.2011 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого -судді Спаї В.В.,

при секретареві - Коломієць Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним зобов'язанням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суд із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 09.04.2008 р. між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за яким позичальникові були надані у кредит грошові кошти в розмірі 88 290 швейцарський франків. Разом з тим, укладаючи договір сторони за ним погодили обов'язок позичальника здійснювати погашення кредиту, щомісячну сплату процентів, утім, позичальник не виконав умови кредитного договору, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 15.07.2010 р. становить 101 607,04 швейцарський франк, що за курсом НБУ на 21.08.2010 р. (7,62631 грн. дорівнює 1 швейцарському франку) та дорівнює 774 886,79 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом 85 976,37 швейцарський франків, що за курсом НБУ на 21.08.2010 р. дорівнює 655 682,45 грн., сума несплачених відсотків за користування кредитом - 15 630,67 швейцарських франків, що за курсом НБУ на 21.08.2010 р. дорівнює 129 204,34 грн., про стягнення якої у позові й заявлено відповідну вимогу з посиланням на приписи ст.ст. 509 -510, 525-527, 530, 610, 612, 625, 1049, 1054 К України та умови кредитного договору.

У судове засіданні представник позивача, який діє на підставі довіреності, не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначив, що підтримує позов повністю та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У судове засідання 01.11.2011 р. відповідач, належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, не з'явився, причини неявки не повідомив, не надав заяви про розгляд справи у його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, дослідивши докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю з огляду на такі встановлені обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст.ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Як було встановлено судом, 15.10.2007 р. між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за яким позичальникові були надані у кредит грошові кошти в розмірі 88 290 швейцарських франків.

доларів США; згідно п. 3 ч. 1 кредитного договору за користування кредитними коштами була встановлена фіксована процента ставка 11,99% річних; укладаючи кредитний договір сторони за ним погодили, що (п. 1.1 кредитного договору) в порядку, передбаченому цим договором банк надає позичальнику кредит в розмірі та валюті, визначеній у частині №1 цього договору, а позичальник приймає кредит, зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, які визначені в цьому договорі.

Разом з тим, між сторонами за договором, зазначеним вище, було погоджено право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначений банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором (в тому числі, а не виключно, встановлених п. 2.3.7 та ст. 3 цього договору) та/або умов договору поруки. Відповідно до положень п.п. 3.1.1 ч. 2 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% (одного відсотка) від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочки.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, та, заперечуючи, відповідач та представник обох відповідачів визнали наявність заборгованості за кредитним договором, не запресували проти правильності зробленого позивачем розрахунку, через що розмір заборгованості є обставиною, яка не підлягає доказуванню (ч. 1 ст. 61 ЦПК України).

Разом з тим, з приводу заперечення відповідача -1 та представника відповідачів щодо обрання позивачем способу захисту та вчинення нотаріусом виконавчого напису, виконавче провадження за яким відкрито державним виконавцем, через що позов не підлягає задоволенню, то, на переконання суду, дані доводи не є слушними, виходячи з такого.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України); зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Ці підстави, зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, не передбачають підставою припинення зобов'язання вчинення виконавчого напису.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Таким чином, саме по собі вчинення виконавчого напису, виконання якого не здійснено, оскільки транспортний засіб перебуває у володінні відповідача -1, не зважаючи на відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису нотаріуса, яким звернуто стягнення на даний автомобіль та за рахунок реалізації якого запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «ОТП Банк»(всього в розмірі 22 118,88 дол. США, що за курсом НБУ човном на 11.05.2010 р. становить 175 312,03 грн. та 1700,00 грн. витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису), та накладення на нього арешту, про що відповідач -1 надав пояснення суду, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання; наявність виконавчого напису за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін.

Окрім того, відповідно до статті 36 Закону України "Про Національний банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України та валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року N 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату. Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, укладаючи кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику.

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позивач зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 15.10.2007 р. №МL-300/528/2007 в сумі 774 886,79 грн.

Вирішуючи в обов'язкову порядку відповідно п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що позивач не має пільг щодо сплати судового збору та при подачі позову позивачем були в повному обсязі сплачені судові витрати, тому, у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України, згідно зі змістом якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, на користь позивача підлягають стягненню з відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 700 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним зобов'язанням задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421), місцезнаходження: м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 18, офіс 27) заборгованість за кредитним договором від 15.10.2007 р. №МL-300/528/2007 в сумі 774 886,79 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421), місцезнаходження: м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 18, офіс 27) судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 1700,00 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя