Постанова № 25146270, 17.07.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.07.2012 р. справа №22/84

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.від позивача:Єфименко М.М. -за дов. №б/н від 27.06.2012р.від відповідача:Рибак О.С. -за дов. №б/н від 27.04.2011р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької областівід10.04.2012 рокуу справі№22/84 (суддя Подколзіна Л.Д.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «С.О.В. Гавань», м.Київдо відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецькпро стягнення 72903грн. 72коп. та послуги адвоката 3000,00грн. ВСТАНОВИВ:

У 2011 році Товариство з обмеженою відповідальністю «С.О.В. Гавань», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк про стягнення 72903,72грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.04.12р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «С.О.В. Гавань», м.Київ задоволені.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 10.04.12р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідачем у судовому засіданні надані додаткові пояснення, які долучені до матеріалів справи.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «С.О.В. Гавань», м.Київ у судовому засіданні просить рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2012р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк у судовому засіданні наполягає на вимогах, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі видаткових накладних, здійснено поставку товару на адресу відповідача на суму 72903грн.72коп.

У зв»язку з тим, що товар поставлявся відповідачу за адресою: 83050, м.Донецьк, пр-т Театральний,4, у-перше ним була надіслана вимога про погашення заборгованості вих.№28/03 від 28.03.2011р. на вищевказану адресу, у-друге, повторна вимога вих.№28/06 від 28.06.2011р була надіслана на юридичну адресу відповідача: 83008, м.Донецьк, вул.Югославська,30, про погашення заборгованості, але вимога залишена відповідачем без відповіді.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його боргу. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у статі 11 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами склалися фактичні правовідносини з поставки товару.

Позивач надає, як докази по справі накладні, які не приймаються судовою колегією як докази по справі у зв»язку з тим, що вони містять різні підписи осіб, які начибто отримали товар, а також, штампи, віттіски, печатки на накладних, які додаються до матеріалів справи відрізняються, довіреності на отримання товару, а також посилання на довіреності у накладних , відсутні.

Зокрема, в матеріалах справи є лист-вимога Адвоката Ярового Ярослава Володимировича за вих.№28/03 від 28.03.2011р., але, враховуючи, що на момент звернення існував тільки договір на правову допомогу між фізичною особою-підприємцем Яровим Ярославом Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «С.О.В.Гавань» №6/10 від 28.03.2011р., а довіреність, яка видана 22.02.2011р. містить представництво в суді, тобто повноваження на підис вищевказаної вимоги у адвоката Ярового Я.В. на той час відсутні.

Крім того, вимога від 28.03.2011р. була направлена позивачем відповідно до ст.530 Цивільного Кодексу України не на адресу: м.Донецьк, вул.Югославська, 30, а на адресу: м.Донецьк, пр. Театральний, 4, за якою відповідач вже не знаходився, а також, посилання відповідача на повторне надсилання вимоги від 28.06.2011р. відхиляється, оскільки позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою 21.04.2011р. Тобто, позовна заява була направлена до суду передчасно.

Зокрема, посилання позивача у судовому засіданні на неотримання копії апеляційної скарги та ухвали про порушеня апеляційного провадження необгрунтовано, оскільки в матеріалах справи є: як фіскальний чек, доданий до апеляційної скарги про надсилання копії апеляційної скарги на адресу позивача, так і поштове повідомлення від 22.05.2012р. про вручення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. В порядку ст.22 Господарського процесуального Кодексу України сторонам не відхилено можливості ознайомитися з матеріалами справи

У зв»язку з тим, що позивач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, виконання поставки, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції не правомірно стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк заборгованість в розмірі 72903грн. 72коп.

Судом першої інстанції правомірно описано в мотивувальній частині рішення щодо витрат у вигляді адвокатських послуг у розмірі 3000грн.00коп., так як доказів сплати наданих послуг суду не надано на підставі п.3.1, 3.2 договору про надання адвокатських послуг, яким передбачено 100% передоплату та відповідно ст.49 Господарськогго процесуального кодексу України, що судові витрати підлягають віднесенню на відповідача. Але, суд не визначився в резолютивній частині рішення щодо витрат на адвокатські послуги.

З огляду на вищевикладене, місцевим господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з»ясовані всі обставини, що мають значення для справи, що є підставою згідно приписів п.п.1,4 ст. 104 Господасрького процесуального кодексу України для скасування рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2012р. у справі №22/84, відмовивши у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу в розмірі 72903грн. 72коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2012 року у справі 22/84 задовольнити

Рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2012 року у справі 22/84 -скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальінстю «С.О.В.Гавань», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк про стягнення основного боргу в розмірі 72903грн. 72коп. та витат на адвоката у розмірі 3000грн. 00коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.О.В. Гавнь». М.Київ (03151, м.Київ, вул.Мологвардійська, 32, ЄДРПОУ 25636176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора»83008, м.Донецьк, вул.Югославська, 30, ЄДРПОУ 33967456) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 804грн. 75коп.

Доручити господасрькому суду Донецької області видати відповідний наказ.

Доручити господарському суду Донецької області, при наявності обставин встановлених ст.122 Господарського процесуального кодексу України, видати поворотній наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І.Діброва

Т.А.Шевкова

Надр.5 прим:

1 -у справу;

2 -позивачу;

3 -відповідачу;

4 -ДАГС;

5-ГС Дон. обл.