Рішення № 25146247, 16.07.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2012 р.Справа № 5017/1598/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕРВІСАГРО-УМАНЬ"

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Ширяївське підприємство по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства „Сільгоспхімія"

про стягнення 85708,20грн.

Суддя Горячук Н.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: за дов. Чулаков В.Т.

В засіданні суду по 16.07.2012р. була оголошена перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „СЕРВІСАГРО-УМАНЬ" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача 85708,20грн., у тому числі: основний борг - 60139,15грн.; пеня - 6201,53 грн.; штраф - 3006,96 грн.; 3% річних - 1209,70грн.; відсотки за неправомірне користування чужими коштами - 14516,45 грн.; індекс інфляції - 634,40 грн. Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав викладених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін встановлено наступне:

27 квітня 2011 року ТОВ „Сервісагро-Умань" та ВАТ „Ширяївське підприємство по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства „Сільгоспхімія" уклали договір поставки продукції для сільгоспвиробництва № УМ-ОД-64 270411/ззр-РЕ (далі договір), відповідно до якого позивач зобов'язувався передати (поставити) у зумовлений строк відповідачеві продукцію для сільгоспвиробництва (далі товар), а відповідач зобов'язувався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач свої зобов'язання за даним договором виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу товар на загальну суму 86345,71грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями:

по накладнійза довіреністюна суму№464 від 06.05.2011р12ААБ №057639 від 06.05.2011р.45500,78грн.№613 від 30.05.2011р.12ААБ №057639 від 06.05.2011р.22671,46грн.№664 від 06.06.2011р.-4404,67грн.№71 Звід 23.06.2011р.НБИ № 432784 від 23.06.2011р.8562,24грн.№733 від 08.07.2011р.№1 від 08.07.2011р.5206,56грн.Специфікацією №1 від 27.04.2011р. та № 2 від 23.06.2011р. встановлено, що оплата за товар здійснюється в наступному порядку: 30% - передоплата; 35% - оплата до 25.08.2011р.; 35% - оплата до 15.10.2011р. Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, сплатив - 26206,56 грн. Тобто він в повному обсязі здійснив передоплату (30 % від суми поставленого товару - 25903,71 грн.). В той же час оплату товару у розмірі 35% - до 25.08.2011р. та 35% - до 15.10.2011р. відповідач не здійснив.

Сума основного боргу за поставлений товар складає 60139,15грн. Позивач та відповідач цей факт підтверджують.

Нарахування штрафних санкцій відповідач не визнає посилаючись на невірно зроблений позивачем розрахунок, а саме відповідач заперечує нарахування штрафних санкцій з 07.06.2011р. бо він здійснив передоплату в повному обсязі, а тому нарахування штрафних санкцій згідно Специфікацій №1 від 27.04.2011р. та № 2 від 23.06.2011р. до договору повинно початися з 26.08.2011р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути 1209,70грн. 3 % річних, але розрахунок здійснено виходячи з того, що прострочення виконання зобов'язання почалося з 07.06.2011р., в той час як це почалося з 26.08.2011р. З урахуванням цього сума пені складає 1198,05грн. Згідно розрахунку відповідача сума 3% річних складає 1433,45грн. При цьому він вважав, що період прострочення складає 290 днів, але на час подання позову про строчка оплати складає 270 днів. Враховуючи викладене, 3 % річних підлягає стягненню з відповідача у сумі 1198,05грн.

Позивач просить стягнути 634,40грн. інфляційних втрат. Згідно розрахунку відповідача ця сума складає 481,11грн. Розрахунок відповідача є вірним, оскільки він зроблений відповідно до вимог діючого законодавства. Таким чином, 481,11грн. підлягає стягненню з відповідача як втрати від інфляції.

Статтею 230 ГК України передбачені штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ст. 549 ЦК штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 8.5.1 Договору за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по сплаті товару відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 5% та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Позивач просить стягнути штраф у сумі 3006,96грн. Відповідач нарахування штрафу у сумі 3006,96грн. не оспорює. Штраф у сумі 3006,96грн. підлягає стягненню з відповідача.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 6201,53грн. Позивач і відповідач здійснили розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу. Згідно розрахунку позивача ця сума складає 6201,53грн., згідно розрахунку відповідача -4596,85грн. Обидва розрахунки здійснені з помилками. Позивач здійснив розрахунок починаючи з 07.06.2011р., в той час як прострочення виконання зобов'язання почалося з 26.08.2011р. З урахуванням цього сума пені складає 6141,54грн. Відповідач при розрахунку пені обмежився строком 180 днів, тоді як він був 270 днів. При цьому відповідач посилається на п. 6 ст. 232 ГК України, де вказано, що „нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано". Але відповідно п.8.6 Договору нарахування пені здійснюється протягом всього часу існування заборгованості. Тому посилання відповідача на п. 6 ст. 232 ГК України судом визнано як необґрунтоване. Таким чином, пеня у сумі 6141,54грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач у відзиві на позов вказує, що стягнення штрафу та пені суперечить діючому законодавству, бо має місце двічі притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме порушення. Це твердження суперечить діючому законодавству. Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановле ний договором або законом. Тобто у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різні санкції. Стаття 230 ГК України, передбачає штрафні санкції як штраф та пеня.

Позивач посилаючись на п.8.5.2 договору просить застосувати до відповідача санкцію у вигляді відсотків за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 36 % від суми боргу. Тобто, позивач просить стягнути пеню (відсотки) два рази, по-перше, як відсотки в розмірі подвійної ставки НБУ, а по-друге, також як відсотки за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 36%.

Суд вважає, що таки вимоги необґрунтовані та суперечать діючому законодавству виходячи з наступного. В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на п. 4 ст. 232 ГК України. Але цей пункт не визначає додатковий вид штрафних санкцій -„відсотки за неправомірне користування чужими коштами", бо ст. 232 ГК України має назву „Порядок застосування штрафних санкцій", тобто мова йде лише про порядок застосування штрафних санкцій. Нарахування відсотків за неправомірне користування чужими коштами враховано при нарахуванні пені (відсотків) за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, вимоги позивача про стягнення відсотків за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 36% необґрунтоване, суперечить діючому законодавству і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково у сумі 70966,81грн., тому числі: основний борг - 60139,15грн.; пеня - 6141,54грн.; штраф - 3006,96грн.; 3% річних -1198,05грн.; індекс інфляції -481,11грн. Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Заява позивача щодо накладання арешту на майно та грошові суми відповідача в межах позовних вимог, судом відхилена, бо позивачем не надано доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, крім того позивачем на дано доказів сплати судового збору за подання заяви щодо забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Ширяївське підприємство по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства „Сільгоспхімія" (Одеська обл., Ширяївський р-н, смт. Ширяєве, вул. Коробченко, 28 код ЄДРПОУ 05490440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕРВІСАГРО-УМАНЬ" (юридична адреса 20355, Черкаська обл., Уманський р-н., с. Оксанина, вул. Черняховського, 49-А, Фактична адреса: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Жовтневої Революції, 29, р/р 26001306336 в ПАТ „Райффайзен банк Аваль", МФО 380805) 60139 /шістдесят тисяч сто тридцять дев'ять/ грн. 15коп. основного боргу, 6141 /шість тисяч сто сорок одна/ грн. 54коп. пені, 3006 /три тисячі шість/ грн. 96коп. штрафу, 1198 /одна тисяча сто дев'яносто вісім/ грн. 05коп. 3 % річних, 481 /чотириста вісімдесят одна/ грн. 11коп індексу інфляції, 1419 /одна тисяча чотириста дев'ятнадцять/ грн. 33коп. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 16.07.2012р.

Суддя Горячук Н.О.