Рішення № 25146234, 11.07.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2012 р.Справа № 5017/811/2012

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма -лізинг";

до відповідача : фізичної особи -підприємця ОСОБА_1;

про зобов'язання повернути автомобіль з лізингу, -

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „ Оптіма - лізинг" ( далі -Позивач, Лізингодавець ) звернулось із позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 ( далі -Відповідач, Лізингоодержувач ) про зобов'язання повернути автомобіль з лізингу посилаючись на наступне.

15.03.2010 року між сторонами у справі був укладений договір оперативного лізингу обладнання № 201001002.

Відповідно до п.1.1 Лізингової угоди позивач надає у виключне користування відповідачу на визначений строк транспортні засоби, що набуваються позивачем у власність за погодженням відповідача у відповідного постачальника транспортного засобу, за умови сплати відповідачем періодичних лізингових платежів.

На виконання умов договору лізингодавець 15.03.2010 року передав у строкове платне користування Лізингоодержувачу автомобіль JAС НF 1020 К, державний номер НОМЕР_1.

Як зазначає позивач у позові, відповідно до п.9.1 Договору Лізингоодержувач сплачує на рахунок Лізингодавця щомісячні лізингові платежі. Строк оплати та розмір лізингових платежів визначено Додатком № 1 до договору у Графіку платежів. Графіком платежів передбачено сплату лізингових платежів щомісячно в строк до 1- числа, лізингового платежу як еквівалентну грошового зобов'язання у доларах США, що на дату укладення договору складає 2965,92 грн. за курсом 8,0074 грн. за 1 долар США.

Відповідно до ст. 524 ЦК України, сторони у договорі мають право визначити грошове зобов'язання як еквівалент зобов'язання у іноземній валюті.

Відповідно до ст. 533 ЦК України та ст.198 ГК України грошові зобов'язання підлягають виконанню у національній валюті. Порядок визначення суми що підлягає сплаті у національній валюті визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок не визначений договором.

Згідно з ч.1 ст. 292 ГК України. ч.1ст, 762, та ч.1 ст. 806 ЦК України лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати періодичні лізингові платежі за користування майном . отриманим в лізинг. Договором може бути встановлено порядок періодичного перегляду лізингових платежів ( ч.3 ст. 762 ЦК України.)

Як зазначає позивач у позові, в порушення умов Договору відповідач (лізингоодержувач) не сплачує щомісячні лізингові платежі у встановленому розмірі та строки.

Станом на травень 2011 р. заборгованість відповідача складає 17 761,38 грн. в частині основної суми боргу (лізингові платежі )

Позивачем ( Лізингодавцем) 10.05.2011 р. було надіслано на адресу відповідача повідомлення про розірвання Договору. Відповідно до п.п. 15.1 та 15.3 Договору лізинг автомобіля був припинений 15.05.2011 року.

Статтями 611 ЦК України та 236 ГК України передбачено право на односторонню відмову від зобов'язання або розірвання договору як правовий наслідок порушення зобов'язань.

Відповідно до п.1.5.1 Договору позивач має право достроково припинити лізинг транспортного засобу якщо лізингоодержувач прострочив оплату лізингового платежу, а також усіх належних платежів ( штрафу в т.д.) протягом 30 днів.

Відповідно до п.13.1 договору, відразу після припинення або закінчення строку дії договору лізингу відповідач зобов'язаний за власні кошти повернути лізингодавцю транспортний засіб. Проте відповідач вказані умови договору не виконав, вказаний транспортний засіб позивачеві не повернув.

Згідно ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм ( оренду).

Також з посиланням на п.5.ч.2 ст. 16, ч.1 ст. 785, ч.1 ст. 782, ч.1 ст. 530, ст.ст. 525,526 ЦК України позивач просить позов задовольнити.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 14.05.2012р., в зв`язку з перебуванням судді Никифорчука М.І. у відрядженні справу № 5017/811/2012 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області - Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.05.2012р. суддею Мостепаненко Ю.І. прийнято до свого провадження справу №5017/811/2012.

За розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 18.06.2012р. справу № 5017/811/2012 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Никифорчуку М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.06.2012р. суддя Никифорчук М.І. прийняв до свого провадження справу № 5017/811/2012.

В засідання суду представники сторін не з'явились.

Відповідач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення з позначкою органу зв'язку „причина повернення - «за даною адресою не проживає».

Аналізуючи вказане поштове повідомлення, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи за таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду, України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судовою процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув"', "адресат відсутній" і т.п., у даному випадку позначка „ за даною адресою не проживає " з урахуванням обставин даної справи, на думку суду, вважається належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Отже, відповідач був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Відзив на позов не надав. Підстав для продовження строку розгляду справи суд не убачає.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутністю представників сторін, згідно правил ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи, вищеприведені обставини справи повністю підтверджуються наданими позивачем доказами -вказаною лізингової угодою, додатком № 1 до лізингового протоколу № 1 від 08.02.2010 р., додатком ІІІ - уповноважених водіїв та місць паркування до Лізингової угоди, актом № 5 приймання - передачі автомобіля , повідомленням про розірвання Лізингової угоди.

Вказані докази не викликають у суду сумніву і тому є достовірними.

Вказаний позивачем борг ( лізингові платежі) відповідач дотеперішнього часу не сплатив ( доказів оплати відповідач не надав), тому суд вважає, що відповідач порушив як умови вказаної Лізингової угоди, так і вимоги ст.ст. 525, 526 ЦК України якими передбачено виконання зобов'язань належним чином та у встановлені договором чи законом строки та забороняється одностороння відмова від виконання зобов'язань.

У даному випадку відповідач не сплативши лізингові платежі фактично відмовився від виконання умов угоди, що заборонено вищевказаними нормами ЦК України.

Зворотнього відповідач у порядку ст. 33 ГПК України суду не довів.

Посилання позивача на вищевказані норми ЦК та ГК України суд вважає правильним, оскільки саме ці норми вказаних кодексів регулюються правовідносини по договору лізингу.

Таким чином, з урахуванням вищевказаного, аналізуючи викладене у сукупності суд вважає, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому позов підлягає задоволенню у повному обсягу.

Згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України у спорах, що виникають з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма - лізинг" -задовольнити повністю.

Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) передати товариству з обмеженою відповідальністю „Оптіма -лізинг" ( 07400, Київська область, м. Бровари, пров. Оболонський, 4, код ЄДРПОУ 31033785) автомобіль JAС НF 1020 К, державний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_3

Повне рішення складено 16.07.2012р.

Суддя Никифорчук М.І.