Ухвала суду № 25144880, 09.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"09" липня 2012 р. Справа № 5019/1656/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р.суддівВоліка І.М., Коваленко С.С.перевіривши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю -фірми "РВК"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2012р.у справі№ 5019/1656/11 господарського суду Рівненської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю -фірми "РВК"до1. Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Північно-західне регіональне управління", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Літа Холдинг" провизнання права власності на майно та визнання недійсним договору іпотекиВ С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю -фірма "РВК" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2012р. у справі № 5019/1656/11.

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ№ Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011р. за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є визнання права власності на майно та визнання недійсним договору іпотеки. За таких обставин, судовий збір, для подання даної касаційної скарги сплачується за ставками, встановленими для кожної з самостійних вимоги немайнового та майнового характеру.

Разом з тим, до касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "РВК" додано платіжне доручення №2209 від 29.05.2012р. про сплату судового збору в розмірі 12750,00 грн., що не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі, так як сплачена сума не відповідає вищезазначеним вимогам.

Таким чином, скаржником судовий збір не сплачено у встановленому розмірі і тому касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я І.М. Волік

С у д д я С.С. Коваленко