Ухвала суду № 25144835, 22.06.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 червня 2012 р. № 5023/4847/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Добролюбової Т.В.,суддів:Данилової Т.Б., Могил С.К., Подоляк О.А., Селіваненка В.П.,розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Впровадницька фірма "Астра" ЛТД,про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 28.02.2012у справі№ 5023/4847/11за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Впровадницька фірма "Астра" ЛТД"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма- Плюс"про розірвання договору та стягнення 420910,43 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Впровадницька фірма "Астра" ЛТД (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма-Плюс" (відповідач-2) про розірвання договору купівлі-продажу від 30.10.2007 №62, укладеного позивачем та відповідачем-1, стягнення солідарно з відповідачів сплачених за товар коштів у сумі 321262 грн., інфляційних втрат у сумі 33089,99грн., трьох процентів річних у сумі 10931,71 грн., упущеної вигоди в сумі 29822,36 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимоги).

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.08.2011 у справі №5023/4847/11 позовні вимоги до відповідача-1 задоволено в частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача сплачених за товар коштів в сумі 321262 грн., інфляційних втрат в сумі 33089,99 грн.; трьох процентів річних у сумі 10773,28 грн.; упущеної вигоди в сумі 29281,05 грн.; відмовлено у задоволенні позовної вимоги щодо розірвання договору купівлі-продажу від 30.10.2007 №62, укладеного позивачем та відповідачем-1; у задоволенні позову до відповідача-2 відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2011 у справі №5023/4847/11 рішення господарського суду Харківської області від 29.08.2011 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2012 у справі №5023/4847/11 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення місцевого господарського суду залишено в силі.

Товариство з обмеженою відповідальністю Впровадницька фірма "Астра" ЛТД звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28.02.2012 у справі №5023/4847/11, в якій просить зазначену постанову скасувати та залишити в силі постанову суду апеляційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статті 268 Господарського кодексу України, статей 22, 611, 625, 662 Цивільного кодексу України, Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженої Державним арбітражем при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1996 №П-7 (далі -Інструкція про порядок приймання продукції за якістю), статей 224, 268 Господарського кодексу України, внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. В обґрунтування своїх доводів заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 29.09.2009 у справі №34/267-08, від 17.05.2011 у справі №17/92, від 13.10.2009 у справі №16/237, від 14.12.2010 у справі №15/23(16/237), від 22.03.2010 у справі №15/103, від 18.07.2011 у справі №9/287(5/57), від 21.04.2011 у справі №17/98.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 28.02.2012 у справі №5023/4847/11, суд касаційної інстанції на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи погодився з висновком місцевого господарського суду про відмову в позові щодо розірвання договору купівлі-продажу, укладеного позивачем та відповідачем-1, оскільки цей договір вже був розірваним з 20.04.2010 у зв'язку з односторонньою відмовою позивача. Крім того, враховуючи факт прострочення відповідачем-1 повернення позивачеві коштів, отриманих за договором та з огляду на припинення з 20.04.2010 договору поруки (яким передбачена солідарна відповідальність відповідачів), суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки місцевого господарського суду про відмову в задоволенні вимог до відповідача-2 та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Водночас у постанові від 29.09.2009 у справі №34/267-08 Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про повернення грошових коштів, сплачених за поставлений товар, а також відшкодування збитків у вигляді витрат, пронесених позивачем у зв'язку з проведенням експертизи, зберіганням, транспортуванням поставленої відповідачем продукції (яку позивач вважає неякісною), оскільки позивачем не доведено того, що недоліки товару виникли до його прийняття або з причин, які існували до цього моменту.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2011 у справі №17/92 залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позову в частині стягнення з відповідача основного боргу та відмову в позові в частині стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, оскільки обов'язок з повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не розцінений як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, у постановах від 14.12.2010 у справі №15/23(16/237) та 22.03.2010 у справі №15/103 Вищий господарський суд України на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин, зокрема недоведення позивачем факту заподіяння збитків та наявності всіх елементів складу правопорушення, визнав відсутніми підстави для стягнення з відповідача збитків.

Змістом наведених постанов суду касаційної інстанції спростовуються доводи заявника стосовно неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах з огляду на різні встановлені фактичні обставини у цих справах у порівнянні з постановою, про перегляд якої заявлено.

Крім того, постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011 у справі №17/98 не може бути доказом неоднакового застосування норм матеріального права з огляду на різні предмети позовів у порівнянні з постановою, про перегляд якої заявлено. Так, предметом позову в справі 17/98 є вимога про спонукання відповідача до належного виконання умов договору, натомість предметом позову в справі №5023/4847/11 є вимога про розірвання договору та стягнення заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, трьох процентів річних, збитків у вигляді упущеної вигоди, що передбачає різні підстави позовів та виключає подібність правовідносин у наведених справах в розумінні статті 11116 ГПК України. Разом з тим, оскільки прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору в справі, на постанову Вищого господарського суду України від 13.10.2009 у справі №16/237 (якою рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції) також не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України.

З огляду на зазначене відсутні передбачені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116-11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Впровадницька фірма "Астра" ЛТД у допуску справи № 5023/4847/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Т.Добролюбова Судді: Т.Данилова С.Могил О.Подоляк В.Селіваненко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)