Рішення № 25140664, 07.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.12р. Справа № 7/5005/4570/2012За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 516 534, 93 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: начальник претензійно-позовного відділу ОСОБА_1, дов. № 323 від 25.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради про стягнення з останнього на свою користь основного боргу у сумі 346 504, 38 грн., пені за прострочення виконання основного зобов'язання -зобов'язання по оплаті спожитого природного газу за загальний період прострочення з 14.11.2011р. по 16.03.2012р. у сумі 53 356, 59 грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за загальний період прострочення з 14.11.2011р. по 16.03.2012р. у сумі 12 254, 14 грн., втрат від інфляції, розрахованих на суму невиконаного грошового зобов'язання з застосуванням індексів інфляції за листопад 2011 року -лютий 2012 року, у сумі 6 049, 20 грн., штрафу (7% від суми простроченого платежу) у сумі 98 370, 62 грн., а всього: 516 534, 93 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором № 14/2344/11 на купівлю - продаж природного газу від 30.09.2011р. щодо оплати у встановлений договором строк вартості поставленого позивачем відповідачу у жовтні 2011 року природного газу. За доводами позивача, основне зобов'язання відповідачем виконане частково та з порушенням строку його виконання, борг відповідача за поставлений йому природний газ у зазначеному місяці 2011 року становить 346 504, 38 грн. Вимоги щодо стягнення з відповідача пені та штрафу ґрунтуються на умовах договору. Втрати від інфляції та 3% річних заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до наданого відповідачем відзиву на позов зобов'язання за договором в частині оплати поставленого позивачем відповідачу у жовтні 2011 року природного газу за станом на 05.07.2012р. (дата надходження відзиву на позов) відповідач повністю виконав. Несвоєчасна оплата спожитого природного газу обумовлена об'єктивними причинами. Згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради від 14.09.2011р. № 26/15 відповідач є виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010р. № 1842 відповідачу встановлено фіксований тариф на теплову енергію для населення 291, 50 грн. за 1 Гкал при економічно обґрунтованому тарифі 462, 970 грн. за 1 Гкал. Кожен показник складових встановленого тарифу в порівнянні з економічно обґрунтованим тарифом є заниженим, у тому числі і щодо ціни газу, яка застосовувалась при розрахунку тарифу. Встановлений тариф діє без запровадження механізму його коригування по відношенню до змін організаційно-правової форми підприємства, мінімального рівня заробітної плати, ставок обов'язкових платежів і зборів, податків, цін і тарифів на паливно-енергетичні ресурси, реагенти та інші матеріальні ресурси, значних змін обсягів виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, які спричинили зміну обґрунтованих витрат, на підставі яких був затверджений вказаний тариф. Тобто, за доводами відповідача, встановлений підприємству тариф не забезпечує в повному обсязі відшкодування економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням споживачам теплової енергії. Окрім того, відповідач зазначає, що через несплату населенням, юридичними особами та бюджетними організаціями наданих відповідачем зазначеним особам послуг відповідач несе значні збитки. Чинне законодавство, що регулює відносини виконавців і споживачів комунальних послуг, у тому числі з теплопостачання, не сприяє підвищенню платіжної дисципліни. Ускладнює належне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати енергоносіїв, зокрема і за спірним договором, невиконання судових рішень, відповідно до яких на користь відповідача стягнута заборгованість з громадян та юридичних осіб за надані послуги теплопостачання. З метою скорочення видатків підприємства й подолання фінансових труднощів на підприємстві з 01.05.2012р. по 30.09.2012р. введений неповний (4-х денний) робочий тиждень, що має привести до економії фонду заробітної плати та надати можливість скоротити заборгованість підприємства за спожитий природний газ. Для збільшення грошових надходжень підприємством проводиться претензійно-позовна робота. Відповідач вважає, що він вживає всіх заходів, спрямованих на покращання фінансово-економічного стану. Враховуючи наведене, а також те, що розмір заявлених позивачем штрафних санкцій, а саме їх складової -пені, є надмірно великим порівняно зі збитками, завданими несвоєчасним виконанням відповідачем грошових зобов'язань, посилаючись на ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України, відповідач просить зменшити суму пені, яку позивач просить стягнути з відповідача.

У судовому засіданні 07.06.2012р. оголошено перерву на 05.07.2012р.

У судовому засіданні 05.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011р. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець), повне найменування якої Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що підтверджується статутом компанії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998р. № 747 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2009р. № 1354) та Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (покупець) уклали договір №14/2344/11 купівлі-продажу природного газу, за умовами якого (п. 1.1.) продавець зобов'язується передати у власність покупця у IV кварталі 2011 року та у 2012 році природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець - прийняти та оплатити його на умовах Договору.

Договір в частині реалізації газу діє з 01.10.2011р. до 31.12.2012р. (п.11.1 Договору).

Газ, що продається за Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями. Населенням в розумінні Договору є громадяни, які проживають у будинках житлового фонду або приміщеннях (гуртожитках), що перебувають у їх відособленому користуванні та вносять плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам (п. 1.2. Договору).

Кількість природного газу, який продавець передає покупцю з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., у розрізі місяців кварталів щодо кожного року визначена п. 2.1. Договору.

Сторонами Договору погоджені умови щодо ціни природного газу та послуг з його транспортування (розділ 5 Договору). Ціна 1 000 куб. м природного газу з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом визначена п. 5.2. Договору, редакція якого за погодженням сторін, а саме шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 11.10.2011р. з дати укладення цієї додаткової угоди змінена.

Відповідно до п. 3.3. Договору приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання -передачі газу.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4. Договору).

Відповідно до підписаного представниками позивача, відповідача та газорозподільної організації акту приймання-передачі природного газу від 31.10.2011р. позивач у жовтні 2011 року передав відповідачу природний газ у загальному обсязі 3 995, 076 тис. куб. м на загальну суму з урахуванням його транспортування 5 230 353, 49 грн.

Згідно з п. 6.1. Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором в частині оплати переданого позивачем відповідачу у жовтні 2011 року природного газу у встановлений Договором строк, наявність боргу відповідача у сумі 346 504, 38 грн., що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Враховуючи встановлені обставини справи, умови Договору (п. 6.1.), строк оплати переданого позивачем відповідачу у жовтні 2011 року природного газу є таким, що настав.

За доводами позивача та згідно з наданим ним розрахунком суми основного боргу за переданий природний газ у спірному періоді борг відповідача з оплати природного газу, отриманого у жовтні 2011 року, станом на 16.03.2012р. становив 346 504, 38 грн.

Заперечень щодо наведених обставин відповідач не надав та не спростував відповідні доводи позивача.

Разом з тим, після звернення позивача з позовом до суду відповідач згідно платіжних доручень № 44960144 від 24.05.2012р. на суму 50 000, 00 грн., № 44960275 від 05.06.2012р. на суму 50 000, 00 грн., № 44960290 від 06.06.2012р. на суму 50 000, 00 грн., № 44960309 від 07.06.2012р. на суму 50 000, 00 грн., № 44960314 від 11.06.2012р. на суму 50 000, 00 грн., № 44960325 від 12.06.2012р. на суму 50 000, 00 грн., № 333 від 18.06.2012р. на суму 50 000, 00 грн. оплатив заявлену позивачем до стягнення суму основного боргу з посиланням в призначенні платежу -за спожитий природний газ у жовтні 2011 року згідно договору № 14/2344/11 від 30.09.2011р.

Всього за наведеними платіжними дорученнями відповідачем на користь позивача перераховані грошові кошти у сумі 350 000, 00 грн.

Відтак, на дату судового засідання у справі за вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 346 504, 38 грн. відсутній предмет спору, а провадження у справі у цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Однак, за встановленими обставинами справи у зв'язку з отриманням природного газу від позивача у жовтні 2011 року, з огляду на умови Договору (п. 6.1.), у відповідача виникло зобов'язання щодо його оплати до 14 листопада 2011 року.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач допустив порушення зобов'язання з оплати отриманого газу у встановлений Договором строк.

Станом на 14.11.2011р. вартість переданого з урахуванням транспортування природного газу - 5 230 353, 49 грн. відповідачем була оплачена лише у сумі 3 400 000, 00 грн., що підтверджується випискою по банківському рахунку позивача за 01.11.2011р. (а.с. 50-52, т. 1).

В подальшому, а саме 25.11.2011р. відповідач перерахував позивачу кошти у сумі 425 058, 88 грн., а 27.01.2012р. -у сумі 1 058 790, 23 грн. (виписки по банківському рахунку позивача за 25.11.2011р. та за 27.01.2012р. -а.с. 53-57, т. 1).

Отже, з 14.11.2011р. по 24.11.2011р. включно борг відповідача становив 1 830 353, 49 грн., з 25.11.2011р. по 26.01.2012р. включно -1 405 294, 61 грн., з 27.01.2012р. по 16.03.2012р. (включно по 15.03.2012р.) -346 504, 38 грн.

Стаття 199 Господарського кодексу України передбачає, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частина перша статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі невиконання покупцем умов, передбачених п. 6.1. Договору (умови щодо строку оплати), покупець зобов'язується сплатити продавцю окрім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Оскільки порушення строків оплати переданого у жовтні 2011 року природного газу має місце та становить понад 30 днів, є правомірними вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за загальний період прострочення оплати природного газу з 14.11.2011р. по 16.03.2012р. (123 дні, що відповідає розрахунку позивача, тобто по 15.03.2012р. включно) у сумі 53 294, 50 грн. та штрафу у сумі 98 370, 62 грн. (7% від боргу -1 405 294, 61 грн. у зв'язку з простроченням оплати наведеної суми понад 30 днів).

Розрахунок суми пені, яка правомірно заявлена:

від боргу у сумі 1 830 353, 49 грн. за період прострочення оплати з 14.11.2011р. по 24.11.2011р. включно -8 550, 01 грн.

від суми боргу 1 405 294, 61 грн. за період прострочення оплати з 25.11.2011р. по 26.01.2012р. включно -37 554, 05 грн.

від суми боргу 346 504, 38 грн. за період прострочення оплати з 27.01.2012р. по 16.03.2012р. (включно по 15.03.2012р.) -7 190, 44 грн.

всього -53 294, 50 грн.

В решті вимог щодо стягнення пені (щодо решти суми) позов заявлено неправомірно, оскільки при розрахунку пені позивач не врахував кількість днів у 2012 році -366, а здійснив розрахунок виходячи із кількості днів - 365.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як зазначено в ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зважаючи на клопотання відповідача про зменшення розміру пені, доводи, наведені відповідачем в обґрунтування заявленого клопотання, а також з огляду на те, що з часу виникнення прострочення зобов'язання по оплаті природного газу відповідач систематично вживав дій, направлених на погашення боргу, шляхом його оплати частинами та на дату судового засідання повністю розрахувався за природний газ, отриманий у спірному періоді, та ті обставини, що виконання відповідачем зобов'язань з оплати природного газу за умовами Договору забезпечено не лише пенею, але і штрафом, що в цілому покладає на відповідача досить значну відповідальність за прострочення виконання зобов'язання, суд вважає за можливе скористатися наданим йому процесуальним законом правом, задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір правомірно заявленої пені на 50%, тобто до суми 26 647, 25 грн.

За наведеного підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 26 647, 25 грн. (50% від 53 294, 50 грн.) та штрафу у сумі 98 370, 62 грн.

В решті вимог про стягнення пені позов задоволенню не підлягаю у зв'язку з наведеним вище (неправомірність розрахунку та зменшення розміру пені судом).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за загальний період прострочення виконання грошового зобов'язання з 14.11.2011р. по 16.03.2012р. (123 дні, що відповідає розрахунку позивача, тобто по 15.03.2012р. включно) у сумі 10 315, 07 грн. та суми від інфляції, розрахованої від суми боргу, що існував у відповідні періоди, з урахуванням індексів інфляції за листопад 2011 року - лютий 2012 року, у розмірі 6 049, 20 грн.

Розрахунок суми 3%, яка правомірно заявлена:

від боргу у сумі 1 830 353, 49 грн. за період прострочення оплати з 14.11.2011р. по 24.11.2011р. включно -1 654, 84 грн.

від суми боргу 1 405 294, 61 грн. за період прострочення оплати з 25.11.2011р. по 26.01.2012р. включно -7 268, 53 грн.

від суми боргу 346 504, 38 грн. за період прострочення оплати з 27.01.2012р. по 16.03.2012р. (включно по 15.03.2012р.) -1 391, 70 грн.

всього -10 315, 07 грн.

В решті вимог щодо стягнення 3% річних позов задоволенню не підлягає, оскільки як і при розрахунку пені, розраховуючи річні проценти, позивач не врахував кількість днів у 2012 році -366, а здійснив розрахунок виходячи із кількості днів -365, а також допустив арифметичну помилку.

Розрахунки пені, 3% річних, інфляційних втрат перевірені судом за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та з урахуванням положень п. 4.12. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" сплачений позивачем судовий збір у сумі, пропорційній сумі позовних вимог, за якими суд припиняє провадження у справі, підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, які складаються з решти суми судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру правомірно заявлених позовних вимог, без урахування зменшення неустойки судом, що відповідає п. 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 80 (п. 1-1 ч. 1, ч. 3), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" основного боргу у сумі 346 504 (триста сорок шість тисяч п'ятсот чотири) грн. 38 коп.

Щодо решти позовних вимог - позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, 7, ідентифікаційний код 32688148) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) пеню у сумі 26 647 (двадцять шість тисяч шістсот сорок сім) грн. 25 коп., штраф у сумі 98 370 (дев'яносто вісім тисяч триста сімдесят) грн. 62 коп., 3% річних у сумі 10 315 (десять тисяч триста п'ятнадцять) грн. 07 коп., інфляційні втрати у сумі 6 049 (шість тисяч сорок дев'ять) грн. 20 коп., витрати на оплату судового збору у сумі 3 360 (три тисячі триста шістдесят) грн. 59 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Повернути Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) з державного бюджету сплачений згідно платіжного доручення № 3939 від 07.05.2012р., яке міститься в матеріалах справи, судовий збір у сумі 6 930 (шість тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 09 коп.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 07.07.2012р.