Постанова № 25139786, 05.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 липня 2012 року 11:24 № 2а-6898/12/2670

за позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2012 р. № 0006421501/674

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Юзина О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 25/62 від 18.06.2012 р.)

від відповідача: не прибув (клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 05.07.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2012 р. № 0006421501/674.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2012 р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»було залишено без руху з підстав не надання позивачем доказів сплати судового збору за подання позову майнового характеру в розмірі 109,40 грн.

Зважаючи на усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2012 р. було відкрито провадження у справі № 2а-6898/12/2670 та призначено справу до судового розгляду на 05.07.2012 р.

В судовому засіданні 05.06.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнані протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.03.2012 року № 0006421501/674 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 186,30 гривень;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивач зазначив, що при проведенні камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) по земельному податку з юридичних осіб, код платежу 13050110, розрахунок № 3322 від 01.02.2010 року; розрахунок № 3326 від 01.02.2010 року з питання своєчасності сплати земельного податку з юридичних осіб, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеною грошового зобов'язання протягом строків, визначених п.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, оскільки позивач взагалі не подавав відповідачу розрахунків № 3322 від 01.02.2010 року та № 3326 від 01.02.2010 року, та відповідно в будь-який спосіб не узгоджував зазначені зобов'язання та не міг допустити будь-яке порушення вимог чинного законодавства.

Відповідач в судове засідання 05.07.2012 р. не прибув, однак до канцелярії суду 03.07.2012 р. надійшло клопотання відповідача в якому він просить розглядати дану справу за його відсутності.

Також, до канцелярії суду 03.07.2012 р. від відповідача надійшло письмове заперечення на позовну заяву, в якому відповідач зазначає про правомірність винесеного ним податкового повідомлення-рішення від 20.03.2012 р. № 0006421501/674, з підстав порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеною грошового зобов'язання протягом строків, визначених п.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, а також до вказаного заперечення відповідачем було надано належним чином завірені копії податкових розрахунків позивача по земельному податку № 3322 від 01.02.2010 року та № 3326 від 01.02.2010 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) по земельному податку з юридичних осіб Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», код платежу 13050110, розрахунок № 3322 від 01.02.2010 року; розрахунок № 3326 від 01.02.2010 року з питання своєчасності сплати земельного податку з юридичних осіб.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт від 19.03.2012 року № 486/1501/14371869, в якому встановлено порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеною грошового зобов'язання протягом строків, визначених п.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.03.2012 року № 0006421501/674 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 186,30 гривень.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби є зокрема - здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України, органи державної] податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Так, на підставі п.1 та п.3 ст.10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, ДПІ в Обухівському районі Київської області було проведено перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб.

Як свідчать обставини справи, 01.02.2012 року позивачем було подано до ДПІ в Обухівському районі Київської області податковий розрахунок земельного податку на 2010 рік вхідний № 3322 та № 3326.

Належним чином завірені копії такого розрахунку вхідний № 3322 та № 3326 були надані відповідачем до суду та долучені судом до матеріалів справи.

Таким чином посилання позивача в обґрунтування своїх позовних вимог на неподачу ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ»до податкового органу вказаних розрахунків № 3322 від 01.02.2010 року та № 3326 від 01.02.2010 року, та відповідно не узгодження ним вказаних в таких розрахунках податкових зобов'язань, - не відповідає дійсності та спростовується наявними матеріалами справи.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зважаючи на вказані норми податкового законодавства та зазначені обставини справи, відповідачем за результатами камеральної перевірки звітності позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.03.2012 року № 0006421501/674 про застосування штрафних санкцій в розмірі 186,30 грн. за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання із земельного податку (14 календарних днів).

Враховуючи викладене, судом не вбачається протиправності прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення, оскільки згідно наявних матеріалів справи, позивачем дійсно було самостійно визначено суми податкових зобов'язань по земельному податку (подано до ДПІ в Обухівському районі Київської області податковий розрахунок земельного податку на 2010 рік, вхідний № 3322 та № 3326) та сплачено такий податок із порушенням терміну сплати самостійно визначеною грошового зобов'язання протягом строків, визначених п.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із затримкою в 14 календарних днів), та зазначеного не було спростовано позивачем жодними допустимими доказами.

Посилання позивача на прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення без надання позивачу часу на оскарження саме Акта перевірки (оскільки зазначені документи (Акт та Рішення) були отримані позивачем поштою одночасно), суд до уваги приймає, проте вважає, що оскільки в даному позові позивачем оскаржується порушення відповідачем саме норм матеріального права відносно протиправності самого податкового повідомлення-рішення по суті встановлених порушень, та не оскаржуються дії податкового органу саме щодо проведення перевірки чи вчинення дій за наслідками такої перевірки -то відповідно, в даному випадку, суд розглядає спір виключно по суті заявлених позивачем позовних вимог, а отже, враховуючи наведене вище, позовна вимога позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2012 року № 0006421501/674 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 186,30 гривень -є необґрунтованою, такою що не підтверджується допустимими у справі доказами, а відповідно задоволенню не підлягає.

Жодних допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу -позивачем до суду надано не було.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 20.03.2012 р. № 0006421501/674, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення 20.03.2012 р. № 0006421501/674, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 10.07.2012 р.