Постанова № 25138484, 11.06.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1392/2012

11 червня 2012 року 16год. 00хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Анікушина В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Слесарчук О.П.

відповідача: представник Столярець І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватна фірма "Ярема" до Державна податкова інспекція у м.Рівному про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000061541 від 03 січня 2012 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сума податку на додану вартість сплачена при придбанні товару не включалася позивачем до складу податкового кредиту за період з моменту придбання товару і до скасування свідоцтва платника податку на додану вартість. Вказані обставини підтверджуються копіями податкових декларацій по ПДВ. На думку позивача умовний продаж товару з наступним визначенням податкового зобов'язання по ПДВ може наступати лише за умови попереднього включення сплаченого при придбанні податку на додану вартість до складу податкового кредиту. А враховуючи той факт, що ПФ «Ярема» не формувався податковий кредит по придбаному товару, у позивача відсутній обов'язок здійснювати умовний продаж та визначати податкове зобов'язання по ПДВ по залишках товарів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов повністю з підстав викладених у позовній заяві та просив суд скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених в письмових запереченнях.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України передбачає обов'язок платника податку на додану вартість, на обліку якого залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, здійснити умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів та активів. ПФ «Ярема» вказаний обов'язок виконано не було у зв'язку з чим посадовими особами ДПІ у м. Рівному на підставі п. 54.3.2 ст. 54 Податкового кодексу України було самостійно визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов належить до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.12.2011 р. ДПІ у м. Рівне був складений акт

№422/15-200/22572085 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки декларації з податку на додану вартість ПФ «Ярема».

З висновків акта перевірки вбачається, що за результатами її проведення було встановлено порушення п.184.7 статті 184 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 405268,8 грн.

На підставі акта перевірки №422/15-200/22572085 ДПІ у м. Рівному було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000061541 від 03 січня 2012 року про донарахування податку на додану вартість на суму 405268,8 грн., основного платежу та 101317,2 грн. застосованих штрафних санкцій.

24.11.2011 р. ПФ «Ярема» було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ПФ «Ярема» на підставі пп. «ґ» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що особа зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Згідно п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Отже, Податковим кодексом України (далі - ПК України) було встановлено дві обов'язкові умови, за яких платник податку зобов'язаний у разі анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість визнавати умовний продаж:

1) наявність на момент анулювання реєстрації платником податку на додану вартість на обліку товарів та необоротних активів;

2) включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту при придбанні вказаних товарів та необоротних активів.

Існування жодної з цих умов податковим органом не доведено.

Згідно з п. 184.6 ст. 184 ПК України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Як зазначалося судом вище, реєстрацію ПФ «Ярема» платником податку на додану вартість було анульовано 24.11.2011 року.

Отже, з урахуванням вимог статті 184 ПК України, останній податковий період при анулюванні реєстрації платником податку на додану вартість позивача закінчується 24.11. 2011 р.

Таким чином, посилання податкового органу на наявність у позивача на момент анулювання реєстрації платником податку на додану вартість товарних запасів на суму 2026344 грн., є безпідставним, оскільки балансова вартість запасів та основних фондів у вказаних сумах була відображена ПФ «Ярема» у податковій декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року, а анулювання реєстрації платником податку на додану вартість відбулося 24.11.2011 р. Обставин щодо руху товарних запасів у позивача в період з 06.05.2011 р. по 24.11.2011 р. відповідачем перевірено не було.

Дані декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року, що подана до ДПІ у м. Рівному 06.05.2011 року, де у додатку № К1/1 балансова вартість запасів на кінець звітного періоду становить 2026344 грн., не свідчать про наявність об'єкту оподаткування податком на додану вартість, оскільки податкові декларації з податку на додану вартість ПФ «Ярема» не містять сформованого податкового кредиту у платника податку.

Крім того, додаток К1/1 до податкової декларації з податку на прибуток містить інформацію про балансову вартість товарно-матеріальних цінностей лише на початок розрахункового кварталу (у даному випадку за декларацією, що була використана під час камеральної перевірки, - це І квартал 2011 р.), у той час як ПК України вимагає визнавати умовний продаж таких фондів на день анулювання реєстрації платником податку на додану вартість (у даному випадку - це 24.11.2011 р.).

Відповідно до пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно з листом ДПА України від 23.03. 2011 р. N 8073/7/16-1617 «Щодо питань адміністрування податку на додану вартість», під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:

1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість:

- арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків);

- даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї;

2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;

3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів;

4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;

5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок;

6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних);

7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Тобто, під час камеральної перевірки податковим органом аналізуються лише розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

Згідно з п. 3 розд. І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12. 2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01. 2011 р. за №34/18772 (далі - Порядок № 984), акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 розділу І Порядку № 984 передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пп. 5.2 п. 5 розд. ІІ Порядку № 984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Як встановлено судом, у порушення Порядку № 984, в акті перевірки, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, відсутні посилання на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, регістри бухгалтерського обліку ПФ «Ярема», пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, які б засвідчували наявність порушень підприємством податкового законодавства, а саме заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 405268,8 грн.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 03.01.2012 № 0000061541 є протиправним, а позовні вимоги позивача про його скасування належать до задоволення.

Відповідно до ст. 94 КАС України понесені витрати позивачем у вигляді сплати судового збору присуджуються позивачу із Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення рішення №0000061541 від 3 січня 2012 року визнати протиправним та скасувати.

Присудити на користь позивача Приватна фірма "Ярема" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комшелюк Т.О.