Постанова № 25138486, 13.06.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1733/2012

13 червня 2012 року 17год. 50хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Анікушина В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Сенчина О.В.,

відповідача: представник Комар С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство "Інком"

до Кузнецовська об'єднана державна податкова інспекція Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області стягнення бюджетного відшкодування в сумі 66400 грн. та пеню за затримку повернення такого відшкодування , -ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про стягнення з державного бюджету бюджетного відшкодування в сумі 66400грн., стягнення з державного бюджету пені за затримку повернення бюджетного відшкодування, визнання дій відповідача неправомірними, повернення судових витрат.

21 травня 2012р. через відділ документального забезпечення суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить повернути судові витрати по справі, стягнути з державного бюджету бюджетне відшкодування в сумі 66400грн., стягнути з державного бюджету пеню за затримку повернення бюджетного відшкодування.

До початку розгляду справи, 06.06.2012р. через відділ документального забезпечення суду позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути пеню за затримку повернення бюджетного відшкодування в розмірі 16160,85грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав пояснення, які співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, письмових поясненнях по справі.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення в яких позовні вимоги заперечував. Додатково надав письмові пояснення по справі в яких вказав, що позивач заявлену суму бюджетного відшкодування повністю використав ще станом на 30.05.2011р., а тому рішення про задоволення позовних вимог призведе до подвійного відшкодування з бюджету вказаної позивачем суми. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов задоволенню не належить.

Суд виходить з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 02.11.2009р. до відповідача подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з заявленими сумами ПДВ до відшкодування з бюджету на рахунок платника у банку у розмірі 66400грн., а саме: уточнюючий розрахунок за серпень 2009р. на суму відшкодування 7806грн. та уточнюючий розрахунок за квітень 2009р. на суму ПДВ до відшкодування у розмірі 58594грн. Разом з уточнюючими розрахунками подані довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх періодів, розрахунки бюджетного відшкодування, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування на рахунок платника (а. с. 31-38).

Дані уточнюючі розрахунки підлягали документальній невиїзній камеральній перевірці, яка була проведена 01.12.2009р. та оформлена відповідним актом. За висновком даного акту встановлено наявність достатніх підстав, що свідчать про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки (а. с. 39-41).

З 28.05.2010р. по 10.06.2010р. була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2010р. про що складений акт №267/23/30896634 (а. с. 42-64).

На підставі висновків акта були прийняті податкові повідомлення-рішення: форми «В1» від 29.06.2010р. №0000172350/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 66400грн. та форми «В2» від 29.06.2010р. №0000182350/0, яким збільшено суму бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів в сумі 66400грн. (а. с. 65-66).

Обставини щодо висновків вказаного вище по тексту акта перевірки та податкових повідомлень-рішень встановлені по справі №2а/1770/1074/2011 постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.08.2011р., яка набрала законної сили 21.02.2012р. згідно ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду. Вказаною постановою були скасовані зазначені податкові повідомлення-рішення.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Щодо стягнення з державного бюджету бюджетного відшкодування в сумі 66400грн. та пені в розмірі 16160,85грн. за затримку повернення бюджетного відшкодування, суд зазначає наступне.

Як уже було зазначено вище по тексту, постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 17.08.2011р. набрала законної сили 21.02.2012р.

Протягом 2010-2011р. позивачем, за наслідками проведення господарської діяльності декларувались податкові зобов'язання з податку на додану вартість до сплати в бюджет, однак нараховані суми платником податків не сплачувались, а зараховувались з наявної переплати, утвореної в результаті декларування бюджетного відшкодування.

Податкові зобов'язання нараховувались згідно податкової звітності з ПДВ, що була подана до відповідача, а саме: уточнюючий розрахунок від 30.08.2010р. №6123, відповідно до якого нарахована сума зобов'язань 19114грн.; податкова декларація з ПДВ за серпень 2010р. від 20.09.2010р. №6356 - сума зобов'язань складає 6099грн.; податкове повідомлення-рішення №0001041650/0 6386 від 01.12.2010р. на суму зобов'язань 649грн.; податкова декларація з ПДВ за грудень 2010р. від 19.01.2011р. №10618 - сума зобов'язань 38991грн.; податкова декларація з ПДВ за березень 2011р. від 19.04.2011р. №4894 - сума зобов'язань 1620грн., що в загальній сумі складає 66473грн. (а. с. 69-82).

В судовому засіданні позивач вказав, що по вказаних деклараціях з ПДВ, суми податкових зобов'язань ним самостійно не сплачувались, зазначене також підтверджується картками особового рахунку платника (а. с. 22-30).

Порядок відшкодування суми ПДВ, що піддягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з нього та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №168).

Відповідно до пп. 7.7.1. п.7.7. ст.7 даного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 цього ж Закону встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Положенням пп. 7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону №168 зазначено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

В силу вимог пп.7.7.7. п.7.7. ст.7 вказаного Закону, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп. 5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

№2181-III від 21.12.2000, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктами 203.1., 203.2 ст.203 Податкового Кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Таким чином, оскільки позивачем в період з 2010р. по травень 2011р. декларувались позитивні нарахування ПДВ, при цьому не сплачувався податок у розмірах та строках, встановлених вказаними нормативно-правовими актами, то суд приходить до висновку, що позивач свідомо використовував утворену переплату за рахунок заявленої суми до відшкодування, тому станом на 30.05.2011р. позивачем повністю використано заявлену суму бюджетного відшкодування в сумі 66400грн. шляхом зарахування з переплати нарахованих податкових зобов'язань по ПДВ, що підтверджується вищевказаними доказами. Отже, у суду відсутні правові підстави стягувати вказану суму бюджетного відшкодування, так як такі дії призведуть до подвійного відшкодування з бюджету заявленої суми ПДВ.

Крім того суд зазначає, що проведення операцій в особових рахунках платників податків здійснюється в хронологічному порядку відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами ДПС України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2006р. №276, зареєстрованого в Мінюсті України 02.08.2005р. №843/11123 та вимог Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.200.23. ст.200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Так як в судовому засіданні встановлено відсутність суми бюджетного відшкодування у позивача станом на 30.05.2011р., то в даному випадку вимога позивача щодо стягнення пені є необґрунтованою.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не належать.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати позивачу не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позивачу - приватному підприємству "Інком" у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комшелюк Т.О.