Постанова № 25138483, 06.06.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/860/2012

06 червня 2012 року 11год. 25хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Анікушина В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Морозова В.В.

відповідача: представник Ляшук Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фапомед Україна" до Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у вересні місяці 2011 року відповідачем була проведена планова документальна перевірка позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р., за наслідками якої був складений акт від 07.10.2011р. На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: від 24.10.2011 р. № 0001012342 про нарахування екологічного податку в загальному розмірі 5,21 грн., з яких 4,21 грн. за основним платежем та 1,00 грн. штрафних санкцій; від 24.10.2011 р. № 0001022342 про нарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб в загальному розмірі 11 852,78 грн., з яких 7 332,33 за основним платежем та 4 520,45 грн. штрафних санкцій; від 24.10.2011 р. № 0001032342 про нарахування податку на прибуток в загальному розмірі 649 545,00 грн., з яких 519 636,00 грн. за основним платежем та 129 909,00 грн. штрафних санкцій; від 24.10.2011 р. № 0001042342 про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6 361 038,00 грн.; від 24.10.2011 р. № 0001051742 про нарахування податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 5 014,08 грн., з яких 3 763,94 грн. за основним платежем та 1 250,14 грн. за штрафними санкціями. Позивачем узгоджено та сплачено до бюджету суми податкових зобов'язань з екологічного податку в розмірі 5,21 грн. та податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 11 852,78 грн. Інші податкові повідомлення-рішення, які не були узгоджені, оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку до вищестоящих органів державної податкової служби. З огляду на те, що рішенням ДПС України скасовано податкові повідомлення-рішення від 24.10.2011 р. № 0001032342 та № 0001042342 в частині збільшення валового доходу на 1 103 010,82 грн. та у відповідній частині скасовано штрафну санкцію, в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення, а також податкове повідомлення-рішення від 24.10.2011 р. № 0001051742 повністю - залишено без змін, позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.10.2011 р. № 0001051742 з податку на доходи фізичних осіб повністю.

В судовому засіданні на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом було допущено заміну відповідача - Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції її правонаступником - Гощанською міжрайонною державною податковою інспекцію Рівненської області Державної податкової служби.

Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав повністю та додатково пояснив, що у зв'язку з виробничою необхідністю ТОВ «Фапомед Україна» укладено договори про надання послуг стільникового мобільного зв'язку. Директором ТОВ «Фапомед Україна» було прийнято ряд розпоряджень, на підставі яких окремим працівниками для використання у господарській діяльності було видано мобільні телефони, за такими працівниками закріплено відповідні номери мобільних телефонів та встановлено місячні ліміти витрат для розмов. Також на ТОВ «Фапомед Україна» прийнято та введено в дію Правила користування мобільним зв'язком на підприємстві. Працівники позивача використовували видані їм мобільні телефони виключно у господарській діяльності і не перевищували встановлений ліміт користування мобільним зв`язком. Необхідність використання послуги ROUMING зумовлена тим, що директор ТОВ «Фапомед Україна» є іноземцем та підприємство-засновник позивача знаходиться за межами України (Португалія) і для зв'язку з представниками засновника, а також директором підприємства під час його перебування за кордоном є необхідність у користуванні вказаною послугою для вирішення виробничих питань.

Щодо оплати послуг таксі за рахунок коштів, наданих працівнику позивача під звіт, то вказані витрати понесені у зв'язку з необхідністю доставки придбаних канцтоварів з Рівного до офісу позивача в смт. Гоща Рівненської області, а відтак безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Щодо оплати послуг готелю за проживання представників засновника - фізичних осіб-нерезидентів, то відповідно до Рішення Зборів Учасників ТОВ «Фапомед Україна» відвідувачі, ділові партнери, представники засновника-нерезиденти, представники контрагентів-нерезидентів, які виконують роботи та/або надають послуги для Товариства, що пов'язані з господарською діяльністю Товариства, забезпечуються проживанням у готелях, транспортом, харчуванням та іншими необхідними послугами за рахунок позивача. На підставі вказаного рішення відповідно до виставлених рахунків позивачем було оплачено послуги проживання в готелі, надані представникам засновника - фізичним особам-нерезидентам, візит яких був здійснений з метою вирішення питань, пов'язаних з господарською діяльністю позивача. З огляду на все вищевказане, позивач вважає, що суми коштів, які надавалися окремим працівникам та фізичним особам для оплати послуг мобільного зв'язку, поповнення рахунків мобільних телефонів, оплати послуг таксі та послуг проживання у готелях не є додатковим благом і не підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб відповідно до положень Закону України «Про податок на доходи фізичних осіб» та Податкового кодексу України, а відтак просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.10.2011 р. № 0001051742 про нарахування податку з доходів фізичних осіб.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що перевіркою ТОВ «Фапомед Україна» встановлено порушення вимог п. 1.3., 1.15 ст. 1,

пп. 3.1.1. п. 3.1., пп. 3.2.1. п. 3.2. ст. 3, пп. 4.2.9. п. 4.2. ст. 4, п. 7.1., п. 7.3. ст. 7, пп. 8.1.1., пп. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8, пп. "а" п. 19.2. ст. 19, пп. "а" пп. 20.3.1., пп. 20.3.2. п. 20.3. ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та пп. 163.1.1. п. 163.1. ст. 163, пп. 164.2.17 п. 164.2. ст. 164, п. 167.1. ст. 167, пп. 168.1.1., пп. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168, пп. 168.4.1., пп. 168.4.2. п. 168.4. ст. 168, п. 171.1. ст. 171, п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 2 632,94 грн., в тому числі за 2009 р. - 404,19 грн., за 2010 р. - 1 601,35 грн. та за 1 півр. 2011 р. - 627,40 грн. у випадку, коли працівникам за рахунок коштів товариства надавалися додаткові блага у вигляді оплати послуг мобільного зв'язку: заказ отриманих додаткових сервісів та послуг (крім абон. плати і оплати за з'єднання); плата за користування послугою ROUMING (далі по тексту спеціальні послуги), надані оператором мобільного зв'язку «КиївСтар»; не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 183,75 грн., в тому числі за 2010 р. - 3,75 грн. та за 1 півр. 2011 р. - 180,00 грн. у випадку, коли працівникам за рахунок коштів товариства надавалися додаткові блага у вигляді оплати наступних послуг мобільного зв'язку, а саме: поповнення особистих мобільних телефонів «КиївСтар»; не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 38,25 грн. за лютий 2010 року у випадку, коли працівнику за рахунок коштів товариства надавалися додаткові блага у вигляді оплати послуги таксі; не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 909,00 грн. за травень-липень 2009 року у випадку, коли нерезидентам, що не є працівниками товариства, за рахунок коштів товариства надавалися додаткові блага у вигляді оплати номерів у готелях.

Податковий орган вважає, що згідно з документами, наданими до перевірки, замовлення спеціальних послуг, наданих оператором мобільного зв'язку «КиївСтар» не можна пов'язати з виробничою діяльністю (необхідністю) позивача. На момент перевірки вартість таких послуг із заробітної плати працівників не утримувалася та в касу позивача не вносилася. Також відповідач зазначає, що працівникам ТОВ «Фапомед Україна» за рахунок коштів позивача проводилась оплата за поповнення рахунків власних мобільних телефонів, що підтверджено авансовими звітами за 2010-2011 роки. Крім того, податковий орган вказує на те, що працівнику ТОВ «Фапомед Україна» за рахунок коштів Товариства надавалися додаткові блага у вигляді оплати послуг таксі, які не пов'язані з господарською діяльністю позивача. Вартість послуг поповнення рахунків та вартість послуг таксі із заробітної працівників не утримувалася та в касу позивача не вносилася. Також відповідач зазначає, що фізичним особам-нерезидентам, які не є працівниками позивача, надано додаткові блага у вигляді оплати номерів у готелях. Вказує, що відповідних заяв від позивача про надання резидентського статусу до Гощанської МДПІ не надходило. На підставі всього вищевикладеного відповідач вважає, що позивачеві як податковому агенту при наданні додаткових благ у вигляді оплати спеціальних послуг мобільного зв'язку, поповнення рахунків мобільних телефонів, оплати послуг таксі та послуг проживання у готелях необхідно було утримати та перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 3 763,94 грн., що в порушення вимог чинного законодавства позивачем зроблено не було, а відтак прийняття податкового повідомлення-рішення від 24.10.2011 р. № 0001051742 вважає правомірним та законним. В задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю.

Суд виходив з наступного.

Посадовими особами відповідача була проведена планова документальна перевірка позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р., за наслідками якої був складений акт від 07.10.2011р. № 431/2342/35011201.

Вказаною перевіркою, зокрема, встановлено, що позивачем в порушення вимог пп. 163.1.1. п. 163.1. ст. 163, пп. 164.2.17 п. 164.2. ст. 164, п. 167.1. ст. 167, пп. 168.1.1., пп. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168, пп. 168.4.1., пп. 168.4.2. п. 168.4. ст. 168, п. 171.1. ст. 171, п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, п. 1.3., 1.15 ст. 1, пп. 3.1.1. п. 3.1., пп. 3.2.1. п. 3.2. ст. 3, пп. 4.2.9. п. 4.2. ст. 4, п. 7.1., п. 7.3. ст. 7, пп. 8.1.1., пп. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8, пп. «а» п. 19.2. ст. 19, пп. «а» пп. 20.3.1., пп. 20.3.2. п. 20.3. ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 3 763,94 грн., в тому числі за 2009 р. - 1 313,19 грн., за 2010 р. - 1 643,35 грн., за 1 півріччя 2011 р. - 807,40 грн.

На підставі зазначеного акта, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001051742 від 24.10.2011 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 3 763,94 грн. за основним платежем та 1 250,14 грн. за штрафними санкціями, всього на 5 014,08 грн. (а. с. 12 т.1).

Оцінюючи доводи відповідача про порушення вказаних норм права та доводи позивача щодо відсутності таких порушень суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п. 162.1. ст. 162 Податкового кодексу України платником податку є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи, та нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону та пп. 163.1.1. п. 163.1. ст. 163 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.

Стаття 4 Закону та стаття 164 ПК України визначає перелік доходів, що включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу, до якого згідно з пп. «а» пп. 4.2.9 п. 4.2 Закону та пп. 164.2.17 п. 164.2. ПК України віднесено дохід, отриманий платником податку від його працедавця, як додаткове благо, зокрема у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 8.1.1. та 8.1.2. ст. 8 Закону та пп. 168.1.1., 168.1.2. п. 168.1. ст. 168 ПК України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону та ст. 167 ПК України.

Відповідно до пп. 9.11.1. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з врахуванням особливостей, передбачених окремими нормами цього Закону.

Податкові агенти зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок (пп. "а" п. 19.2. ст. 19 Закону та п. 176.2 ст. 176 ПК України.)

З аналізу наведених правових норм слідує, що об'єктом оподаткування може бути додаткове благо, яке надається конкретній фізичній особі, як працедавцем, так і особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, і кваліфікується (розглядається) як виплата, що має пільговий характер, містить істотний особистий елемент та надання якого особі не пов'язане з виконуванням нею трудової функції, а проводиться з інших підстав.

Як встановлено в судовому засіданні та не оспорюється сторонами, позивач зареєстрований як юридична особа, що перебуває на загальний системі оподаткування, використовує працю найманих працівників та відповідно є платником податку на доходи фізичних осіб.

Згідно з актом перевірки встановлено, що, позивачем не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 2 632,94 грн., в тому числі за 2009 р. - 404,19 грн., за 2010 р. - 1 601,35 грн. та за 1 півріччя 2011 р. - 627,40 грн. у випадку, коли працівникам за рахунок коштів товариства надавалися додаткові блага у вигляді оплати послуг мобільного зв'язку: заказ отриманих додаткових сервісів та послуг (крім абон. плати і оплати за з'єднання); плата за користування послугою ROUMING (далі по тексту спеціальні послуги), надані оператором мобільного зв'язку «КиївСтар».

В акті перевірки податковий орган робить висновок про те, що згідно документів, наданих до перевірки, замовлення таких спеціальних послуг не можна пов'язати з виробничою діяльністю (необхідністю) товариства.

Однак, з такими висновками податкового органу суд погодитися не може.

З наданих представником позивача пояснень та досліджених в ході судового розгляду письмових доказів, судом встановлено, що наказом директора ТОВ «Фапомед Україна» від 18.03.2009 р. № 3 (а. с. 148 т.2) у зв'язку з виробничою необхідністю зобов'язано головного бухгалтера ОСОБА_4 обрати оператора мобільного зв'язку, укласти відповідні договори про надання послуг мобільного зв'язку, а також підготувати правила користування мобільним зв'язком на підприємстві.

На виконання вказаного наказу було укладено договори про надання послуг стільникового мобільного зв'язку та розроблено і затверджено Правила користування мобільним зв'язком на підприємстві від 30.03.2009 р. (а. с. 146-147, 149 т.2), згідно з якими працівники позивача зобов'язані здійснювати переговори з використанням мобільного зв'язку виключно з метою здійснення господарської діяльності та заборонено використовувати мобільний зв'язок для здійснення особистих переговорів.

Угодою № 4002919 про надання послуг стільникового мобільного зв'язку від 12.04.2010 р., укладеною між ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем» (Оператор) та ТОВ «Фапомед Україна» (Абонент) передбачено, що Оператор надає Абоненту послуги стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800, а Абонент користується вищенаведеними послугами та своєчасно оплачує їх вартість Оператору на умовах, викладених в цій Угоді. Однією з послуг, яка передбачена і надавалася за вказаною Угодою, є послуга роумінгу - послуга, яка надає можливість користуватися стільниковим мобільним зв'язком в мережах інших операторів, з якими Оператором підписано відповідні угоди. В судовому засіданні представник позивача пояснила, що необхідність використання послуги роумінгу, а також інших спеціальних послуг зумовлена тим, що директор ТОВ «Фапомед Україна» є іноземцем, також підприємство-засновник позивача знаходиться за межами України (Португалія) і для зв`язку з представниками засновника, а також директором підприємства під час його перебування за кордоном є необхідність у користуванні вказаною послугою для вирішення виробничих питань.

Вказані обставини підтверджується долученими представником позивача до матеріалів справи та дослідженими судом витягом зі статуту ТОВ «Фапомед Україна», відповідно до п. 1.1. якого засновником товариства є юридична особа-акціонерне товариство «ФАПОМЕД-ІНДУСТРІЯ ВИРОБНИЦТВА МЕДИЧНО-ХІРУРГІЧНИХ ВИРОБІВ»/FAPOMED-INDUSTRIA DE CONFECCAO DE PRODUTOS MEDICO-CIRURGIOS S.A./ (номер реєстрації :501673393, місцезнаходження: Проспект Док Рібейру де Магаляйш, область м. Порту, район м. Фелгейраш, Маргаріде (Санта Еулалія) 4610-108 Фелгейраш, Португалія) та апостильованим і належним чином легалізованим витягом з реєстру комерційних підприємств м. Фелгейраш на підтвердження статусу юридичної особи-нерезидента - засновника позивача, а також довідкою з ЄДРПОУ позивача з вказівкою на те, що керівником ТОВ «Фапомед Україна» є ОСОБА_7.

Відтак суд приходить до висновку, що з урахуванням специфіки господарської діяльності позивача (наявність нерезидентів в складі засновників, робота з нерезидентами), у позивача об'єктивно існує потреба у користуванні послугою роумінгу та іншими спеціальними послугами для забезпечення можливості постійного зв'язку між працівниками та засновниками і контрагентами позивача не лише в межах, а й за межами України.

Таким чином, на думку суду, доводи представника відповідача про те, що замовлення вказаних вище спеціальних послуг, наданих оператором мобільного зв'язку «КиївСтар», не можна пов'язати з виробничою діяльністю (необхідністю) позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом та повністю спростовуються долученими позивачем та дослідженими судом вказаними вище письмовими доказами. Більше того, використання вказаних послуг безпосередньо пов'язане з виконанням працівниками позивача трудових функцій.

Також в акті перевірки податковий орган вказує на те, що працівникам ТОВ «Фапомед Україна» ОСОБА_8 та ОСОБА_4 за рахунок коштів товариства надавалися додаткові блага у вигляді оплати поповнення рахунків власних (особистих) мобільних телефонів «КиївСтар», що підтверджено авансовими звітами протягом 2010-2011 років, а саме:

- працівнику ОСОБА_8 відповідно до авансових звітів від 26.05.2011 р.

№ АО-0000051 та від 10.06.2011 р. № АО-0000055 проводилось відшкодування витрат за придбання карток поповнення мобільного зв'язку «КиївСтар». Всього працівнику ОСОБА_8 за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р. відшкодовано витрат на придбання карток поповнення мобільного зв'язку «КиївСтар» на суму 1 200,00 грн.

- працівнику ОСОБА_4 відповідно до авансового звіту від 12.11.2010 р. проводилось відшкодування витрат за придбання карток поповнення мобільного зв'язку «КиївСтар». Всього працівнику ОСОБА_4 за листопад 2010 р. відшкодовано товариством витрат на придбання карток поповнення мобільного зв'язку «КиївСтар» на суму 25,00 грн.

Відтак, на думку відповідача, позивачем не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 183,75 грн., в тому числі за 2010 р. - 3,75 грн. та за 1 півріччя 2011 р. - 180,00 грн.

Суд вважає вказані висновки податкового органу помилковими.

На підставі наданих представником позивача пояснень та в результаті дослідження доказів, долучених позивачем до матеріалів справи, судом встановлено, що директором ТОВ «Фапомед Україна» було прийнято ряд розпоряджень, на підставі яких окремим працівниками у зв'язку з виробничою потребою було видано мобільні телефони, за такими працівниками закріплено відповідні номери мобільних телефонів та встановлено місячні ліміти витрат для розмов, пов'язаних з господарською діяльністю позивача.

Зокрема, відповідно до розпорядження директора ТОВ «Фапомед Україна» б/н від 30.03.2009 р. у зв'язку з виробничою необхідністю, для використання у господарській діяльності головному бухгалтеру ОСОБА_4 видано мобільний телефон (а. с. 150 т.2). Розпорядженням директора ТОВ «Фапомед Україна» № 2 від 11.01.2010 р. за головним бухгалтером ОСОБА_4 закріплено номер мобільного телефону 067 370 54 19 та встановлено ліміт для розмов, пов'язаних з господарською діяльністю, на місяць в сумі 1000,00 грн. (а. с. 152 т.2 ).

Відповідно до розпорядження директора ТОВ «Фапомед Україна» № 3 від 01.02.2011 р. у зв'язку з виробничою необхідністю, для використання у господарській діяльності директору з виробництва ОСОБА_8 видано мобільний телефон з абонентським номером 067 360 77 23 та встановлено ліміт для розмов, пов'язаних з господарською діяльністю, в сумі 2500,00 грн. (а. с.153 т.2).

З наданих позивачем належним чином посвідчених копій квитанцій на підтвердження витрат поповнення рахунків вбачається, що вказані працівники позивача за рахунок коштів товариства, наданих під звіт, поповнювали рахунки не власних мобільних телефонів, а телефонів, виданих згідно з відповідними розпорядженнями та відповідно до закріплених абонентських номерів в межах встановлених позивачем лімітів. Зокрема, працівник позивача ОСОБА_8 здійснив поповнення рахунку мобільного телефону за № 067 360 77 23 за період травень-червень 2011 року всього на суму 1 200,00 грн., працівник ОСОБА_4 згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 659 здійснила поповнення рахунку мобільного телефону на 25,00 грн. (а. с.154-156 т.2 ).

Судом не встановлено фактів використання мобільних телефонів працівниками позивача у власних інтересах, не пов'язаних з виконанням ним трудових функцій чи господарською діяльністю позивача, а також фактів перевищення встановлених лімітів для розмов чи поповнення рахунків мобільних телефонів за номерами, не закріпленими за працівниками. Фактів притягнення працівників позивача до відповідальності за порушення вказаних правил в акті не вказано і судом не здобуто.

З огляду на все вищевказане, суд вважає доводи відповідача про те, що працівникам ТОВ «Фапомед Україна» ОСОБА_8 та ОСОБА_4 за рахунок коштів товариства надавалися додаткові блага у вигляді оплати поповнення рахунків власних (особистих) мобільних телефонів «КиївСтар», такими, що ґрунтуються на припущеннях податкового органу, нічим не підтверджені та повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Висновки податкового органу про те, працівнику позивача ОСОБА_10 за рахунок коштів товариства надавалися додаткові блага у вигляді оплати послуги таксі в розмірі 255,00 грн., а відтак позивач зобов'язаний був утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 38,25 грн. за лютий 2010 року не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки не підтверджені жодними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Представник позивача суду пояснила, що ТОВ «Фапомед Україна» у зв'язку з необхідністю доставити придбані канцтовари з м. Рівного до офісу товариства в смт. Гоща Рівненської області мало потребу скористатися послугою таксі. Відтак витрати на оплату послуг таксі в розмірі 255,00 грн. зумовлені виробничою необхідністю та безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, а не понесені у зв'язку з користуванням послугою таксі працівником позивача ОСОБА_10 у власних інтересах. Власного автопарку підприємство немає. Більше того, використання вказаних послуг здійснювалося в межах виконання працівником позивача трудових функцій.

Вказані обставини підтверджуються низкою письмових доказів, долучених позивачем до матеріалів справи, зокрема: договором № 04/01/10 від 04.01.2010 р. про надання послуг перевезення пасажирів та багажу, укладеним між ТОВ «Фапомед Україна» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11, актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № 01/01 від 29.01.2010 р., в якому зафіксовано факт надання послуг перевезення у січні 2010 р. за маршрутом Рівне-Гоща, Гоща-Рівне загальною вартістю 255,00 грн., розрахунковою квитанцією № 327076 від 05.02.2010 р. на підтвердження оплати послуг перевезення, видатковими накладними на підтвердження придбання канцелярських товарів № 003 від 21.01.2010 р., № 0000000187 від 22.01.2010 р., № РВ-0000068 від 26.01.2010 р., авансовим звітом працівника ОСОБА_10 від 05.02.2010 р.

Таким чином, на підставі зазначених доказів суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг таксі зумовлені виробничою необхідністю та безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача та виконанням працівником позивача трудових функцій, а відтак висновки відповідача про те, що працівнику позивача ОСОБА_10 за рахунок коштів товариства надавалися додаткові блага у вигляді оплати послуги таксі, у зв'язку з чим позивач зобов'язаний був утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 38,25 грн. за лютий 2010 року, вважає необґрунтованими та безпідставними.

В акті перевірки відповідач вказує на те, що позивачем в порушення вимог п. 1.3., 1.15 ст. 1, пп. 3.1.1. п. 3.1., пп. 3.2.1. п. 3.2. ст. 3, пп. 4.2.9. п. 4.2. ст. 4, п. 7.1., п. 7.3. ст. 7, пп. 8.1.1., пп. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8, пп. "а" п. 19.2. ст. 19, пп. "а" пп. 20.3.1., пп. 20.3.2. п. 20.3. ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 909,00 грн. за травень-липень 2009 року у випадку, коли нерезидентам-фізичним особам ОСОБА_14 та ОСОБА_12, що не є працівниками товариства, за рахунок коштів товариства надавалися додаткові блага у вигляді оплати номерів у готелях на загальну суму 3030,00 грн..

Суд також не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що з 12.05.2009 року по 14.05.2009 року Мігель Лопеш да Куня, який, як вбачається з долучених позивачем до матеріалів справи витягу зі статуту ТОВ «Фапомед Україна» та витягу з реєстру комерційних підприємств м. Фелгейраш, займає посаду президента засновника позивача АТ «ФАПОМЕД-ІНДУСТРІЯ ВИРОБНИЦТВА МЕДИЧНО-ХІРУРГІЧНИХ ВИРОБІВ»/FAPOMED-INDUSTRIA DE CONFECCAO DE PRODUTOS MEDICO-CIRURGIOS S.A., перебував з робочим візитом в Україні, зумовленим виробничою необхідністю здійснення нагляду за ходом будівництва швейної фабрики позивача в смт. Гоща Рівненської області. Результати його візиту відображені в наданому позивачем протоколі робочої наради щодо будівництва швейної фабрики № 3 від 14.05.2009 р. складеного за підписом ОСОБА_14 та директора ТОВ «Фапомед Україна» Ролфа ОСОБА_7.

Також судом встановлено, що ОСОБА_12, яка займає посаду інспектора відділу кадрів засновника позивача АТ "ФАПОМЕД-ІНДУСТРІЯ ВИРОБНИЦТВА МЕДИЧНО-ХІРУРГІЧНИХ ВИРОБІВ"/FAPOMED-INDUSTRIA DE CONFECCAO DE PRODUTOS MEDICO-CIRURGIOS S.A., у червні та липні місяці 2009 р. була направлена в Україну для проведення співбесіди та тестування майбутнього персоналу позивача. Вказане вбачається з долучених позивачем до матеріалів справи листів засновника (та їх належним чином оформлених перекладів, здійснених перекладачем позивача ОСОБА_15.) № 0156 від 10.06.2009 р. та 0182 від 01.07.2009 р., адресованих позивачеві, про направлення інспектора відділу кадрів ОСОБА_12 де Соузи для проведення співбесіди та тестування майбутнього персоналу, також створення представнику засновника належних умов перебування в Україні. Результати візиту ОСОБА_12 відображені в наданому позивачем акті про результати підбору персоналу від 10.07.2009 р., складеному за підписом ОСОБА_12, директора ТОВ «Фапомед Україна» Ролфа ОСОБА_7 та головного бухгалтера ТОВ «Фапомед Україна» ОСОБА_4.

Відповідно до Рішення Зборів Учасників ТОВ «Фапомед Україна» № 1 від 20.01.2009 р. відвідувачі, ділові партнери, представники засновника-нерезиденти, представники контрагентів-нерезидентів, які виконують роботи та/або надають послуги для Товариства, що пов'язані з господарською діяльністю Товариства, забезпечуються проживанням у готелях, транспортом, харчуванням та іншими необхідними послугами за рахунок позивача.

На підставі вказаного Рішення Зборів Учасників ТОВ «Фапомед Україна» відповідно до виставлених рахунків, а саме рахунків № 3043 від 12.05.2009 р. на суму 800,00 грн., № 4049 від 18.06.2009 р. на суму 1 600,00 грн. та № 2217 від 07.07.2009 р. на суму 630,00 грн. позивачем на загальну суму 3030,00 грн. було оплачено послуги проживання в готелі, надані представникам засновника позивача - нерезидентам ОСОБА_14 та ОСОБА_12.

Оскільки, як вбачається з наведених вище доказів, візити представників засновника позивача - нерезидентів ОСОБА_14 та ОСОБА_12 були здійснені з метою вирішення питань, пов'язаних з господарською діяльністю позивача, зокрема з будівництвом швейної фабрики в смт. Гоща та підбором персоналу позивача для подальшого навчання та працевлаштування, суд не може прийняти доводи відповідача про те, що за рахунок коштів позивача надавалися додаткові блага нерезидентам ОСОБА_14 та ОСОБА_12 у вигляді оплати номерів у готелях, а тому, на думку суду, позивач не був зобов'язаний утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 909,00 грн. за травень-липень 2009 року.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку про те, що

не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про порушення позивачем вимог 163.1.1. п. 163.1. ст. 163, пп. 164.2.17 п. 164.2. ст. 164, п. 167.1. ст. 167, пп. 168.1.1., пп. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168, пп. 168.4.1., пп. 168.4.2. п. 168.4. ст. 168, п. 171.1. ст. 171, п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, п. 1.3., 1.15 ст. 1, пп. 3.1.1. п. 3.1., пп. 3.2.1. п. 3.2. ст. 3, пп. 4.2.9. п. 4.2. ст. 4, п. 7.1., п. 7.3. ст. 7, пп. 8.1.1., пп. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8, пп. "а" п. 19.2. ст. 19, пп. "а" пп. 20.3.1., пп. 20.3.2. п. 20.3. ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що стало підставою для нарахування грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 5 014 грн. 08 коп.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивач у зв'язку з провадженням господарської діяльності здійснював оплату вартості послуг мобільного зв'язку, послуг таксі та послуг проживання в готелях фізичних осіб (працівників позивача, нерезидентів-представників засновника позивача), що було викликано виробничою необхідністю та/або виконанням працівниками позивача трудових функцій. Оскільки, перебуваючи в господарських взаємовідносинах з юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, які надавали послуги мобільного зв'язку, послуги таксі та послуги проживання в готелях, позивач виконував умови відповідних договорів, в тому числі щодо оплати наданих послуг вказаним контрагентам, а тому будь-яких коштів у власність фізичних осіб не нараховував та не передавав, відтак, суд прийшов до висновку, що фізичні особи в даних випадках не є набувачами додаткових благ у розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та відповідних положень Податкового кодексу України, а позивач не може розглядатися як податковий агент, тому в нього не виникає обов'язку нараховувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб у вказаних випадках.

Згідно з ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, здійснивши розгляд даної справи за наявними в матеріалах справи доказами, прийшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тому грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 5 014,08 грн., з яких 3 763,94 грн. за основним платежем та 1 250,14 грн. за штрафними санкціями нараховано неправомірно, а відтак, позовні вимоги позивача належать до задоволення повністю, а податкове повідомлення-рішення від 24.10.2011 р. № 0001051742 - до скасування.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби №0001051742 від 24.10.2011р. визнати протиправним та скасувати.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фапомед Україна" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1073 грн.

Повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Фапомед Україна" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1073грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комшелюк Т.О.