Постанова № 2513405, 20.10.2008, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2008 р. Справа № 37/86-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Сємєровій М.С.

за участю

представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з"явився

прокурора - Зуєвої І.В., посвідчення № 249 від 08.06.2005 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційне подання прокурора  (вх. № 1807 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 23.06.08 р. по справі № 37/86-08

за позовом прокурора Великобурлуцького району Харківської області в інтересах держави в особі Великобурлуцької селищної ради

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області, м. Харків,

до приватного підприємця ОСОБА_1, смт Великий Бурлук

про звільнення та повернення земельної ділянки, стягнення 50,33 грн.,

встановила:

Прокурор Великобурлуцького району Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Великобурлуціької селищної ради, позивача, про зобов?язання приватного підприємцяОСОБА_1 відповідача, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку під магазином, розташовану в смт Великий Бурлук по вул. Свердлова, площею 25,0 кв. м та повернути її у державну власність в особі Великобурлуцької селищної ради, стягнути з відповідача на користь позивача 50,33 грн. заподіяної шкоди. Рішенням господарського суду Харківської області від 23.06.2008р. у справі № 37/86-08 (суддя Доленчук Д.О.) у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору відмовлено. У задоволенні позову відмовлено повністю.

Прокурор з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить рішення від 23.06.2008р. у справі № 37/86-08 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Апеляційне подання обгрунтовує, зокрема, тим, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що оскільки відповідач продовжував користуватися спірною земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди цієї ділянки протягом місяця за відсутності письмових заперечень з боку орендодавця, то договір оренди земельної земельної ділянки, укладений між ПП ОСОБА_1 та Великобурлуцькою селищною радою, було поновлено на той самий строк та на тих самих умовах. При цьому прокурор зазначає, що господарський суд першої інстанції не врахував того, що процедура поновлення договору оренди земельної ділянки повинна відповідати вимогам чинного законодавства та відбуватися на підставі розробленого проекту відведення земельної ділянки, який погоджується з відповідними органами, як того вимагають положення частини 3 статті 124 Земельного кодексу України.

Крім того, вказує на те, що відповідно до даних відділу земельних ресурсів у Великобурлуцькому районі Харківської області та Великобурлуцького районного відділу ДЗК, договір оренди земельної ділянки від 18.06.2003 р., укладений між позивачем та відповідачем, після закінчення терміну його дії не поновлювався і державна реєстрація цього договору не проводилась.

Третя особа у письмових поясненнях зазначає, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 22.01.2003 р. закінчився 18.06.2006 р., і вказаний договір відповідно до вимог чинного законодавства не поновлювався, а тому на даний час ПП ОСОБА_1 спірна земельна ділянка використовується в порушення вимог статей 124, 125, 126 Земельного кодексу України.

Представники сторін та третьої особи в судове засідання не з"явились, про дату, час та місце його проведення повідомлялись належним чином.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скаргу підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 19.11.2007 р. Чугуївським міжрайонним відділом з контролю за використанням та охороною земель було здійснено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1

За результатами вказаної перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, в якому було зазначено, що приватний підприємець ОСОБА_1 самовільно використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0,0ОСОБА_1 га під нежитловою спорудою магазину, розташованого за адресою смт. Великий Бурлук, вул. Свердлова на землях житлової громадської забудови Великобурлуцької селищної ради .

Крім того, Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області 19.11.2007 р. було обстежено земельну ділянку за адресою: смт. Великий Бурлук, вул. Свердлова, площею 0,0ОСОБА_1 га та складено відповідний акт, яким також було встановлено самовільне використання відповідачем зазначеної земельної ділянки в порушення вимог статті 125 Земельного кодексу України.

Окрім цього, за результатом перевірки було складено протокол про адміністративне правопорушення від 19.11.2007 р. та видано припис відповідачу, яким відповідача було зобов"язано усунути порушення земельного законодавства в місячний термін.

04.12.2007 р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області було складено постанову про накладення адміністративного стягнення № 30, згідно з якою на відповідача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за користування земельною ділянкою за адресою:АДРЕСА_1 площею 0,0ОСОБА_1 га. без документів, що посвідчують право користування нею.

Відповідно до частини 1 статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Частиною 2 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документів, що посвідчують право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації

Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»термін «самовільне зайняття земельних ділянок», визначений як «будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості) до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації».

Згідно зі статтею 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

А отже відповідач, який самовільно займає спірну земельну ділянку, зобов"язаний повернути її Великобурлуціькій селищній раді.

Проте місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що ПП ОСОБА_1 використовує спірну земельну ділянку на підставі договору оренди земельної ділянки №161, укладеного 18.06.2003 р. між ним та Великобурлуцькою селищною радою та зареєстрованого цього ж дня у Великобурлуцькому районному відділі земельних ресурсів, строк якого було поновлено на той самий строк та на тих самих умовах на підставі частини 3 статті 33 Закону Україин "Про оренду землі" у зв"язку з продовженням використання орендарем земельної ділянки протягом місяця після закінчення строку договору за відсутності заперечень орендодавця.

Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого господарського суду, зважаючи на таке.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Зі змісту вказаної норми випливає, що якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою протягом одного місяця після закінчення строку договору за відсутності письмових заперечень орендодавця, поновлення договору відбувається не автоматично, а в порядку, встановленому чинним земельним законодавством, з дотриманням вимог статтей 123-126 Земельного кодексу України, зокрема, вимог щодо розроблення проекту відведення земельної ділянки, який погоджується з відповідними органами та прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення.

Матеріали справи свідчать про те, що після того, як договір оренди земельної ділянки від 18.06.2003 р. закінчився, ПП ОСОБА_1 продовжував використовувати земельну ділянку протягом місяця після закінчення строку договору, і, при цьому, будь-які письмові заперечення з боку орендодавця не надходили.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, після закінчення строку дії договору від 18.06.2003 р. його не було поновлено в розумінні статті частини 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки проект відведення відповідної земельної ділянки не розроблявся, рішення про надання відповідачу спірної земельної ділянки в оренду Великобурлуцькою селищною радою не приймалося, а отже на час звернення прокурора з позовом про звільнення спірної земельної ділянки та на даний час відповідач самовільно займає земельну ділянку в порушення вимог статтей 124, 125, 126 Земельного кодексу України.

Крім того, відповідно до наявних в матеріалах справи довідки відділу земельних ресурсів у Великобурлуцькому районі Харківської області №01-17/3216 від 14.07.2008 р. та довідки Великобурлуцького районного відділу Державного земельного кадастру №07-21/567 від 14.07.2008 р., здійснених на запит прокурора Великобурлуцького району Харківської області, договір оренди земельної ділянки від 18.06.2003 р., укладений між позивачем та відповідачем, після закінчення терміну його дії не поновлювався і державна реєстрація цього договору не проводилась.

А тому місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про зобов"язання відповідача звільнити самовільно зайняту спірну земельну ділянку, у зв"язку з чим рішення у вказаній частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення - про задоволення цієї частини позову.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, відповідач в порушення вимог статтей 124, 125, 126 Земельного кодексу України, самовільно знаходячись на спірній земельній ділянці, завдав місцевому бюджету смт Великмй Бурлук збитки у вигляді упущеної вигоди- середньорічного доходу від використання цієї ділянки за період самовільного її зайняття відповідачем, розмір якої відповідно до наданого прокурором до позовної заяви розрахунку збитків складає 50,33 грн.

А отже рішення місцевого господарського суду в частині відмови в цій частині позову також підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення - про задоволення цієї частини позову.

Що стосується викладеної в апеляційному поданні прокурора вимоги про передачу справи на новий розгляд у разі скасування рішення місцевого господарського суду, то слід зазначити, що норми Господарського процесуального кодексу України не передбачають такого повноваження апеляційного господарського суду, як передача справи на новий розгляд за результатами апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неправильно застосував норми матеріального права та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, у зв"язку з чим вказане рішення слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 3,4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційне подання задольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2008 р. у справі № 37/86-08 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Зобов"язати приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: смт Великий Бурлук, вул. Свердлова площею 25 кв.м та повернути її Великобурлуцькій селищній раді.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_5 р/р НОМЕР_1, МФО НОМЕР_2 ХОД АППБ "Райффайзен банк Аваль") на користь Великобурлуцької селищної ради (62602, смт Великий Бурлук, вул. Радянська, 40, р/р 332148815800138, код 24134295, банк УДК в Харківській області) заподіяну шкоду в розмірі 50,33 грн.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_5 р/р НОМЕР_1, МФО НОМЕР_2 ХОД АППБ "Райффайзен банк Аваль") на користь Державного бюджету України 153,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя