Ухвала суду № 25127023, 14.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" червня 2012 р. м. Київ К/9991/56724/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Степашка О.І., Федорова М.О.,

при секретарі: Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року

по справі №2270/4830/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат»(надалі -ТОВ «Карат»)

до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області (надалі -ДПІ у м.Хмельницькому, ГУ ДКУ у Хмельницькій області)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування, -

встановив:

У квітні 2011р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000222307/0/755 від 28.03.2011р., яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість та стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.05.2011р. залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2011р., позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому №0000222307/0/755 від 28.03.2011р. щодо зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Карат" м.Хмельницький спірну суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ у м.Хмельницькому звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права.

В письмових поясненнях ГУ ДКУ у Хмельницькій області зазначає, що підтримує касаційну скаргу ДПІ у м.Хмельницькому в повному обсязі та просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову у задоволені позовних вимог.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та Генеральної прокуратури України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, податковим органом здійснено невиїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2010р., червень 2010р., липень 2010р., серпень 2010р., з врахуванням у уточнюючого розрахунку від 20.12.2010р. за №9005717126, за серпень 2010р., жовтень 2010р., листопад 2010р., грудень 2010р., за наслідками якої складено акт перевірки від 28.03.2010р. №2090/237/21328928, в якому на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.1.8 ст.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за травень-серпень 2010р., жовтень-грудень 2010р.

В порушення підпункту 7.7.2 «б»пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем занижено залишок від'ємного значення (рядок 26 декларації) за травень 2010р., червень 2010р., липень 2010р., серпень 2010р., жовтень 2010р., листопад 2010р. та грудень 2010р.

На підставі зазначеного акта контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення від №0000222307/0/755 від 28.03.2011р., яким позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у спірних сумах за травень 2010р., червень 2010р., липень 2010р., серпень 2010р., жовтень 2010р., листопад 2010р. та за грудень 2010р.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходили з наступного.

Так, судами встановлено, що між ТОВ «Карат»та постачальниками, вказаними в акті перевірки були укладені договори купівлі-продажу товарів, поставки, оренди нежилого приміщення, комісії. Вказані обставини підтверджуються копіями договорів, доданих до матеріалів справи. Виконання договорів підтверджується копіями платіжних доручень про перерахування продавцям, постачальникам коштів за отримані товари, податкових накладних, рахунків -фактур, які додані до матеріалів справи

На всі суми податку на додану вартість позивач отримав від продавців, постачальників належно оформлені податкові накладні, що представниками відповідачів не заперечується, підтверджується копіями цих документів, доданими до матеріалів справи.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього Закону передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

З огляду на викладене, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична надмірна оплата ним сум такого податку постачальникам товарів (послуг), які підтверджені виписаними відповідно до вимог чинного законодавства податковими накладними особами, які зареєстровані як платники такого податку, а підставою є дані податкової декларації за звітний податковий період.

При цьому, судами попередніх інстанції доречно звернуто увагу на те, що податковим органом ні в акті перевірки, ні в поданій апеляційній скарзі та в подальшому в касаційній скарзі не ставиться під сумнів добросовісність дій платника податку (позивача) та реальність вчинених ним господарських операцій. Також, відповідачем не заперечується те, що на час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Однак, як вбачається з акту перевірки, за наслідками отриманої інформації, а саме: даних «Системи співставлення засобами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»по ланцюгах постачання ТМЦ/послуг на ТОВ «Карат»за травень-серпень 2010р., жовтень-грудень 2010р. відсутній факт надмірної сплати податку до бюджету виробником (імпортером) та факт сплати ПДВ отримувачами товарів їх постачальниками.

Разом з тим, судами обгрунтовано зазначено, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи викладені норми права та правильно встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що податкове повідомлення -рішення №0000222307/0/755 від 28.03.2011року, яким позивачу зменшено спірну суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, є таким, що суперечить законодавству.

За таких обставин, судами попередніх інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому -залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді:

____ О.І. Степашко

____ М.О. Федоров

Суддя Н.Є. Маринчак