Постанова № 25122390, 27.06.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/4143/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКозачок І.С. при секретарі Русіновій М.М. за участі: представника позивача представника відповідача представника третьої особи Шеремети В.В. Кундиловської М.М. Сапожнік Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Тесмо-М" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000422307, 0000412307 та № 0000402307 від 10.05.2012 року та стягнення відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, заявленого в лютому 2012 року в сумі 70 641 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Тесмо-М" звернулось в суд з позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000422307 від 10 травня 2012 року, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за лютий 2012 року в розмірі 6868 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000412307 від 10 травня 2012 року, яким підприємству збільшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в лютому 2012 року в розмірі 70 641 грн. 00 коп., та податкове повідомлення-рішення № 0000402307 від 10 травня 2012 року, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 70 641 грн. 00 коп. за лютий 2012 року та застосовано штрафну санкцію в розмірі 35 231 грн.

Також позивач просить стягнути на свою користь бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 70 641 грн., заявлене у лютому 2012 року.

На думку позивача, податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки позивачем був правомірно сформований показник від'ємного значення податку на додану вартість, однак податковим органом під час перевірки не були визнані окремі податкові накладні по операціях з придбання товарів, та зроблений висновок про не підтвердження первинними документами грошових сум, віднесених позивачем до податкового кредиту зазначеного періоду.

Також на думку позивача, ним було правомірно визначено суму, заявлену до бюджетного відшкодування у лютому 2012 року, з метою отримання якого до податкового органу були подані усі необхідні документи. Однак, відповідачем внаслідок невірного трактування положень податкового законодавства зроблений висновок про те, що позивач фактично відмовився від отримання бюджетного відшкодування ПДВ за лютий, внаслідок чого кошти, сплачені ним як ПДВ у вартості придбаних товарів (продукції) неправомірно віднесені відповідачем до складу податкового кредиту наступного періоду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини на які посилається у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив. Зазначив, що позивачем було завищене від'ємне значення податку на додану вартість внаслідок включення до складу податкового кредиту грошових коштів (сум ПДВ), які не підтверджені належними документами. Зокрема, зазначає про те, що окремі податкові накладні, надані для перевірки, містять номери, які не співпадають з номерами, які зазначені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних цього періоду. Крім того, за деякими господарськими операціями позивач неправомірно сформував податковий кредит, хоча, на думку податкового органу, згідно з даними його бухгалтерського обліку операції взагалі не проводились.

Також представник відповідача зазначає, що позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у лютому 2012 року, оскільки в додатку 2 до податкової декларації (Довідка про залишок суми від'ємного значення) у графі «звітний період, у якому виникла сума» замість значення 1 (січень 2012 року) вказане значення 2 (лютий 2012 року).

З цих підстав просить у позові відмовити.

Представник третьої особи вважає позовні вимоги безпідставними, зазначаючи, що оскільки висновок податкового органу про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок Приватного акціонерного товариства "Тесмо-М" в сумі 70 641 грн. за лютий 2011 року не надходив, у позові слід відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Тесмо-М" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за лютий 2012 року та складений акт від 20.04.2012 р. № 2742/15-3/14152653.

На підставі висновків акту винесені податкове повідомлення - рішення № 0000422307 від 10 травня 2012 року, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за лютий 2012 року в розмірі 6868 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000412307 від 10 травня 2012 року, яким підприємству збільшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в лютому 2012 року в розмірі 70 641 грн. 00 коп., та податкове повідомлення-рішення № 0000402307 від 10 травня 2012 року, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 70 641 грн. 00 коп. за лютий 2012 року та застосовано штрафну санкцію в розмірі 35 231 грн.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, основними видами діяльності якої є ремонт промислового устаткування і приладів; виробництво технологічного устаткування для харчової і комбікормової промисловості; монтажні роботи. Відповідно до ст. ст. 15, 16 Податкового кодексу України позивач є платником податків та зборів.

Оцінюючи правомірність зазначених рішень податкового органу, суд виходить з наступного.

Податкове повідомлення - рішення № 0000422307 від 10 травня 2012 року.

Як випливає з п. 4 Висновку акта перевірки, позивачем завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту лютого 2012 року.

Відповідно до статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, у тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що висновки податкового органу про завищення позивачем показника від'ємного значення ґрунтуються на твердженні про непідтвердження податковими накладними сум ПДВ, сплачених позивачем за господарськими операціями, зокрема з ТОВ «Епіцентр» (сума ПДВ -210,55 грн.), ТОВ «Нова Пошта» (сума ПДВ - 23,83 грн.), ПАТ «Солді і Ко» (сума ПДВ- 229,22 грн.)

У акті зазначено, що перевіркою не виявлені, а посадовими особами позивача не надані податкові накладні від зазначених контрагентів саме під тими номерами, що вказані в реєстрі отриманих накладних за лютий 2012 року, на загальну суму 2 781,59 грн. у тому числі ПДВ 463,6 грн.

Разом з тим, як зазначено у акті та підтверджено представником податкового органу в судовому засіданні, будь-які інші недоліки податкових накладних відсутні, а здійснення та товарний (реальний) характер господарських операцій з цими контрагентами підтверджені в процесі перевірки.

Судом оглянуті наступні податкові накладні, одержані позивачем від ТОВ «Епіцентр»: № 1666/013 від 01.02.2012 року (загальна сума - 102,30 грн., ПДВ - 17,05 грн.), № 2513/013 від 13.02.2012 року (загальна сума - 792 грн., ПДВ - 132 грн.) та №2918/013 від 20.02.2012 року (загальна сума - 369 грн., ПДВ - 61.50 грн.)

Також в судовому засіданні оглянуті податкові накладні, одержані від ПАТ «Солді і Ко»: № 119/9 від 20.02.2012 року (загальна сума - 70,80 грн., ПДВ - 11,80 грн.), № 134 від 21.02.2012 року (загальна сума - 464.69 грн., ПДВ - 77,45 грн.), № 186/9 від 27.02.2012 року (загальна сума - 387, 68 грн., ПДВ - 64,61 грн.), № 208/9 від 29.02.2012 року (загальна сума - 45 грн., ПДВ - 7,50 грн.), № 209/9 від 29.02.2012 року (загальна сума - 397,20 грн., ПДВ - 66,20 грн.), № 210/9 від 29.02.2012 року (загальна сума - 9,96 грн., ПДВ - 1,66 грн.) та податкова накладна № 20435/012, одержана від ТОВ «Нова Пошта» 29.02.2012 року (загальна сума - 142,95 грн., ПДВ - 23,83 грн.)

Встановлено, що дані податкові накладні містять усі необхідні, визначені статтею 201 Податкового кодексу України реквізити та складені з дотриманням Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації від 21.12.2010 року № 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення".

Судом також досліджений реєстр виданих та отриманих податкових накладних (за лютий 2012 року) з якого видно, що у ньому за відповідні числа лютого 2012 року містяться усі зазначені податкові накладні, отримані саме від тих осіб, які здійснили продаж товарів (послуг), про що свідчать, зокрема, записи про індивідуальний податковий номер цих осіб, та саме за тією ціною (а також з тією ж величиною ПДВ), як це зазначено у вищевказаних податкових накладних.

Суд вважає, що незазначення у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних значення після дробу ( яке, як видно з їх змісту, є номером філії юридичної особи, яка здійснила продаж) за наявності підтвердження господарської операції та вірно заповненої податкової накладної не впливає на дійсність даних документів та не може бути підставою для висновку про не підтвердження податковою накладною сум податку, сплачених покупцем у вартості товарів(послуг).

Тому, у цій частині висновку податкового органу спростовуються.

Стосовно господарської операції з ТОВ "АВ метал груп".

Судом оглянутий договір поставки № 1207/С від 27.12.2011 року, яким визначено, що постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити товар, у кількості й асортименті, зазначених у рахунках та за ціною, що виставляються постачальником.

Як свідчить платіжне доручення банку № 115 від 14 лютого 2012 року ПрАТ «Тесмо-М» перерахувало ТОВ "АВ метал груп" 3065,95 грн. ( у тому числі ПДВ 510,99 грн.) за поставку товару, а саме труб нержавіючих. У зв'язку з цим позивачу було видано податкову накладну № 2000276 від 14.02.2012 року.

Отже, по даній операції податковий кредит був сформований за фактом списання коштів з рахунку позивача (покупця) на користь ТОВ «АВ метал груп»

Висновок податкового органу про те, що дані бухгалтерського обліку ( внаслідок дослідження оборотів коштів по відповідних рахунках) позивача свідчать про те, що у даному випадку першою подією повинна була бути саме поставка товару 01.02.2012 року, не підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідачем не надані будь-які належні докази, які доводять, що поставка за даною господарською операцією в дійсності не мала місце, а господарська операція не була спрямована на настання реальних наслідків. Судом такі обставини також не встановлені.

Крім того, суд враховує, що податковим органом під час перевірки безпосередньо не досліджувались документи, пов'язані із здійсненням поставки, яка відбулась 01.02.2012 року, а вивчались лише показники рахунків бухгалтерського обліку. Також має значення те, що за даним договором операції щодо поставок товару між ПрАТ «Тесмо-М» та ТОВ "АВ метал груп" вчиняються постійно, а також застосовується система передоплати (якщо інше не визначено у специфікації).

Тому, суд вважає, що відповідачем у встановленому порядку не доведено, що позивач не мав право сформувати податковий кредит за даною господарською операцією.

Стосовно господарських операцій з ТОВ "Фуд-Процесинг Інсталейшн".

Судом досліджений договір поставки № 10 від 23 лютого 2011 року, відповідно до якого позивач придбаває, а ТОВ "Фуд-Процесинг-Інсталейшн" постачає продукцію (металопродукція, комплектуючі).

Судом оглянуті належним чином засвідчені копії наданих для перевірки податкової накладної № 36 від 13.02.2012 року на суму 10 492 грн. 84 коп., в тому числі ПДВ - 1 748 грн. 81 коп., видаткової накладної № 1181 від 13.02.2012 року, специфікації до договору № 2, податкової накладної № 37 від 13.02.2012 року на суму 24 862 грн. 02 коп., в тому числі ПДВ - 4 143 грн. 67 коп., видаткової накладної № 1182 від 13.02.2012 року, специфікації № 1 до договору, та встановлено, що дані документи відповідають вимогам до первинних документів, містять усі визначені законом необхідні реквізити, що дає підстави для врахування їх при вирішенні питання про формування показників податкового кредиту платника податків.

В судовому засіданні представником відповідача підтверджено, що усі вищезазначені документи були надані для перевірки.

Отже, по даній операції податковий кредит був сформований за фактом отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено належним чином оформленими податковими та видатковими накладними.

Висновок податкового органу про те, що дані бухгалтерського обліку ( внаслідок дослідження оборотів коштів по відповідних рахунках) позивача свідчать про те, що ТОВ "Фуд-Процесинг-Інсталейшн» повинне було видати на адресу «ПрАТ «Тесмо-М» одну податкову накладну від 13.02.2012 року усього на суму 16 488,41 грн. ( у тому числі ПДВ 2748,07 грн.) не підтверджується ані матеріалами перевірки, ані іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідачем не надані будь-які належні докази, які доводять, що здійснення поставки за даною господарською операцією в дійсності не мало місце, господарська операція не була спрямована на настання реальних наслідків, і судом такі обставини також не встановлені.

Тому суд вважає, що відповідачем у встановленому порядку не доведено, що позивач не мав право сформувати податковий кредит за даною господарською операцією.

Як визначено Податковим кодексом України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, дослідивши наявні письмові докази, суд вважає, що відповідачем протиправно не враховані суми податку на додану вартість, сплачені позивачем при придбанні товару (продукції, послуг) за вище дослідженими господарськими операціями у ТОВ «Епіцентр», ТОВ «Нова Пошта», ПАТ «Солді і Ко», ТОВ "АВ метал груп", ТОВ "Фуд-Процесинг-Інсталейшн» загалом на суму ПДВ 6868 грн., зважаючи на що податкове повідомлення-рішення № 0000422307 від 10 травня 2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000412307 від 10 травня 2012 року підприємству збільшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в лютому 2012 року в розмірі 70 641 грн. 00 коп., а податковим повідомленням-рішенням № 0000402307 від 10 травня 2012 року позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 70 641 грн. 00 коп. за лютий 2012 року та застосовано штрафну санкцію в розмірі 35 231 грн.

Висновок податкового органу, який ліг в основу даних рішень, ґрунтується на тому, що позивач мав право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у зазначений період, однак втратив його, оскільки в додатку 2 до податкової декларації (Довідка про залишок суми від'ємного значення) у графі «звітний період, у якому виникла сума» замість значення 1 (січень 2012 року) вказав значення 2 (лютий 2012 року).

На думку суду, з даним висновком погодитись не можна зважаючи на таке.

Стаття 200 Податкового Кодексу України передбачає, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Отже, визначальною особливістю, яка обумовлює право платника податку на бюджетне відшкодування ПДВ в даному випадку є фактична надмірна оплата ним сум такого податку постачальникам товарів (послуг), які підтверджені виписаними відповідно до вимог чинного законодавства податковими накладними особами, які зареєстровані як платники такого податку, а підставою є дані податкової декларації за звітний податковий період.

Як видно з податкової декларації позивача з ПДВ за січень 2012 року, у рядку 20.2 вказані 95 149 грн. від'ємного значення, які включаються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового ) періоду.

У декларації з ПДВ за лютий 2012 року дані кошти визначаються як залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду. Згідно з даними декларації сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23 95 149 грн. ) складається з 70 641 грн., які підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку та 24 508 грн. - у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів.

До декларації за лютий 2012 року позивачем було додано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, де позивач просить здійснити бюджетне відшкодування ПДВ за лютий 2012 року на суму 70 641 грн. та довідку ( додаток №2) про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 200.7 та п. 200.8 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

У пункті "а" п. 200.14. статті 200 Податкового кодексу України зазначається, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Висновок податкового органу про заниження (завищення) заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування ґрунтується на тому, що у додатку 2 до Декларації за лютий 2012 року ( довідка про залишок суми від'ємного значення) у графі 2 " звітний податковий період у якому виникла сума" замість значення "1" зазначене значення "2". Зокрема, зазначається, що перевіркою показників Довідки (додатку 2) встановлене порушення в частині визначення суми залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду та періоду його виникнення (сторінка 6 Акту).

Проте, якщо порівняти показник залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету, зазначений у декларації за лютий 2012 року (рядок 22) та показник, вказаний у графі 3 Довідки (додатку 2) до Декларації, стає зрозумілим, що у обох документах зазначене одне і теж значення, а саме 95 149 грн., з чого випливає, що твердження податкового органу про порушення в цій частині не знаходить свого підтвердження, а розбіжності відсутні.

Також суд звертає увагу, що ані в акті перевірки, а ні в процесі судового розгляду справи судом не виявлені та не встановлені будь-які дані про невідповідність суми бюджетного відшкодування (яка зазначається у заяві про бюджетне відшкодування та в розрахунку суми такого відшкодування) сумі, заявленій у податковій декларації.

Поясненнями представника відповідача також підтверджено, що будь-які відхилення щодо значення даного показника в той чи інший бік під час перевірки встановлені не були, сума даного показника була підтверджена дослідженими під час перевірки документами, на підставі чого податковий орган виніс податкові повідомлення -рішення, якими констатовано, що платник податку дійсно мав право на одержання бюджетного відшкодування у лютому 2012 року, але відмовився від такого права на користь зарахування цих коштів в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

На думку суду, такий висновок податкового органу є необґрунтованим, оскільки фактом подачі заяви про бюджетне відшкодування позивач засвідчив своє бажання та намір отримати бюджетне відшкодування ПДВ саме за той період, за який була подана декларація та заява про бюджетне відшкодування.

Суд звертає увагу на те, що показник залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, який був зазначений у тому числі у Додатку 2 до декларації, виник саме у січні 2012 року, прослідковується починаючи зі змісту декларації платника за січень 2012 року, перенесений у декларацію за лютий 2012 року а також фігурує у уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ, поданому у квітні 2012 року. Дані обставини не заперечувались представником відповідача в судовому засіданні і ним не спростовані.

Також судом з'ясовано, що з метою уточнення періоду виникнення показника залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду податковим органом у представників підприємства не відбирались будь-які пояснення.

Законодавчими актами України встановлюються вимоги до управлінських рішень суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку суду, висновки відповідача про заниження підприємством бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2012 року в сумі 70 641 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за лютий 2012 року на цю ж суму не знаходять свого підтвердження доказами у справі, не відповідають вимогам КАС України щодо їх обґрунтованості та пропорційності.

Тому податкові повідомлення-рішення № 0000412307 від 10 травня 2012 року та № 0000402307 від 10 травня 2012 року є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не доведена, суд вважає, що вони підлягають скасуванню.

Крім того, підлягає стягненню на користь позивача сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 70 641 грн., за лютий 2012 року, яка не була визнана відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України. Тому, на користь позивача слід стягнути підтверджену суму судового збору, сплачену ним при зверненні до суду з цим позовом.

Керуючись вимогами Податкового кодексу України, ст. ст. 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0000402307 від 10 травня 2012 року, № 0000412307 від 10 травня 2012 року та № 0000422307 від 10 травня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Тесмо-М" (код ЄДРПОУ 14152653) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 70 641 (сімдесят тисяч шістсот сорок одну) грн., заявленого в лютому 2012 року.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Тесмо-М" судовий збір в сумі 1 060 грн. (одна тисяча шістдесят) грн. 00 коп. шляхом безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання. Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 02 липня 2012 року

Суддя/підпис/І. С. Козачок"Згідно з оригіналом" Суддя І. С. Козачок