Постанова № 25121911, 18.04.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2012 року Справа № 1170/2а-661/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Мирошниченка В.С.

за участю секретаря с/з -Поцелуйко А.І.

за участю представника позивача: Жеглатого Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Завод ізоляційних матеріалів" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.10.2011р. №0000892300про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість в сумі 16442,00 грн. за основним платежем та 1, 00 грн. -за штрафними санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем прийнято протиправне оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що позивач неправомірно сформував податковий кредит за результатами діяльності з підприємством „Спецбуд-Інвест" СМОІ „Злагода" оскільки, правочин вчинений з вказаним контрагентам не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

Позивач, вказує, що відповідачем незаконно зроблено висновки про нікчемність правочину укладеного між ним та підприємством „Спецбуд-Інвест" СМОІ „Злагода" , оскільки вказаний правочин підтверджений належним чином складеними первинними документами, а тому висновки викладені в акті перевірки не обґрунтовані та не підтверджені будь-якими документами.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив суд позов задовільнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, подав до суду письмові заперечення, в яких позов не визнав. Зазначив, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений Податковим кодексом України, Законом України "Про державну податкову службу в Україні" у зв'язку з порушенням позивачем норм Цивільного кодексу України під час здіснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань оподаткування податку на додадну вартість по взаємовідносинах з Підприємством „Спецбуд-Інвест" СМОІ „Злагода" за період квітень 2011 р.

За результатом перевірки складено акт від 18.10.2011 року № 246/2300/33455200(а.с.13-23).

В ході перевірки встановлено порушення:

- ст. 198.2, 198.3 ПК України, п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", в результаті чого завищено суму податкового кредиту за період з 01.04.11р. по 30.04.11р. на загальну суму 16442 грн.

- ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями.

24.10.2011 р. на підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000892300, яким товариству з обмеженою відповідальністю „Завод ізоляційних матеріалів" збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 16442,00 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1, 00 грн. (а.с. 12).

Визначаючи позивачеві суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість відповідач виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з контрагентом підприємством „Спецбуд-Інвест" СМОІ „Злагода". Як зазначено в акті перевірки позивача, відповідачем встановлено, що підприємство „Спецбуд-Інвест" СМОІ „Злагода" зареєстроване за грошову винагороду, за юридичною адресою не знаходиться, відповідно має ознаки фіктивності. Відповідачем зроблено висновок, що правочини між позивачем та вказаними контрагентами є нікчемними.

Дослідивши матеріали справи, з метою дослідження факту реальності здійснення господарських операцій позивачем з підприємством „Спецбуд-Інвест" СМОІ „Злагода", а отже, правомірності формування податкового кредиту, суд приходить до наступних висновків.

ТОВ „Завод ізоляційних матеріалів" по бажанню замовників виготовляє діелектричні склопластикові драбини, стрем'янки і підмостки, які призначені для робіт по монтажу, обслуговуванню та ремонту електрообладнання, а також при виконанні інших підсобних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою здійснення основоного виду діяльності між позивачем (покупець) та підприємством „Спецбуд-Інвест" СМОІ „Злагода" (продавець) укладено договір №14 від 01.04.2011р., згідно якого покупець зобов'язаний прийняти та оплатити продукцію, кваліфіковану як сировина для виготовлення композиційних матеріалів промислового призначення, загальна вартість склала 98652 грн. в т.ч. ПДВ- 16442 грн.(а.с.59-60).

Специфікацією №1 до договору №14 від 01.04.2011р. визначено, що продавець передає у власність покупця товар : смолу ебоксидну Epikote -800 кг, ціна товару 30336 грн., в т.ч. 5056 грн.; ровінг ЕС 13-5040-783 (280) - 2692 кг, ціна товару 40380 грн., в т.ч. ПДВ 6730 грн., затверджувач Epikur 3601- 800 кг, ціна товару 27936 грн., в т.ч. 4656 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою виробництва склопластикових виробів одержано від підприємства „Спецбуд-Інвест" СМОІ „Злагода" смолу ебоксидну Epikote -800 кг, ровінг ЕС 13-5040-783 (280)- 2692 кг, затверджувач Epikur 3601 -800 кг, на загальну суму 98 652 грн., вит.ч. ПДВ в сумі 16442 грн., що підтверджується накладною від 18.04.2011р. №1848 та рахунком №1848 від 18.04.2011р. (а.с. 45).

Розрахунки між сторонами здійснено у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками по рахунку (а.с. 30-31).

Також, підприємством „Спецбуд-Інвест" СМОІ „Злагода" виписано позивачеві податкову накладну №8 від 18.04.2011р. (а.с. 29).

В судовому засіданні встановлено, що придбані позивачем смола ебоксидна Epikote, ровінг ЕС 13-5040-783, затверджувач Epikur 3601 є сировиною для виготовлення склопластикової продукції, а саме драбин, драбин-стрем'янок, підмосток, трубок склопластикових.

Вказана склопластикова продукція позивачем реалізовувалася за договорами поставки різним підприємствам, що підтверджується копіями податкових накладних, копіями довіреностей на отримання цінностей від ТОВ „Завод ізоляційних матеріалів", копіями накладних (а.с.62-86).

Незважаючи на наявність вказаних документів відповідачем в акті перевірки позивача зроблено формальний висновок про безпідставність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з підприємством „Спецбуд-Інвест" СМОІ „Злагода", оскільки, як свідчить акт перевірки позивача, первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій позивачем з підприємством „Спецбуд-Інвест" СМОІ „Злагода" не використовувались, юридична оцінка їм не надавалась. Посилання відповідача на те, що підприємство „Спецбуд-Інвест" СМОІ „Злагода" має ознаки фіктивності, повинні підтверджуватися належними доказами. Крім того, чинне законодавство не передбачає відповідальності для платників податків за недотримання податкової дисципліни своїми контрагентами.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, враховуючи наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій позивача з його контрагентом підприємством „Спецбуд-Інвест" СМОІ „Злагода" є належні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення даної господарської операції.

Пунктом 198.6 ст. 198.6 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Зважаючи на те, що у позивача наявна належним чином складена податкова накладна, останній мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у складі вартості ТМЦ придбаних у підприємства „Спецбуд-Інвест" СМОІ „Злагода".

Щодо висновків відповідача про вчинення позивачем з підприємства „Спецбуд-Інвест" СМОІ „Злагода" правочину, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів.

Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Таким чином, позивач включив до податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2011 року суми коштів за договором купівлі-продажу, котрі укладені з підприємством „Спецбуд-Інвест" СМОІ „Злагода", відповідно до приписів пунктів 1 та 2 статті 198 Податкового кодексу України, яка визначає право віднесення сум до податкового кредиту та час його виникнення.

За таких обставин рішення відповідача є необґрунтованим та протиправним, а тому його належить скасувати.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовільнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції від 24.10.2011р. №0000892300, яким товариству з обмеженою відповідальністю „Завод ізоляційних матеріалів" збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 16442,00 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1, 00 грн.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю „Завод ізоляційних матеріалів" судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції грошові кошти в розмірі 164,43 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена 23.04.2012 р.

Суддя В.С. Мирошниченко