Постанова № 25121884, 31.05.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 травня 2012 року Справа № 2а-1223/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., при секретарі: Кириченко Д.С., за участю:

представників позивача -Наконечного В.Л., Петрова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»до про Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень -рішень Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 29.02.2012 № 0000342300 та № 0000352300.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення, якими Товариству з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»донараховано податкове зобов`язання з податку на прибуток підприємств у сумі 14225358 грн. 00 коп. і податку на додану вартість у сумі 19256480 грн. 41 коп. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 7472171 грн. 22 коп., на думку позивача, прийнято відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки податкового органу відносно факту вчинення підприємством правопорушення є помилковими, а тому податкові повідомлення -рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем правомірно, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні, призначеному на 20 квітня 2012 року, представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях.

Судом, з метою забезпечення всебічного та об`єктивного вирішення справи, на підставі частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошено у справі перерву до 17 травня 2012 року, яку в подальшому було продовжено до 31 травня 2012 року.

У судове засідання, призначене на 31 травня 2012 року, з`явились представники позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчить наявна у матеріалах справи розписка про вручення йому судової повістки (т. 38 а.с. 90).

Будь-яких заяв чи клопотань Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про відкладення судових засідань або повідомлень про причини неприбуття до суду не надходило.

Враховуючи викладене, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби.

Позивач здійснює господарську діяльність пов`язану, зокрема, з оптовою торгівлею напоями і тютюновими виробами, виробництвом хліба і хлібобулочних виробів, роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах з перевагою/без переваги продовольчого асортименту (копія довідки Головного управління статистики у Київській області серії АА № 417079 (т. 1 а.с. 34).

Судом встановлено, що у жовтні 2011 року - січні 2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статей 75 та 77 Податкового кодексу України, проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011.

За результатами перевірки складено акт від 03.02.2012 № 42/23-2/32294926 (далі -акт перевірки), в якому зафіксовано ряд порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Так, податковим органом встановлено, зокрема, що протягом 2010 року та січня -травня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» не дотримано вимог пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1 статті 5, пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме: у зв`язку з виконанням правочинів з придбання у ТОВ «Грант-Елемент», ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Інкомгруп», ТОВ «Едвайз Сіті Груп», ТОВ «Автоколега»та фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 товарів і послуг, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними, позивачем завищено валові витрати за 2010 рік і I квартал 2011 року на загальну суму 78776066 грн. 46 коп. та податковий кредит за квітень -липень 2010 року і січень -травень 2011 року на загальну суму 18782626 грн. 03 коп.

Крім того, посадовими особами відповідача виявлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»приписів підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, пунктів 201.4 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та пункту 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, що полягало у необґрунтованому включенні позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2010 року, квітень та червень 2011 року податку на додану вартість у загальному розмірі 473854 грн. 38 коп., сплаченого у складі придбаних товарів у його контрагента -Приватного підприємства «Армадор», який не задекларував податкові зобов`язання за вказаними господарськими операціями та не сплатив податок на додану вартість до бюджету.

За таких обставин, податковим органом зроблено висновок про заниження позивачем суми податку на додану вартість за квітень -серпень 2010 року та січень -червень 2011 року у розмірі 19256480 грн. 41 коп., завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств за 2010 рік на суму 14047470 грн. 00 коп. та, як наслідок, заниження суми податку на прибуток підприємств за 2010 рік і I квартал 2011 року у розмірі 14225358 грн. 00 коп.

На підставі акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 29.02.2012 № 0000342300 та

№ 0000352300, якими відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 та пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежами: податок на додану вартість у розмірі 23216783 грн. 13 коп., з яких: 19256480 грн. 41 коп. - за основним платежем; 3960302 грн. 72 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податок на прибуток підприємства у розмірі 17737226 грн. 50 коп., з яких: 14225358 грн. 00 коп. - за основним платежем; 3511868 грн. 50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із рішеннями, прийнятими відповідачем, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини у даній справі охоплюють період, упродовж якого законодавче регулювання правил оподаткування зазнавало змін.

Так, об'єкти, базу та ставки оподаткування податком на додану вартість, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення цього податку до бюджету до 1 січня 2011 року визначались Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі -Закон України № 168/97-ВР).

У свою чергу, порядок обліку, звітування та внесення до бюджету податку на прибуток підприємства до 1 квітня 2011 року визначався Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі -Закон України № 334/94-ВР).

З 1 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає порядок адміністрування податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, повноваження і обов'язки посадових осіб податкового органу під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства.

При цьому, відповідно до приписів пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу, який визначає порядок справляння податку на прибуток підприємства, застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України № 334/94-ВР (у редакції, що була чинна до 01.04.2011), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

При цьому, валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (пункт 5.1 статті 5 Закону України № 334/94-ВР).

Згідно з приписами пункту 2.1 статті 2 Закону України № 168/97-ВР (у редакції, що діяла до 01.01.2011), платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України № 168/97-ВР, податкове зобов'язання -це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом; податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Аналогічні положення щодо визначення податкового зобов`язання та податкового кредиту встановлено також підпунктами 14.1.179 та 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент проведення податковим органом перевірки) передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що підставою для нарахування відповідачем податку на прибуток підприємства за 2010 рік і I квартал 2011 у розмірі 14225358 грн. 00 коп. та податку на додану вартість за квітень -липень 2010 року і січень -травень 2011 року на загальну суму 18782626 грн. 03 коп. є висновки податкового органу про нікчемність правочинів контрагентів позивача - ТОВ «Грант-Елемент», ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Інкомгруп», ТОВ «Автоколега»та фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, що здійснювались ними як покупцями так і постачальниками товарів (послуг).

Відповідач зазначає, що вказані юридичні особи мають усі ознаки фіктивних підприємств, а відтак їх діяльність з іншими суб`єктами господарювання, у тому числі з позивачем, спрямована виключно на отримання податкової вигоди шляхом вчинення фіктивних правочинів.

Так, під час перевірки податковим органом виявлено, що у жовтні та грудні 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»укладено з фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 договори поставки від 18.10.2010 № 675 та 24.12.2010 № 2481, відповідно до умов яких контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання поставити позивачу товар (зеленні овочеві культури) за асортиментом, кількістю і якістю, вказаними у специфікаціях (додатки № 1 до договорів), а позивач зобов`язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість.

Протягом лютого 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»отримано від фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 визначений у специфікаціях товар за його замовленням, а саме: базилік, кінзу, лук зелений, м`яту, петрушку, салат, укроп, шпинат, щавель та редис.

Прийняття позивачем вказаного товару у його контрагента здійснювалось у період з 01.02.2011 по 28.02.2011 шляхом підписання видаткових накладних, копії яких наявні у матеріалах справи (т. 13 а.с. 18-20, 29-47, 48, 70-75, 85-96, 98, 101, 117-118, 122-124, 130-138, 140-141, 146-150, 152, 160,166, 170, 182, 184-196, 202-207, 218-225, 232-233, 235-237, 239, 241-242, 245-250, т. 14 а.с. 1,4, 10-17, 22-27, 31-37, 39-43, 45, 48, 67-71, 82-84, 89-108, т. 17 а.с. 14-41).

На підтвердження сум податку на додану вартість, що була сплачена позивачем у складі ціни товару, фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 виписано податкові накладні від 01.02.2011 № 169, № 171, № 173 - № 175, 02.02.2011 № 177 - № 183, № 185, 03.02.2011 № 35, № 186, № 188 - № 191, 04.02.2011 № 194 - № 199, 05.02.2011 № 204 - № 205, № 207 - № 212, 06.02.2011 № 214 - № 218, 07.02.2011 № 219 - № 225, 08.02.2011 № 228 - № 235, 09.02.2011 № 237 - № 242, 10.02.2011 № 245 - № 246, № 248 - № 250, № 252 - № 253, 11.02.2011 № 255 - № 262, № 264, 12.02.2011 № 265 - № 269, № 271 - № 273, № 275, 13.02.2011 № 279 - № 284, № 286, 14.02.2011 № 288 - № 292, 15.02.2011 № 293 - № 294, № 299 - № 304, 16.02.2011 № 307 - № 314, 17.02.2011 № 24, № 232, № 319-321, № 323, № 325 - № 326, 18.02.2011 № 328 -№ 335, 19.02.2011 № 339 - № 344, 20.02.2011 № 345 - № 350, 21.02.2011 № 359 - № 367, 22.02.2011 № 369 - № 375, № 379, 23.02.2011 № 382 - № 388, 24.02.2011 № 390 - № 395, № 397, 25.02.2011 № 399 - № 407, 26.02.2011 № 410 - № 414, № 416 - № 417, 27.02.2011 № 419 - № 422, № 427, 28.02.2011 № 428 - № 423, № 436 та № 2323 на загальну суму 870270 грн. 08 коп., у тому числі ПДВ -145045 грн. 01 коп.

У подальшому, у зв`язку з виявленням невідповідності якості, кількості, повноти, маркування товару вимогам, передбаченим державними стандартами та умовами договорів від 18.10.2010 № 675 та 24.12.2010 № 2481, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»здійснено повернення товару його контрагенту на загальну суму 16406 грн. 33 коп.

Зазначені операції відображені сторонами правочину у накладних на повернення товару від 01.02.2011 № 1200, 02.02.2011 № 1302, № 1691, № 65143, 03.02.2011 № 27577, № 103232, 04.02.2011 № 27639, 06.02.2011 № 1421, № 2207, № 2232, 07.02.2011 № 27820, 08.02.2011 № 1519, № 27862, № 65709, № 103947, 10.02.2011 № 28007, 11.02.2011 № 2063, № 2419, 12.02.2011 № 1684, № 30106, 14.02.2011 № 1764, 15.02.2011 № 105090, 16.02.2011 № 1854, № 2348, № 2700, № 28429, № 49209, 17.02.2011 № 28478, № 30602, 18.02.2011 № 49416, 19.02.2011 № 1960, 22.02.2011 № 49644, № 106124, 23.02.2011 № 2124, № 2702, № 49717, № 66502, 24.02.2011 № 2175, № 3083, № 28782, 25.02.2011 № 49824 та 28.02.2011 № 5007.

Крім того, у зв`язку зі зміною суми компенсації вартості отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»товарів, сторонами правочину здійснено коригування сум податкових зобов`язань у бік зменшення, про що фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 виписано розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних на загальну суму 16406 грн. 33 коп., у тому числі ПДВ -2734 грн. 39 коп.

Витрати у загальному розмірі 711553 грн. 12 коп., понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»на придбання товару, поставленого фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5, та податок на додану вартість у сумі 142310 грн. 63 коп., сплачений у складі його ціни, включені позивачем, відповідно, до валових витрат за I квартал 2011 року та податкового кредиту за лютий 2011 року.

Податковим органом також встановлено, що протягом квітня -липня 2010 року позивач перебував у господарських взаємовідносинах з ТОВ «Едвайз Сіті Груп»та ТОВ «Торгово -виробнича компанія «Інкомгруп».

Так, у квітні та липні 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»укладено з ТОВ «Едвайз Сіті Груп»договір від 01.04.2010 № 01/04-М та з ТОВ «Торгово -виробнича компанія «Інкомгруп»договір від 13.07.2010 № 05/07-М, відповідно до умов яких контрагенти позивача прийняли на себе зобов`язання надати позивачу послуги мерчендайзингу торгівельної мережі позивача, а позивач зобов`язався прийняти вказані послуги та оплатити їх вартість.

Відповідно до пунктів 5.1 вказаних договорів, позивач та його контрагенти домовились, що орієнтовна вартість послуг, що надаються ТОВ «Едвайз Сіті Груп»та ТОВ «Торгово -виробнича компанія «Інкомгруп», визначається на початку кожного місяця шляхом підписання сторонами правочинів додаткових угод до договорів, виходячи з відповідних планів розміщення продукції визначених торгових марок.

У свою чергу, кінцева вартість отриманих позивачем послуг мерчендайзингу торгівельної мережі фіксується сторонами правочинів в актах прийому -передачі виконаних робіт (наданих послуг).

На виконання умов договору від 01.04.2010 № 01/04-М позивачем та ТОВ «Едвайз Сіті Груп»підписано протоколи узгодження вартості послуг, якими визначено, що загальна вартість робіт з розміщення на стендах і полицях продукції торгових марок «Суши -Експресс», «Санта Бремор», «Дари моря», «Водний Світ», «Морські», «Шельф», «Камчадал», «Вічі», «Агама», «Світязь», «Русалочка» та «Премія», реалізація яких проводиться у магазинах позивача на території України, складає 51667736 грн. 98 коп., з них: 4538000 грн. 00 коп. -розміщення продукції у період з 01.04.2010 по 30.04.2010 у 28 магазинах позивача в містах Чернівці, Тернопіль, Львів, Стрий, Ровно, Ужгород, Хмельницький, Кам`янець -Подільський, Дрогобич, Луцьк та Івано-Франківськ; 4856100 грн. 00 коп. - розміщення продукції у період з 01.04.2010 по 30.04.2010 у 27 магазинах позивача в містах Одеса, Херсон, Миколаїв, Овідіополь та Теплодар; 5955111 грн. 00 коп. - розміщення продукції у період з 01.04.2010 по 30.04.2010 у 47 магазинах позивача в містах Київ, Славутич, Біла Церква, Бориспіль та Черкаси; 10043076 грн. 76 коп. - розміщення продукції у період з 01.05.2010 по 31.05.2010 у 47 магазинах позивача в містах Київ, Славутич, Біла Церква, Бориспіль та Черкаси; 2976845 грн. 19 коп. - розміщення продукції у період з 01.05.2010 по 31.05.2010 у 27 магазинах позивача в містах Одеса, Херсон, Миколаїв, Овідіополь та Теплодар; 4480374 грн. 37 коп. - розміщення продукції у період з 01.05.2010 по 31.05.2010 у 28 магазинах позивача в містах Чернівці, Тернопіль, Львів, Стрий, Ровно, Ужгород, Хмельницький, Кам`янець-Подільський, Дрогобич, Луцьк та Івано-Франківськ; 271914 грн. 66 коп. - розміщення продукції у період з 01.05.2010 по 31.05.2010 у 13 магазинах позивача в містах Запоріжжя, Енергодар та Дніпрорудне; 1914871 грн. 20 коп. - розміщення продукції у період з 01.06.2010 по 30.06.2010 у 26 магазинах позивача в містах Бердянськ, Мелітополь, Дніпрорудне, Запоріжжя та Енергодар; 4283724 грн. 99 коп. - розміщення продукції у період з 01.06.2010 по 30.06.2010 у 28 магазинах позивача в містах Чернівці, Тернопіль, Львів, Стрий, Ровно, Ужгород, Хмельницький, Кам`янець-Подільський, Дрогобич, Луцьк та Івано-Франківськ; 9371728 грн. 95 коп. - розміщення продукції у період з 01.06.2010 по 30.06.2010 у 47 магазинах позивача в містах Київ, Славутич, Біла Церква, Бориспіль та Черкаси; 2897920 грн. 97 коп. - розміщення продукції у період з 01.06.2010 по 30.06.2010 у 27 магазинах позивача в містах Одеса, Херсон, Миколаїв, Овідіополь та Теплодар; 78068 грн. 89 коп. - розміщення продукції у період з 24.06.2010 по 30.06.2010 у 6 магазинах позивача в містах Полтава та Харків.

Протягом квітня -червня 2010 року позивачем отримано від ТОВ «Едвайз Сіті Груп»звіти про надані послуги, відповідно до яких контрагентом позивача у період з 01.04.2010 по 30.06.2010 проводились роботи з розташування продукції наведених вище торгових марок у магазинах позивача відповідно до погоджених та затверджених сторонами планограм на кожну господарську одиницю.

У період з 30.04.2010 по 30.06.2010 між ТОВ «Едвайз Сіті Груп» та позивачем підписано акти прийому -передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору від 01.04.2010 № 01/04-М (т. 18 а.с. 24-97, 120-169, 182-225, т. 19 а.с. 123-150, т. 20 а.с. 1-56), відповідно до яких позивач прийняв послуги ТОВ «Едвайз Сіті Груп»з мерчендайзингу торгівельної мережі та оцінив їх вартість на загальну суму 51667739 грн. 99 коп., у тому числі ПДВ -8611289 грн. 50 коп.

На підтвердження сум податку на додану вартість, що була сплачена позивачем у складі ціни вказаних послуг, ТОВ «Едвайз Сіті Груп»виписано податкові накладні від 30.04.2010 № 169 - № 270, 31.05.2010 № 445 - № 559 та 30.06.2010 № 888 - № 1021 (т. 20 а.с. 57-241, т. 21 а.с. 1-166) на загальну суму 51667739 грн. 99 коп., у тому числі ПДВ -8611289 грн. 50 коп.

Що стосується виконання позивачем та ТОВ «Торгово -виробнича компанія «Інкомгруп»умов договору мерчендайзингу торгівельної мережі від 13.07.2010 № 05/07-М, податковим органом під час перевірки виявлено, що позивачем та його контрагентом у липні 2010 року підписано протоколи узгодження вартості послуг, якими передбачено, що загальна вартість робіт з розміщення на стендах і полицях продукції торгових марок «Простоквашино», «Біо Баланс», «Тёма», «Олвейз», «Діскріт», «Тайд», «Гала», «Пепсі», «Хлібний Дар»та інших визначених об`єктів промислової власності, реалізація яких проводиться у магазинах позивача на території України, складає 15393545 грн. 00 коп., з них: 3359684 грн. 93 коп. -розміщення продукції у період з 13.07.2010 по 30.07.2010 у 29 магазинах позивача в містах Чернівці, Тернопіль, Львів, Стрий, Ровно, Ужгород, Хмельницький, Кам`янець -Подільський, Дрогобич, Луцьк та Івано-Франківськ; 1460927 грн. 91 коп. - розміщення продукції у період з 13.07.2010 по 30.07.2010 у 23 магазинах позивача в містах Харків, Олександрія, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Комсомольськ, Кременчуг та Кіровоград; 1667316 грн. 55 коп. - розміщення продукції у період з 13.07.2010 по 30.07.2010 у 26 магазинах позивача в містах Запоріжжя, Енергодар, Бердянськ, Дніпрорудне, Харцизьк та Артемівськ; 2222089 грн. 65 коп. - розміщення продукції у період з 13.07.2010 по 30.07.2010 у 27 магазинах позивача в містах Одеса, Херсон та Миколаїв; 6683525 грн. 96 коп. - розміщення продукції у період з 13.07.2010 по 30.07.2010 у 49 магазинах позивача в містах Київ, Біла Церква, Бориспіль та Черкаси.

Протягом липня 2010 року позивачем отримано від ТОВ «Торгово -виробнича компанія «Інкомгруп»звіти про надані послуги, відповідно до яких контрагентом позивача у період з 13.07.2010 по 30.07.2010 проводились роботи з розташування продукції наведених вище торгових марок у магазинах позивача відповідно до погоджених та затверджених сторонами планограм на кожну господарську одиницю.

30.07.2010 між ТОВ «Торгово -виробнича компанія «Інкомгруп»та позивачем підписано акти прийому -передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору від 13.07.2010 № 05/07-М, відповідно до яких позивач прийняв послуги ТОВ «Торгово -виробнича компанія «Інкомгруп»з мерчендайзингу торгівельної мережі та оцінив їх вартість на загальну суму 15393545 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -2565590 грн. 83 коп.

На підтвердження сум податку на додану вартість, що була сплачена позивачем у складі ціни вказаних послуг, ТОВ «Торгово -виробнича компанія «Інкомгруп»виписано податкові накладні від 30.07.2010 № 49 - № 204 (т. 9 а.с. 183 -236, т. 10 а.с. 1-101) на загальну суму 15393545 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -2565590 грн. 83 коп.

Розрахунки за надані ТОВ «Торгово -виробнича компанія «Інкомгруп»послуги здійснювались позивачем шляхом виписки простих векселів номінальною вартістю 15393545 грн. 00 коп.

В аналогічному порядку позивачем також проведена оплата виконаних ТОВ «Едвайз Сіті Груп»робіт на загальну суму 51667739 грн. 99 коп.

Витрати у загальному розмірі 55884401 грн. 66 коп., понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»на придбання послуг мерчендайзингу торгівельної мережі, виконаних ТОВ «Едвайз Сіті Груп»у квітні -червні 2010 року і ТОВ «Торгово -виробнича компанія «Інкомгруп»у липні 2010 року, та податок на додану вартість у сумі 11176880 грн. 33 коп., сплачений у складі їх ціни, включені позивачем, відповідно, до валових витрат за II і III квартали 2010 року та податкового кредиту підприємства за квітень -червень і липень 2010 року.

У ході перевірки податковим органом також виявлено, що протягом квітня - червня 2010 року ТОВ «Едвайз Сіті Груп»додатково виконувались на користь позивача вантажно - розвантажувальні роботи згідно договору від 01.04.2010 № 02/04-П.

Вказані роботи проводились на території торгівельної мережі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», а саме: у магазинах позивача, розташованих на території України в містах Київ, Черкаси, Славутич, Біла Церква, Бориспіль, Одеса, Херсон, Миколаїв, Теплодар, Овідіополь, Чернівці, Тернопіль, Львів, Стрий, Ровно, Ужгород, Хмельницький, Кам`янець -Подільський, Дрогобич, Луцьк, Івано-Франківськ, Запоріжжя, Енергодар, Дніпрорудне, Харцизьк, Мелітополь, Артемівськ, Полтава та Харків.

Так, згідно протоколів узгодження вартості робіт, підписаних позивачем та його контрагентом протягом квітня -червня 2010 року, сторони правочину домовились, що вантажно -розвантажувальні роботи будуть проводитись ТОВ «Едвайз Сіті Груп»за ціною 21 грн. 00 коп. за 1 т вантажу позивача.

У період з 30.04.2010 по 30.07.2010 між ТОВ «Едвайз Сіті Груп»та позивачем підписано акти здачі -прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2010 № 144 - № 248, 31.05.2010 № 717 - № 834 та 30.06.2010 № 891 - № 1027 (т. 21 а.с. 197-250, т. 22 а.с. 1-250, т. 23 а.с. 1-55), відповідно до яких позивач прийняв виконані ТОВ «Едвайз Сіті Груп»роботи, пов`язанні з навантаженням та розвантаженням 1297930,4 т вантажу, та оцінив їх вартість на загальну суму 27256537 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ -4542756 грн. 30 коп.

На підтвердження сум податку на додану вартість, що була сплачена позивачем у складі ціни вказаних робіт, ТОВ «Едвайз Сіті Груп»виписано податкові накладні від 30.04.2010 № 60 - № 164, 31.05.2010 № 560 - № 677 та 30.06.2010 № 751 - № 887 (т. 18 а.с. 98, т. 23 а.с. 56-250, т. 24 а.с. 1-164) на загальну суму 27256537 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ -4542756 грн. 30 коп.

Витрати у загальному розмірі 22713781 грн. 50 коп., понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»на придбання виконаних ТОВ «Едвайз Сіті Груп»у квітні -червні 2010 року вантажно -розвантажувальних робіт, та податок на додану вартість у сумі 4542756 грн. 30 коп., сплачений у складі їх ціни, включені позивачем, відповідно, до валових витрат за II квартал 2010 року та податкового кредиту підприємства за квітень -червень 2010 року.

Під час перевірки податковим органом також виявлено, що на формування податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»у 2011 році вплинули операції з купівлі товару у ТОВ «Автоколега»та ТОВ «Грант-Елемент».

Так, у період з 01.04.2011 по 31.05.2011 на підставі договору поставки від 01.03.2011 № 936 позивачем отримано від ТОВ «Автоколега»товар - хлібобулочні вироби.

Прийняття позивачем вказаного товару у його контрагента здійснювалось шляхом підписання видаткових накладних, копії яких наявні у матеріалах справи (т . 11 а.с. 8, 14-21, 23-24, 40-42, 45, 48-50, 52,55,57, 59-61, 65,67,69, 71, 73, 77-79, 81,85-89, 91-92, 94-98, 102,104, 106, 116-119, 122-123, 126-128, 136,141-148, 162,176, 178-179, 181,182, 186, 188-189, 216-222, т. 12 а.с. 29,31).

На підтвердження сум податку на додану вартість, що була сплачена позивачем у складі ціни товару, ТОВ «Автоколега» з 01.04.2011 по 31.05.2011 виписано податкові накладні на загальну суму 609553 грн. 10 коп., у тому числі ПДВ -101592 грн. 18 коп.

У зв`язку з виявленням невідповідності якості, кількості, повноти, маркування товару вимогам, передбаченим державними стандартами та умовами договору від 01.03.2011 № 936, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»здійснено повернення товару його контрагенту на загальну суму 12582 грн. 22 коп., що відображено сторонами правочину у накладних на повернення товару.

Внаслідок зміни суми компенсації вартості отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»товарів, сторонами правочину здійснено коригування сум податкових зобов`язань у бік зменшення, про що ТОВ «Автоколега»виписано розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних на загальну суму 12582 грн. 22 коп., у тому числі ПДВ - 2097 грн. 03 коп.

Податок на додану вартість у сумі 99495 грн. 15 коп., сплачений у складі ціни отриманих від ТОВ «Автоколега»хлібобулочних виробів, включено позивачем до податкового кредиту підприємства за квітень -травень 2011 року.

У свою чергу, у січні, лютому та квітні 2011 року ТОВ «Грант-Елемент»на підставі договору від 01.07.2009 № 1654 та виписаних видаткових накладних поставлено позивачу продукцію, а саме: крупи та цукор.

На підтвердження сум податку на додану вартість, що була сплачена позивачем у складі ціни товару, ТОВ «Гранд-Елемент»виписано податкові накладні від 17.01.2011 № 1 на загальну суму 351000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -58500 грн. 00 коп., 19.01.2011 № 2 на загальну суму 2790000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -465000 грн. 00 коп., 25.01.2011 № 3 на загальну суму 380000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -63333 грн. 33 коп., 27.01.2011 № 4 на загальну суму 380000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 63333 грн. 33 коп., 02.02.2011 № 6 на загальну суму 778110 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -129685 грн. 00 коп., 03.02.2011 № 7 на загальну суму 1089420 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -181570 грн. 00 коп., 04.02.2011 № 8 на загальну суму 203250 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -33875 грн. 00 коп., 10.02.2011 № 10 на загальну суму 366989 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -61164 грн. 83 коп., 11.02.2011 № 11 на загальну суму 2563811 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ -427301 грн. 92 коп., 15.02.2011 № 12 на загальну суму 406540 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -67756 грн. 67 коп., 17.02.2011 № 13 на загальну суму 1032688 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ -172114 грн. 75 коп., 22.02.2011 № 14 на загальну суму 720000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -120000 грн. 00 коп., 23.02.2011 № 15 на загальну суму 550000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -91666 грн. 67 коп., 01.04.2011 № 1 на загальну суму 2960000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -493333 грн. 33 коп., 06.04.2011 № 2 на загальну суму 78300 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 13050 грн. 00 коп., 07.04.2011 № 3 на загальну суму 222300 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -37050 грн. 00 коп., 11.04.2011 № 4 на загальну суму 236340 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -39390 грн. 00 коп., 13.04.2011 № 6 на загальну суму 385024 грн. 02 коп., у тому числі ПДВ -64170 грн. 67 коп., 14.04.2011 № 7 на загальну суму 237420 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -39570 грн. 00 коп., 19.04.2011 № 8 на загальну суму 40000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -6666 грн. 67 коп., 26.04.2011 № 9 на загальну суму 162052 грн. 08 коп., у тому числі ПДВ -27008 грн. 68 коп. та 28.04.2011 № 10 на загальну суму 78660 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -13110 грн. 00 коп.

Податок на додану вартість у загальному розмірі 2668650 грн. 85 коп., сплачений у складі ціни отриманої від ТОВ «Грант-Елемент»продукції, включено позивачем до податкового кредиту підприємства за січень, лютий та квітень 2011 року.

Під час судового розгляду справи представником відповідача не заперечувалось, що складені позивачем та його контрагентами - ТОВ «Грант-Елемент», ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Інкомгруп», ТОВ «Едвайз Сіті Груп», ТОВ «Автоколега»та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, накладні на повернення товару, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, акти здачі -прийняття робіт (надання послуг), оборотно - сальдові відомості, виписки по розрахунках, відповідали вимогам законодавства.

Разом з тим, висновок податкового органу про нікчемність правочинів позивача з вказаними вище суб`єктами господарювання ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарських операцій, відсутність наміру учасників правочинів досягти реальних правових наслідків, а також оцінкою фінансово -господарської діяльності постачальників послуг.

Так, згідно відомостей, отриманих Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області від інших органів державної податкової служби, на податковому обліку яких перебувають ТОВ «Грант-Елемент», ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Інкомгруп», ТОВ «Едвайз Сіті Груп», ТОВ «Автоколега»та фізична особа -підприємець ОСОБА_5, вказані суб`єкти господарювання не виконують власні податкові зобов`язання перед бюджетом та використовують у своїй діяльності інших юридичних осіб з ознаками фіктивності виключно з метою одержання податкової вигоди у вигляді ухилення від сплати податків та незаконного відшкодування з бюджету податку на додану вартість.

На момент проведення перевірки ТОВ «Грант-Елемент», ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Інкомгруп», ТОВ «Едвайз Сіті Груп»та ТОВ «Автоколега»за юридичними адресами не знаходяться, свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Інкомгруп»та ТОВ «Едвайз Сіті Груп»платниками податку на додану вартість анульовані, відповідно, 06.12.2010 та 09.02.2011.

Згідно з даними реєстраційних, звітних та інших документів ТОВ «Грант-Елемент», ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Інкомгруп»та ТОВ «Едвайз Сіті Груп», вказані юридичні особи не мають достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень та інших основних засобів для забезпечення ведення фінансово -господарської діяльності в обсягах задекларованих ними показників.

За поясненнями осіб, які у перевіряємому періоді були засновниками та директорами ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Інкомгруп», ТОВ «Едвайз Сіті Груп»та ТОВ «Автоколега», вони не мають жодного відношення до створення вказаних підприємств та подальшого ведення ними господарської діяльності.

Крім того, згідно з висновками спеціаліста сектору техніко -криміналістичного забезпечення роботи органів внутрішніх справ, підписи від імені директора ТОВ «Грант-Елемент»ОСОБА_6 на податковій, бухгалтерській та іншій звітності, вчинені імовірно невідомими особами.

Під час перевірки посадовими особами відповідача також здійснено аналіз податкової інформації, пов`язаної з проведенням господарських операцій контрагентами -постачальниками фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, ТОВ «Едвайз Сіті Груп»та ТОВ «Автоколега».

Так, за даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України наявна невідповідність (відхилення) між сумою задекларованого податкового зобов`язання фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 з податку на додану вартість за лютий 2011 року та сумою податкового кредиту за цей період, що сформований його контрагентом - ТОВ «Авитек Груп ЛТД».

Крім того, за поясненнями директора ТОВ «Авитек Груп ЛТД»ОСОБА_8, він не має жодного відношення до ведення фінансово - господарської діяльності підприємства.

Податковим органом також отримано висновок спеціаліста сектору техніко -криміналістичного забезпечення роботи органів внутрішніх справ, згідно з даними якого підписи на податковій, бухгалтерській та іншій звітності ТОВ «Ольтенія Білд», яке є контрагентом ТОВ «Автоколега», вчинені не директором та засновником ТОВ «Ольтенія Білд» ОСОБА_9, а іншою невідомою особою.

Відповідачем також отримано інформацію про те, що ТОВ «Едвайз Сіті Груп»використовує у своїй діяльності суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Пестком Гранд ЛТД»та ТОВ «Компанія Сонекс Плюс».

Зважаючи на вказані вище відомості, відповідачем зроблено висновок про те, що діяльність ТОВ «Грант-Елемент», ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Інкомгруп», ТОВ «Едвайз Сіті Груп», ТОВ «Автоколега»та фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 була направлена виключно на здійснення операцій, пов'язаних з незаконним отриманням податкової вигоди, правочини, укладені зазначеними суб`єктами господарювання з їх контрагентами -постачальниками, не спричинили реального настання правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, а отже, є нікчемними.

За таких обставин, на думку відповідача, нікчемними є також усі правочини за ланцюгом постачання, у тому числі й укладені між ТОВ «Грант-Елемент», ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Інкомгруп», ТОВ «Едвайз Сіті Груп», ТОВ «Автоколега», фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 та позивачем.

Відтак, відповідач вважає, що позивачем незаконно сформовано об`єкт оподаткування з податку на прибуток підприємства за 2010 рік і I квартал 2011 року та з податку на додану вартість за квітень -липень 2010 року і січень -травень 2011 року на підставі нікчемних правочинів, укладених з ТОВ «Грант-Елемент», ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Інкомгруп», ТОВ «Едвайз Сіті Груп», ТОВ «Автоколега»та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5, а тому валові витрати та податковий кредит позивача підлягає коригуванню у сторону зменшення.

Оцінюючи висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства під час формування валових витрат та податкового кредиту за вказані вище звітні періоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 334/94-ВР, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, понесені підприємством витрати, у разі їх відображення у належним чином оформлених первинних (розрахункових, платіжних та інших) документах, можуть бути віднесені до валових витрат підприємства для зменшення його валового доходу в цілях оподаткування податком на прибуток.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР (у редакції, чинній до 01.01.2011) передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічний порядок визначення та нарахування податкового кредиту також передбачено пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що діє з 01.01.2011.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР, у разі, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Крім того, в силу приписів абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Пунктами 198.4 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що у разі, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, якщо платник податку на додану вартість придбав товари (роботи, послуги) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, при цьому сплатив у складі вартості цих товарів (робіт, послуг) податок на додану вартість і це підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, він має право віднести сплачені ним суми податку до складу податкового кредиту.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, факт здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентами підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, накладними на повернення товару, розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, актами здачі -прийняття робіт (надання послуг), оборотно - сальдовими відомостями, виписками по розрахунках, які відповідають вимогам чинного законодавства та мають усі необхідні реквізити, необхідні для надання їм юридичної сили і доказовості.

Слід також зазначити, що в силу приписів пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

У свою чергу, пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, тобто, у даному випадку -юридична особа, що отримала свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість (зазначені норми також продубльовано у пунктах 2 та 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969).

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач та його контрагенти - ТОВ «Грант-Елемент», ТОВ «Автоколега»та фізична особа -підприємець ОСОБА_5 на час судового розгляду зареєстровані у встановленому законом порядку як платники податку на додану вартість.

У свою чергу, свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Інкомгруп»та ТОВ «Едвайз Сіті Груп»платниками податку на додану вартість були анульовані за ініціативою податкового органу, відповідно, 06.12.2010 та 02.09.2011.

Суд звертає увагу відповідача на те, що подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не тягне за собою недійсність всіх угод та інших документів та не позбавляє правового значення виданих за такими операціями податкових накладних.

Враховуючи, що анулювання реєстрації ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Інкомгруп»платником податку на додану вартість відбулось лише у грудні 2010 року, а ТОВ «Едвайз Сіті Груп»- у вересні 2011 року, контрагенти позивача протягом квітня -липня 2010 року не були позбавлені права на складання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, податкових накладних, оскільки були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Слід зазначити, що наявність у суб`єкта господарської діяльності первинних документів бухгалтерського обліку, зокрема, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, договорів, актів прийому -передачі послуг, є підставою для відображення показників валових витрат та податкового кредиту підприємства за звітні періоди у регістрах бухгалтерського обліку та податковій звітності, якщо податковий орган не доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності.

При цьому, обов'язок доведення таких фактів покладається на податковий орган у спосіб проведення перевірки та оформлення її результатів шляхом складення акту, який є носієм доказової інформації та повинен містити усі відомості про виявлені порушення законодавства, у тому числі, аналіз товарності правочинів та реальності настання їх умов.

В силу приписів частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним.

Згідно з частиною першою статті 228 цього Кодексу, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частина друга статті 228 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалося судом вище, висновок податкового органу про нікчемність правочину ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарських операцій позивача та його контрагентів, відсутність наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків, а також оцінкою фінансово -господарської діяльності постачальників товарів і послуг.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності суду факту надання товарів і послуг за господарськими операціями, вчиненими позивачем з ТОВ «Грант-Елемент», ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Інкомгруп», ТОВ «Едвайз Сіті Груп», ТОВ «Автоколега»та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5, за результатами здійснення яких позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, факт надання позивачу товарів і послуг з боку ТОВ «Грант-Елемент», ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Інкомгруп», ТОВ «Едвайз Сіті Груп», ТОВ «Автоколега»та фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування валових витрат та податкового кредиту підтверджується податковими накладними та розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних.

Надання позивачу товарів і послуг його контрагентами також підтверджується такими документальними свідоцтвами як: звіти про надані послуги мерчендайзингу торгівельної мережі позивача, планограми розміщення товарів, які складені по кожній господарській одиниці позивача окремо, посвідчення про якість товарів та довіреності на отримання уповноваженими представниками контрагентів повернутого позивачем товару.

У свою чергу, про отримання позивачем товару свідчать також докази його прийняття, подальшого зберігання, обробки та реалізації.

Так, у матеріалах справи наявні акти про зіпсуття, пошкодження, нестачу або надлишок товару, складені уповноваженими представниками сторін правочинів у момент передачі позивачу товару, довіреності на отримання уповноваженими представниками позивача товару від його контрагентів, податкові та видаткові накладні, які свідчать про реалізацію позивачем товару іншим суб`єктам господарювання -покупцям, фіскальні звітні чеки господарських одиниць позивача, які підтверджують продаж цих товарів кінцевим споживачам вроздріб.

Вказані вище первинні документи у сукупності свідчать про використання позивачем у власній господарській діяльності, пов`язаній з оптовою та роздрібною торгівлею товарами з перевагою/без переваги продовольчого асортименту, послуг мерчендайзингу торгівельної мережі та про облік позивачем отриманих матеріальних активів з метою їх використання в процесі виробництва або постачання, що у свою чергу підтверджує товарність наведених вище операцій.

Твердження податкового органу про невиконання контрагентами позивача - ТОВ «Грант-Елемент», фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 та ТОВ «Автоколега»зобов`язань за укладеними договорами поставки продукції від 01.07.2009 № 1654, 18.10.2010 № 675, 24.12.2010 № 2481 та 01.03.2011 № 936 з огляду на відсутність у позивача на момент перевірки товарно -транспортних накладних судом до уваги не приймаються, оскільки умовами наведених вище угод передбачено поставку вказаними суб`єктами господарювання товару на умовах DDP Інкотермс 2000 та можливість прийняття його позивачем на підставі видаткових накладних.

Крім того, посилання відповідача на нереальність виконання ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Інкомгруп»на користь позивача послуг мерчендайзингу торгівельної мережі з огляду на те, що позивачем у ході перевірки не надано податковому органу службових відряджень працівників вказаного підприємства, суд вважає безпідставними, оскільки в силу приписів чинного законодавства України документи на службові відрядження в межах України та за кордон, у тому числі завдання на відрядження та посвідчення на відрядження, видаються підприємством, що скеровує працівника на відрядження, та зберігаються ним після прибуття такого працівника з відрядження для власного бухгалтерського та фінансового обліку, а отже не можуть залишатися у особи (покупця за договором про надання послуг), яка не має юридичного відношення до оформлення трудових відносин між працівником іншого підприємства та його працедавцем.

Слід також зазначити, що відсутність у контрагентів позивача - ТОВ «Грант-Елемент», ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Інкомгруп»та ТОВ «Едвайз Сіті Груп»достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень та інших основних засобів не може однозначно свідчити про невиконання цими суб`єктами договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин вказані юридичні особи не були позбавлені права укладати з іншими суб`єктами господарювання субпідрядних договорів, договорів оренди обладнання, транспортних засобів тощо з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності.

Суд також звертає увагу на приписи статті 62 Конституції України, відповідно до яких вина особи у вчиненні злочину повинна бути підтверджена обвинувальним вироком суду.

На момент розгляду справи обвинувальний вирок, який би зафіксував вину посадових осіб контрагентів позивача у здійсненні фіктивного підприємництва, відсутній.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Грант-Елемент», ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Інкомгруп», ТОВ «Едвайз Сіті Груп», ТОВ «Автоколега» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, суд вважає безпідставним та таким, що ґрунтується виключно на припущеннях посадових осіб податкового органу.

Посилання відповідача як на підставу для зменшення позивачу суми валових витрат та податкового кредиту на нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Грант-Елемент», ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Інкомгруп», ТОВ «Едвайз Сіті Груп», ТОВ «Автоколега»та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 з іншими суб`єктами господарювання, судом до уваги не приймаються як такі, що не мають значення для вирішення даної справи, оскільки виходять за межі предмету доказування та стосуються осіб, які не беруть участі у даній справі.

Враховуючи, що твердження податкового органу про відсутність факту поставки товарів і надання послуг на користь позивача його контрагентами - ТОВ «Грант-Елемент», ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Інкомгруп», ТОВ «Едвайз Сіті Груп», ТОВ «Автоколега»та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 у судовому засіданні були спростовані, зважаючи на те, що первинні документи, складені ними у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму валових витрат, понесених підприємством у 2010 році і I кварталі 2011 року, та податкового кредиту, заявленого у квітні -липні 2010 року і січні -травні 2011 року, суд дійшов висновку про відсутність з боку позивача порушень вимог пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1 статті 5, пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Що стосується тверджень податкового органу про необґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2010 року, квітень та червень 2011 року податку на додану вартість у загальному розмірі 473854 грн. 38 коп., сплаченого у складі придбаних товарів у його контрагента -Приватного підприємства «Армадор», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що у липні 2010 року позивачем укладено з Приватним підприємством «Армадор»договір поставки від 01.07.2010 № 296/7, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання передати у власність позивача продукцію (овочі та фрукти), а позивач зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість.

У серпні 2010 року, квітні та червні 2011 року Приватним підприємством «Армадор», на виконання умов вказаної вище угоди, поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»товар на загальну суму 2843126 грн. 28 коп., в тому числі ПДВ -473854 грн. 38 коп., про що свідчать наявні у матеріалах справи видаткові та податкові накладні.

Податок на додану вартість у загальному розмірі 473854 грн. 38 коп., сплачений у складі ціни отриманої від Приватного підприємства «Армадор»продукції, включено позивачем до податкового кредиту підприємства за серпень 2010 року, квітень та червень 2011 року.

Під час судового розгляду справи представником податкового органу не оспорювалась наявність зв`язку витрат позивача на придбання у Приватного підприємства «Армадор»товарів згідно вказаних вище первинних документів із господарською діяльністю платника податку на додану вартість.

Крім того, представником відповідача не заперечувалось, що складені позивачем та Приватним підприємством «Армадор»первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають вимогам законодавства та підтверджують отримання позивачем товарів від його контрагента у задекларованому розмірі.

Разом з тим, представник відповідача, обґрунтовуючи висновки податкового органу про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» вимог податкового законодавства під час формування податкового кредиту за серпень 2010 року, квітень та червень 2011 року, звертає увагу на недодержання його контрагентом - Приватним підприємством «Армадор»податкової дисципліни за вказані вище звітні періоди.

Так, у ході планової виїзної перевірки позивача Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області виявлено, що згідно з даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України наявна невідповідність (відхилення) між сумою задекларованого податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», що сформований за рахунок правочинів з придбання у Приватного підприємства «Армадор»товарів, та сумами податкових зобов`язань зазначеної юридичної особи.

Вказане відхилення у сумах податкового кредиту позивача та податкового зобов`язання його контрагента відбулось внаслідок того, що Приватним підприємством «Армадор»не задекларовано та не сплачено до бюджету податок на додану вартість за операціями з продажу позивачу продукції у серпні 2010 року, квітні та червні 2011 року.

Зважаючи на наведені вище відомості відповідач, посилаючись на приписи Закону України № 168/97-ВР та Податкового кодексу України, вважає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»відсутнє право на формування податкового кредиту за виданими Приватним підприємством «Армадор»податковими накладними.

Оцінюючи висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства під час формування податкового кредиту за серпень 2010 року, квітень та червень 2011 року, суд виходить з наступного.

Як вже зазначалося судом вище, платник податку на додану вартість має право віднести сплачені ним суми податку до складу податкового кредиту, якщо він придбав товари (роботи, послуги) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, при цьому сплатив у складі вартості цих товарів (робіт, послуг) податок на додану вартість і це підтверджується належним чином оформленими податковими накладними.

Згідно з приписами підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України № 168/97-ВР (у редакції, чинній до 01.01.2011) та пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (який діє з 01.01.2011), податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

При цьому, в силу вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України № 168/97-ВР та пункту 201.8 вказаної статті, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, у період з серпня 2010 року по червень 2011 року контрагент позивача не був позбавлений права на складання податкових накладних, оскільки був зареєстрований як платник податку на додану вартість, що надає позивачу право на включення податку на додану вартість, сплаченого у складі ціни товарів, на підставі отриманих ним у серпні 2010 року, квітні та червні 2011 року податкових накладних, до складу податкового кредиту за вказані звітні періоди.

Крім того, слід зазначити, що на дату виписки Приватним підприємством «Армадор» податкових накладних за квітень та червень 2011 року, в яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становила понад 10 тис. грн. та менше 500 тис. грн., визначена пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних ще не була запроваджена, у зв`язку з чим право позивача на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за цими накладними не обмежено.

Слід зазначити, що в силу приписів Закону України № 168/97-ВР та Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

При цьому, підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України № 168/97-ВР передбачено, що за наявності оригіналу податкової накладної невключення її до реєстру виданих та отриманих податкових накладних не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

У свою чергу, пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, передбачено, що органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, у разі виявлення розбіжностей між даними податкових зобов`язань та податкового кредиту суб`єктів господарювання, що перебувають у господарських відносинах, чинним податковим законодавством України надано право платникам податків перевірити власні податкові зобов`язання, їх арифметичний підрахунок, реквізити первинних документів податкового обліку та виправити помилки у разі їх наявності.

Разом з тим, допущення одним суб`єктом господарювання помилок у ході складання податкової звітності, до якої також належать копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, не позбавляє його контрагента права на формування податкового кредиту за проведеною господарською операцією.

Суд звертає увагу на те, що податкове законодавство України ґрунтується на принципах невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Так, неподання платником податків до податкового органу податкових декларацій разом з копіями записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді тягне за собою накладення на нього штрафних (фінансових) санкцій.

Разом з тим, визначені Конституцією України та податковим законодавством обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Таким чином, нарахування позивачем податкового зобов`язання та визначення ним сум податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової процедури його контрагентом.

За таких обставин, твердження відповідача про те, що невиконання Приватним підприємством «Армадор»податкового обов`язку стосовно декларування та сплати до бюджету податку на додану вартість за серпень 2010 року, квітень та червень 2011 року позбавляє позивача права на включення до податкового кредиту за вказані звітні періоди сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни отриманих від нього товарів, суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного податкового законодавства.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на те, що висновки податкового органу про незаконне формування позивачем валових витрат за 2010 рік і I квартал 2011 року та податкового кредиту за квітень -серпень 2010 року і січень -червень 2011 року під час судового розгляду справи були спростовані, податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 29.02.2012 № 0000342300 та № 0000352300, якими Товариству з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»донараховано податкове зобов`язання з податку на прибуток підприємств у сумі 14225358 грн. 00 коп. і податку на додану вартість у сумі 19256480 грн. 41 коп. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 7472171 грн. 22 коп., суд вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, пояснень, наданих представниками позивача та відповідача, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 2146 грн. 00 коп., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 29.02.2012 № 0000342300 та 29.02.2012 № 0000352300, - визнати протиправними та скасувати.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.В. Харченко

Постанову складено у повному обсязі 5 червня 2012 року.