Рішення № 25120649, 18.06.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2012 р.Справа № 18/17/5022-401/2012

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув матеріали справи:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеннер-Україна", вул. Сагайдачного, 72, с. Розвадів Миколаївського району Львівської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАС", вул. С. Бандери, 102, Заліщики Заліщицького району Тернопільської області

про стягнення 43408,13 грн. заборгованості, з яких: 42 068,47 грн. основний борг, 811,03 грн. - 3% річних, 528,63 грн. - інфляційних втрат

За участю представників сторін:

Позивач: не прибув.

Відповідач: не прибув.

Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кеннер-Україна" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАС" 53260,35 грн. заборгованості за отриманий згідно накладних товар, в тому числі 52068,47 грн. основного боргу, 723,25 грн. -3% річних та 468,63 інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що заборгованість відповідача виникла внаслідок часткової неоплати товару, поставленого йому на підставі видаткових накладних № 010 від 24.01.2011р. на суму 62428,85 грн., № 064 від 11.05.2011 р. на суму 41377,96 грн., № 084 від 01.06.2011 р. на суму 72766,93 грн., № 104 від 15.06.2011 р. на суму 72451,72 грн., № 116 від 14.07.2011 р. на суму 54426,91 грн., № 126 від 25.07.2011 р. на суму 11994,06 грн.

В обґрунтування викладеного позивачем долучено вище перелічені видаткові накладні, податкові накладні, довіреності на отримання ТМЦ №5 від 24.01.2011р., №26 від 11.05.2011р., №29 від 30.05.2011р., №41 від 14.06.2011р., №49 від 11.07.2011р., №54 від 25.07.2011р., рахунки-фактури № КУ-05/05-2 від 05.05.2012р., № КУ-30/05-1 від 30.05.2011р., № КУ-14/06-2 від 14.06.2011р., № КУ-11/07-1 від 11.07.2011р., вимога №605 від 15.11.2011р. та інші документи, належним чином засвідченні копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 23.05.2012р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 07.06.2012р., який відкладався на 18.06.2012 р.

07.06.2012 р. на адресу суду надійшла заява ТОВ "Кеннер-Україна" про зменшення позовних вимог, яка мотивована тим, що внаслідок арифметичної помилки позивачем було здійснено невірний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, а тому просить суд стягнути з ТОВ "ІВАС" 811,03 грн. - 3% річних, 528,63 грн. - інфляційних втрат. Крім того, позивач зазначає, що 18.05.2012 р. відповідачем було сплачено частину основного боргу в сумі 10 000 грн., а тому станом 07.06.2012 р. основний борг становить 42 068,47 грн.

Розглянувши подану позивачем заяву, суд приймає її до розгляду як таку, що подана у відповідності до ч.4 ст. 22 ГПК України, відтак, розгляд справи здійснюється з урахуванням зменшених позовних вимог.

Присутній у судовому засіданні 07.06.2012 р. представник позивача позовні вимоги з врахуванням заяви про уточнення підтримав в повному обсязі. Представник позивача просить суд позов задоволити та стягнути судові витрати з відповідача, оскільки часткове погашення боргу останнім було здійснене після подання позову до суду.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання не прибув, хоча про час і місце слухання відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення із датою вручення 25.05.2012 р. та 13.06.2012 р. (знаходиться в матеріалах справи).

Відтак, зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, а наявних матеріалів справи достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

У відповідності до статті 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи ст. 174 ГК України.

В період з 24.01.2011р. по 25.07.2011р. позивачем -ТОВ "Кеннер-Україна" передано відповідачу -ТОВ "ІВАС" товар на загальну суму 315446,43 грн. згідно видаткових накладних: № 010 від 24.01.2011р. на суму 62428,85 грн., № 064 від 11.05.2011 р. на суму 41377,96 грн., № 084 від 01.06.2011 р. на суму 72766,93 грн., № 104 від 15.06.2011 р. на суму 72451,72 грн., № 116 від 14.07.2011 р. на суму 54426,91 грн., № 126 від 25.07.2011 р. на суму 11994,06 грн.

Вище перелічені накладні відповідають вимогам, які встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для первинних документів та є підставою для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

Як зазначає позивач, відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 263377,96 грн. в період з 24.01.2011 р. по 17.05.2012 р. та 10 000 грн. в період з 18.05.2012 р. по 01.06.2012 р., на підтвердження чого долучено до матеріалів справи довідку Миколаївського відділення ПАТ КБ "Хрещатик" №66 від 05.06.2012р.

Таким чином, непогашеною залишається сума боргу в розмірі 42068,47 грн., яку позивач просить стягнути із відповідача в судовому порядку.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Так як сторонами не було встановлено строків та порядку розрахунків, 15.11.2011 р. на адресу ТОВ "ІВАС" була надіслана вимога про сплату боргу №605 від 15.11.2011 р. (отримана відповідачем 24.11.2011р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення -вимоги) з вимогою погасити в семиденний термін борг за одержаний товар, який станом на момент оформлення вимоги становив 62068,47 грн., шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підприємця. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та повного задоволення.

Оскільки, станом на час розгляду справи судом доказів погашення суми боргу в розмірі 42068,47 грн. за поставлений товар відповідачем не надано, а судом не здобуто, відтак заявлені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАС" 42068,47 грн. заборгованості підлягають до задоволення як такі, що підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не спростовані відповідачем у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданих уточнених розрахунків відповідачу з суми заборгованості 62068,47 грн. нараховані інфляційні нарахування за період з грудня 2011р. по лютий 2012р. включно та за період березня по квітень 2012р. включно (виходячи з суми заборгованості) в загальній сумі 528,63 грн. та 811,03 грн. 3% річних за період з 01.12.2011 р. по 21.03.2012р. (виходячи з суми боргу 62068,47 грн.) та за період з 22.03.2012р. по 17.05.2012р., - з суми боргу 52068,47 грн. Тобто, позивач вважає кінцевим строком (терміном) виконання зобов'язань (право вимагати у боржника сплати боргу) -30.11.2011р.

Однак суд не погоджується із таким твердженням позивача з огляду на наступне. Частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто пред'явлення кредитором вимоги є тільки початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням. Боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду тільки на восьмий день після пред'явлення вимоги. Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків (ст. 253 ЦК України).

Оскільки вимога за №605 від 15.11.2011 р. була отримана відповідачем 24.11.2011 р., відповідно суд встановив момент виникнення у відповідача зобов'язання оплати вартості товару -01.12.2011 р.

Здійснивши перерахунок 3% річних за період з 02.12.2011 р. по 17.05.2012р. та інфляційних нарахувань за період з грудня 2011р. по квітень 2012 р. включно, суд встановив, що задоволенню підлягають 810,21 грн. -3% річних та 528,62 грн. інфляційних нарахувань.

В частині стягнення 0,82 грн. -3% річних та 0,01 грн. інфляційних втрат господарський суд відмовляє у зв'язку з невірним розрахунком даних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАС" (вул. С. Бандери, 102, Заліщики Заліщицького району Тернопільської області, ідент. код 31668211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеннер-Україна" (вул. Сагайдачного, 72, с. Розвадів Миколаївського району Львівської області, ідент. код 34103692):

- 42 068 (сорок дві тисячі шістдесят вісім) грн. 47 коп. боргу за поставлений товар;

- 810 (вісімсот десять) грн. 21 коп. -3% річних;

- 528 (п"ятсот двадцять вісім) 62 коп. інфляційних нарахувань

- 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 47 грн. в повернення сплаченого судового збору.

3. В решті позову -відмовити.

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання "20" червня 2012 р., через місцевий господарський суд.

Суддя Н.В. Охотницька