Рішення № 25119894, 06.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.12р. Справа № 20/5005/3930/2012За позовом Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід", смт. Кринички, Дніпропетровська обл.

до Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради "Міськводоканал", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл.

про стягнення 6 154 369 грн. 13 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 502/5-1 від 15.07.11р.;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 94/11 від 09.09.11р.;

СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 5 827 637,15 грн. основного боргу, 270 065,79 грн. пені, 12 271,81 грн. інфляційних, 44 394,38 грн. -3% річних, всього: 6 154 369,13 грн. та судовий збір.

Відповідач надав відзив (вх. № 36875/12 від 26.06.2012р.), в якому визнав позовні вимоги частково у сумі 5624 637,15 грн. основного боргу, так як позивач не врахував оплату за грудень 2011р. у сумі 3000,00 грн. згідно платіжного доручення № 396 від 03.02.2012р., оплату за січень 2012р. у сумі 200 000,00 грн. згідно платіжних доручень № 529 від 14.02.2012р., № 480 від 10.02.2012р. Також, відповідач не погоджується з розміром 3% річних, інфляційних та пені, оскільки при розрахунку 3% річних, інфляційних та пені позивач не врахував вищезазначені оплати. Таким чином, відповідач просить зменшити 3% річних, інфляційні та пеню на 90 %, розстрочити виконання рішення суду на один рік рівними частинами.

05.07.2012р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог (вх. № 38672/12), в якій просить стягнути з відповідача 5 624 637,15 грн. основного боргу, 416 978,14 грн. пені, 11865,11 грн. інфляційних, 84 206,03 грн. -3% річних та судовий збір - 65 64,00 грн.

Також позивач надав заперечення на відзив (вх. № 38615/12), в якому просить відмовити відповідачу в задоволенні вимог щодо зменшення штрафних санкцій на 90 % та розстрочення виконання рішення.

Ухвалою господарського суду від 26.06.2012р. строк вирішення спору продовжено до 12.07.2012р. за клопотанням сторін.

У судовому засіданні 05.07.2012р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2010 року між позивачем Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" (виробник) та відповідачем Комунальним виробничим підприємством Дніпродзержинської міської ради "Міськводоканал" (споживач) був укладений договір на виробництво та реалізацію питної води №42-27/2010, відповідно п.1.1 якого позивач зобов`язався виробити та реалізувати споживачеві питну воду відповідної якості, що відповідає ГОСТу 2874-82 , до межі розподілу балансової належності мереж між виробником та споживачем, а споживач зобов'язується прийняти питну воду та своєчасно оплатити у строки та на умовах, передбаченими дійсним договором.

Облік обсягу реалізованої води здійснюється за допомогою засобів обліку (водолічильників, витратомірів) (п. 2.1. договору).

Відповідно до п.4.2 договору ціна на питну воду складає 0,95508 грн. 1 м3 з урахуванням ПДВ.

За період вересень 2011р. - лютий 2012р. відповідач спожив 17 964 798,7 м3 питної води, що підтверджується актами прийому - передачі питної води (№ ОУ - 0000431 від 28.09.11р., №ОУ -0000485 від 27.10.11р., № ОУ- 0000551 від 28.11.11р., №ОУ-0000599 від 28.12.11р., №ОУ-47 від 31.01.12р., №ОУ - 0000000000098 від 29.02.12р.), актами про обсяг наданої питної води (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Згідно п. 5.1. договору розрахунок за фактично спожиту воду повинен бути здійснений споживачем у повному розмірі до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виробника.

Відповідач в порушення умов договору частково розрахувався з позивачем у сумі 11 533 182,77грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 5 624 637,15 грн.

Відповідач борг не оплатив та підтвердив існування заборгованості у сумі 5 624 637,15 грн. (відзив вх. № № 36875/12 від 26.06.2012р.), просить зменшити розмір штрафних санкцій на 90 % та розстрочити виконання рішення на один рік рівними частинами.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 5.5. договору за порушення строків оплати відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми боргу.

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 416 978,14 грн. за період прострочення з 11.10.2011р. по 05.07.2012р.

За розрахунком суду розмір пені складає 414150,38 грн. за період прострочення з 11.10.2011р. по 05.07.2012р.

Згідно п. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (зі змінами) розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Розглянувши клопотання КВП „Дніпродзержинської міської ради "Міськводоканал" про зменшення пені враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні суд вважає за можливе з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій до 50 %, таким чином, пеня підлягає стягненню у розмірі 207 075,19 грн.

Суд зазначає , що законодавством не передбачено зменшення 3% річних та інфляційних, тому в цій частині клопотання відповідача не обґрунтовано.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати підлягають стягненню у сумі - 11 865,11 грн. за період вересень 2011 -січень 2012р., 3% річних - у сумі 84206,03 грн. за період з 11.10.2011р. по 05.07.2012р.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 5 624 637,15 грн. основного боргу, 207 075,19 грн. пені, 11865,11 грн. інфляційних, 84 206,03 грн. -3% річних.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Розглянувши клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у винятковий випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Згідно п. 2 Роз'яснення ВАСУ від 12.09.96р. № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України (зі змінами) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає, що заявник не навів виключних обставин та не надав доказів на підтвердження таких обставин для надання розстрочки виконання рішення.

Приймаючи до уваги викладене, суд не вбачає підстав для розстрочки виконання рішення.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради "Міськводоканал" (51931, Дніпропетровська обл, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, б. 16, код ЄДРПОУ 33855098) на користь Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" (52300, Дніпропетровська обл., с.м.т. Кринички, вул. Будівельників, б. 5, код ЄДРПОУ 34621490) -5 624 637 (п'ять мільйонів шістсот двадцять чотири тисячі шістсот тридцять сім) грн. 15 коп. основного боргу, 207 075 (двісті сім тисяч сімдесят п'ять) грн. 19 коп. пені, 11 865 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 11 коп. інфляційних втрат, 84 206 (вісімдесят чотири тисячі двісті шість) грн. 03 коп. -3% річних, 65 574 (шістдесят п'ять тисяч п'ятсот сімдесят чотири) грн. 36 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко

Повне рішення складено

06.07.2012р.