Рішення № 25111445, 20.06.2012, Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим

20.06.2012 20.06.2012 103/1028/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2012 року м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Яніна І.А.,

при секретарі Саттаровій Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахчисарай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовними вимогами до відповідача про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, за підставами, викладеними у позовній заяві. Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що вона є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, а також власником земельної ділянки, на якій він побудований. З відповідачем шлюб розірваний 20 травня 2008 року, при цьому він зареєстрований у вказаному домоволодінні, але не проживає в ньому з 23 квітня 2008 року, проживаючи за іншою адресою. Позивач, як власник домоволодіння, бажає розпорядитися ним, але цьому перешкоджає реєстрація відповідача. Посилаючись на ст.319 ЦК України, ст.71,72,150 ЖК України, позивач звернулася до суду.

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_3, пославшись на обставини, викладені у позові, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали, надали до суду письмові заперечення про те, що спірний житловий будинок був придбаний під час шлюбу з позивачем у 1978 році, тобто є спільною сумісною власністю подружжя, у зв'язку із чим відповідач на підставі закону є співвласником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, має право володіння, користування та розпорядження цим житловим будинком.

У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст.ст.10,60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, виходячи із засад змагальності сторін, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що позивач та відповідач 12 липня 1975 року зареєстрували шлюб між собою, який був розірваний 20 травня 2008 року.

28 лютого 1978 року між ОСОБА_5 та позивачем ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу будинку (а.с.27).

Із повідомлення ОСОБА_1 начальника Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» від 31 травня 2012 року №351 вбачається, що право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_1 в цілому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Скалистівскою сільською радою від 28 лютого 1978 року №7.

Таким чином, домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, придбане позивачем та відповідачем за час їх шлюбу.

Відповідно до ст.22 Кодекс про шлюб та сім'ю України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі,якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства,доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

За таких обставин, домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, є спільною сумісною власністю позивача та відповідача. Відповідач на підставі закону, як і позивач, має рівні права щодо володіння, користування і розпорядження цим майном, у зв'язку із чим позовні вимоги щодо визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, співвласником якого він є, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, суд вважає, що норми ст.71,72 ЖК України, на які посилалася позивач, у правовідношенням співвласників майна застосуванню не підлягають.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, виходячи із засад змагальності, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, керуючись ст.ст.10,11,60, ст.213,215,218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд АРК, у строки апеляційного оскарження, передбачені ст.294 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: