ун. № 2608/1842/12
пр. № 1/2608/320/12
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2012 року Святошинський районний суд міста Києва: в складі головуючого -судді Біди М.А.,
при секретарі Сівак В.В.,
за участю прокурора Пальчика Д.В.,
адвоката ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
представника потерпілого ОСОБА_3,
розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальну справу по звинуваченні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва українця, громадянина України, освіта незакінчена вища, військовослужбовця військової служби за контрактом Управління державної охорони України в м. Києві, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,
встановив:
09 жовтня 2011 в 20 год.40 хв. ОСОБА_4,керуючи технічно справним легковим автомобілем «ВМW-525», д. н. з. НОМЕР_5, рухався в лівій смузі в напрямку вул. Трублаїні по вул. Симеренка в м. Києві зі швидкістю близько 40 км/час і біля будинку 10 грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3-б, 12.2., 18.1. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, які зобов'язують водія під час керування автомобілем знати та суворо і неухильно виконувати Правила дорожнього руху, своїми діями під час руху не створювати небезпеку чи перешкод для руху, загрожувати життю та здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, перед початком руху та будь-якою зміною напрямку руху впевнитися, що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості обирати швидкість руху транспортного засобу, щоб була змога зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи зменшувати швидкість, а в разі потреби зупинятися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, і, будучи неуважним під час керування автомобіля заздалегідь не помітив на нерегульованому пішохідному переході позначеного на проїзній частині дорожньою розміткою "зебра" та відповідними дорожніми знаками громадянина ОСОБА_2, який переходив проїзну частину дороги, і скоїв наїзд на останнього.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді забійної рани потиличної ділянки, відкритої травми правої гомілки, забійно-рваної рани по внутрішній поверхні середньої третини правої гомілки; уламкові переломи гомілкових кісток правої гомілки зі зміщенням уламків -відкритий перелом кісток правої гомілки, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
По даній справі потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов, в якому останній просить стягнути з підсудного на його користь 11031,2 гр. за придбання ліків, 150000 гр. за моральну шкоду, 4200 гр. за пошкоджений одяг при ДТП, 7200 гр. на додаткове харчування, 7200 гр. на придбання путівки для санаторно-курортного лікування, 4500гр. витрачених на проведення масажів та отримання уколів, 2700 гр. витрачених на посторонній догляд, 3000 гр. витрачених на юридичну допомогу.
Також по справі заявлено цивільні позови до ОСОБА_4 Київською міською клінічною лікарнею №17 на суму 877.05 гр. і Клінічною міською лікарнею №7 на суму 9836.73 гр., які останній на даний час повністю погасив.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому обвинувачені визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному та показав, що з 21 січня 2011 року і по даний час він проходить військову службу за контрактом в Управлінні державної охорони України, що дислокується у м. Києві, на посаді водія 3-класу, 9 тарифного розряду, 1 відділення 2 відділу автотранспортної служби у військовому званні «прапорщик».
09 жовтня 2011 року, в 20 год. 40 хв., він, ОСОБА_4, керуючи технічно справним легковим автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю приблизно 30-40 км/год. в лівій смузі руху по вул. Симиренка, зі сторони вул. Зодчих в напрямку вул. Трублаїні в м. Києві. Стан здоров'я та самопочуття у нього було добре. В керованому ним автомобілі пасажирів та вантажу не було. Від керування автомобілем він не відволікався, по мобільному телефону не розмовляв. Швидкість руху автомобіля він контролював по спідометру. Дана ділянка дороги, по якій він рухався, була горизонтальна, розділена на дві смуги руху в попутному напрямку. Праворуч від проїзної частини знаходився тротуар, ліворуч -трамвайні колії. По ходу руху біля буд. №10, що знаходиться по вул. Симиренка, через проїзну частину був наявний нерегульований пішохідний перехід, який позначений на проїзній частині дорожньою розміткою у вигляді "зебри" та з обох боків проїзної частини дорожніми знаками "Пішохідний перехід". По ходу руху транспортні засоби перед ним не рухались.
В той день, 09 жовтня 2011 року проїзна частина вул. Симиренка була мокрою, йшов дощ. Проїзна частина освітлювалась міським електроосвітленням. Видимість з місця водія складало близько 150 метрів. В керованому ним автомобілі було увімкнено ближнє світло фар. Керуючи автомобілем НОМЕР_1 і наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований біля буд. № 10 по вул. Симиренка, він помітив по переду, на відстані близько 10 метрів пішохода, який зліва направо в темпі швидкого кроку розпочав переходити проїзну частину по нерегульованому пішохідному переході. Помітивши даного пішохода він застосував гальмування, однак наїзду уникнути не зміг. Наїзд відбувся на нерегульованому пішохідному переході в лівій смузі руху передньою стороною керованого ним автомобіля. Після наїзду він зупинився на нерегульованому пішохідному переході та, вийшовши з автомобіля, підійшов до даного пішохода. Даному пішоходу ним була надана перша медична допомога, а в подальшому він також викликав швидку медичну допомогу та співробітників ДАІ.
Він, ОСОБА_4, цивільний позов ОСОБА_2 визнає частково і погоджується виплатити останньому за придбання ліків 11031,2 гр., за пошкоджений одяг 4200 гр., за юридичну допомогу 1000 гр., за нанесену моральну шкоду 10000 гр., а в решті позовних вимог просить відмовити, так як потерпілий не навів достатніх доказів для підтвердження своїх позовних вимог.
Суд, проаналізувавши і оцінивши зібрані по справі докази вважає, що винність ОСОБА_4 в пред'явленому звинуваченні знайшла своє підтвердження в ході судового слідства і підтверджується:
-показами потерпілого ОСОБА_2 про те, що 09 жовтня 2011 року близько 20 год. 40 хв. він, перейшовши трамвайні колії по вул. Симиренка 10 в м. Києві, йшов у напрямку до свого будинку 2/19, де мешкає. Щоб дійти додому йому ще необхідно було перейти частину проїзної дороги по вул. Симиренка. Перейти дану частину дороги він вирішив в місці нерегульованого пішохідного переходу, який був позначений на проїзній частині дорожньою розміткою у вигляді "зебри" та з обох боків проїзної частини дорожніми знаками "Пішохідний перехід". Рух автомобілів по даній проїзній частині дороги був в одному напрямках по двом смугам, а саме автомобілі рухалися зі сторони вул. Зодчих в напрямку вул. Трублаїні. Проїзна частина дороги була мокрою, йшов дощ. Освітлювалась вона штучним міським освітленням. Підійшовши до пішохідного переходу та помітивши, що зі сторони вул. Зодчих в напрямку вул. Трублаїні автомобільний транспорт не рухається він вирішив перейти проїзну частину. Пройшовши по нерегульованому пішохідному переходу 3-4 метра він відчув сильний удар в праву частину тіла. Від удару він упав на проїзну частину дороги. Тільки після падіння він зрозумів, що його збив автомобіль. В подальшому на місце дорожньо-транспортної пригоди приїхала бригада швидкої медичної допомоги, яка його госпіталізувала до Київської міської клінічної лікарні №17, де він проходив лікування. Від нанесеної травми йому, ОСОБА_5 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження. Як потім з'ясувалось ДТП скоїв ОСОБА_4 По даній справі він, ОСОБА_5, заявляє цивільний позов і просить стягнути з підсудного на його користь 11031,2 гр. за придбані ліки, 150000 гр. моральної шкоди, 4200 гр. за пошкоджену одежу, 7200 гр. на додаткове харчування, 7200 гр. на придбання путівки для санаторно- курортного лікування, 4500 гр. на витрати за проведений масаж і отримані уколи, 2700 гр. на витрати по оплаті за посторонній догляд, 3000 гр. за оплату юридичної допомоги;
-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 09 жовтня 2011 року, згідно якого на час скоєння дорожньо-транспортної події були опади -йшов дощ, температура повітря складала +12 градусів за Цельсієм, покриття проїзної частини -асфальтобетон, стан покриття -мокрий, дорожнє покриття загальною шириною 7,5 метри для руху в одному напрямку, число смуг дві, які розділені суцільною лінією, на проїзній частині нанесені лінії білого кольору у вигляді «зебра»- нерегульований пішохідний перехід, які ділять смугу руху, час доби темний, освітлення міське штучне, відстань видимості з робочого місця водія складає 100 метрів, автомобіль НОМЕР_2 розташований по середині проїзної частини з боковим інтервалом 3,0 м на відстані коліс від правого бордюру, автомобіль має пошкодження -розбите лобове скло у вигляді павутиння.
том. №1 а.с.10-18
- згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 жовтня 2011 року № 006588, у водія ОСОБА_4 ознак сп'яніння не виявлено.
том №1 а.с. 23
-згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 12 листопада 2011 року за участю ОСОБА_4 останній зазначив, що 09 жовтня 2011 року під час виникнення дорожньо-транспортної пригоди йшов дощ, дорожнє покриття було мокре. Місце проїзної частини дороги по вул. Симиренка біля буд. 10, де ним була скоєна дорожньо-транспортна пригода, освітлювалось штучним міським освітленням. Видимість попереду з місця водія складало близько 100-150 м. В ході руху на своєму автомобілі, як зазначив ОСОБА_4, він побачив пішохода на бордюрній частині відстані 0,7 м. від правої межі розмітки нерегульованого пішохідного переходу, який рухався швидким кроком. Застосувавши екстрене гальмування він, ОСОБА_4 не зміг уникнути наїзду на потерпілого.
том №1 а.с. 43-49
-згідно протоколу огляду транспортного засобу від 31 жовтня 2011 року, легковий автомобіль НОМЕР_3, має справний стан гальмівної системи, освітлювальних та сигнальних приладів. Із механічних пошкоджень автомобіль має тільки розбите переднє лобове скло. Місце удару знаходиться на відстані 0,7 м. від лівої стійки автомобіля та 0,3 м. від капоту автомобіля. Інших пошкоджень на автомобілі виявлено не було.
том №1 а.с. 82-87
-згідно протоколу додаткового огляду від 20 січня 2012 року автомобіль НОМЕР_2 відноситься до транспортної групи -легковий седан, всі агрегати та механізми транспортного засобу у справному стані. Стан рульового керування, освітлювальних і сигнальних приладів технічно справний. Стан гальмівної системи технічно справний: педаль ножного гальма у верхньому положенні, ручне гальма забезпечує нерухомий стан автомобіля при вимкнутій трансмісії від двигуна автомобіля. Стан шин технічно справний, пошкоджень не має, залишкова висота малюнку протектора шин складає більше 1,6 мм.
том №1 а.с. 154-159
-згідно висновку судово-медичної експертизи від 09 листопада 2011 року №171/е, громадянину ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забійної рани потиличної ділянки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розклад здоров'я, та відкритої травми правої гомілки : забійно-рваної рани по внутрішній поверхні середньої третини правої гомілки; уламкові переломи гомілкових кісток правої гомілки зі зміщенням уламків -відкритий перелом кісток правої гомілки, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів 09 жовтня 2011 року внаслідок автомобільної травми -зіткнення автомобіля, що рухався, з пішоходом.
том №1 а.с. 59-64
-згідно висновку судової автотехнічної експертизи від 24 листопада 2011 року №587 в ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед дорожнього-транспортної пригоди, водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4 повинен був керуватися вимогами пунктів 12.2,18.1 Правил дорожнього руху України.
У даній дорожній обстановці, водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4 шляхом виконання вимог пункту 18.1 Правил дорожнього руху України мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода.
В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4, експертом, з технічного зору, вбачаються невідповідності вимогам пункту 18.1 Правил дорожнього руху України згідно якого водій при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинятися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
том №1 а.с. 71-80
-згідно довідки Київської міської клінічної лікарні №17 від 10 листопада 2011 року №119, вартість стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_2 становить 877,05 грн.
том №1 а.с. 96
-згідно довідки Київської міської клінічної лікарні №7 від 26 січня 2012 року № 36, вартість стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_2 становить 9836,73 грн.
том №1 а.с. 183
-згідно наказу начальника Управління державної охорони України від 21.01. 2011 року №8-ос, ОСОБА_4 з 21 січня 2011 року по даний час проходить військову службу за контрактом в Управлінні державної охорони України, що дислокується у м. Києві, на посаді водія 3-класу, 9 тарифного розряду, 1 відділення 2 відділу автотранспортної служби у військовому званні «прапорщик».
том №1 а.с. 177-179
Органи досудового слідства вірно кваліфікували дії ОСОБА_4 по ст. 286 ч.2 КК України, так як він керуючи транспортним засобом порушив п.п. 1.3, 1.5, 2.3-б, 12.2, 18.1 Правил дорожнього руху України , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року і здійснив наїзд на пішохода, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження. Вищезгадані порушення Правил дорожнього руху знаходяться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою і наступившими тяжкими наслідками -заподіянням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.
Обговорюючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують відповідальність -щире каяття та надання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину. З врахуванням всіх обставин справи, особистості підсудного суд вважає необхідним обрати покарання у вигляді позбавлення волі.
ОСОБА_4 раніше не судився, характеризується позитивно, має на утриманні матір пенсійного віку, а тому суд вважає можливим застосувати ст. 75, 76 КК України і звільнити останнього від відбуття покарання з випробуванням, зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Додаткової міри покарання передбаченої ст. 286 ч. 2 КК України суд вважає можливим у відношенні ОСОБА_4 не застосовувати.
Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 11031.2 гр. за придбання ліків, 4200гр. за пошкоджений одяг, 3000гр. за оплату юридичної допомоги, 150000гр. за заподіяну моральну шкоду, а всього 168301,2гр.. Інші позовні вимоги залишити без розгляду так як потерпілий на даний момент не поніс витрат на придбання путівки для санаторно- курортного лікування, не надав відповідних висновків медичних установ про необхідність додаткового харчування та лікування і все це не позбавляє права звернутись з позовом в порядку цивільного судового провадження.
Речові докази залишити у ОСОБА_4.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд:
Засудив:
ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 ( один ) рік та на підставі ст. 76 КК України зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу, залишити попередню-підписку про невиїзд.
Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 168 301 (сто шістдесят вісім тисяч триста одна) гривень 20 копійок. Інші позовні вимоги залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_4 вартість проведення експертизи 900 (дев'ятсот) гривень 48 копійок. Отримувач платежу НДЕКЦ при УМВС України в м. Києві, код 25575285. Банк: ГУДКУ в Київській області, МФО 821018, р/р 31253272210699.
Речові докази: автомобіль НОМЕР_4 -залишити у ОСОБА_4.
Вирок може бути оскаржений до Апеляціного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя: М.А.Біда
Судове рішення № 25106364, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 26.06.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2608/1842/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: