Постанова № 25105706, 03.07.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-416/12/0170/20

03.07.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Кучерука О.В. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

позивач, Заступника прокурора міста Феодосії- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник позивача, Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- ОСОБА_1, довіреність № 5 від 06.03.12

представник відповідача, Державного підприємства "Конструкторсько-технологічне бюро "Судокомпозит"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 17.02.12 у справі № 2а-416/12/0170/20

за позовом Заступника прокурора міста Феодосії (вул. Войкова, 5, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

в інтересах держави в особі: Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82-В, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим. 98100)

до Державного підприємства "Конструкторсько-технологічне бюро "Судокомпозит" (вул. Куйбишева, 14, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

про стягнення заборгованості в сумі 202953.00 гривень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.2012 адміністративний позов Заступника прокурора міста Феодосії в інтересах держави в особі Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим до Державного підприємства «Конструкторсько-технологічне бюро «Судокомпозит»про стягнення заборгованості в сумі 202953,00грн. задоволено частково: стягнуто з банківських рахунків Державного підприємства "Конструкторсько-технологічне бюро "Судокомпозит" заборгованість по сплаті податку на додану вартість за 2011 рік у розмірі 47750,00 грн. з перерахуванням коштів до державного бюджету міста Феодосії на р/р №31112009700024, код платежу 11021000, ОКПО 37986011, Управління Державного казначейства. У задоволенні решти частини позову відмовлено.

На зазначене судове рішення від Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог та прийняття нового рішення про задоволення позову в повному обсязі у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню складає 47750,00грн. згідно податкової вимоги від 04.07.2011 №263.

Із такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2012 в порядку статей 47, 52, частини шостої, сьомої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства, з урахуванням наданих документів, здійснена заміна позивача- Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на належного- Феодосійську об'єднану державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість, стосовно списання якої з банківських рахунків заявлено позовні вимоги, складається з податкового боргу з податку на додану вартість- не сплачено самостійно визначену суму податку до сплати по декларації №9007738614 від 19.09.2011 в розмірі 133028,00грн., по декларації №9008684270 від 17.10.2011 в розмірі 60375,00грн. за порушення граничного строку сплати грошових зобов'язань нараховано штрафні санкції у податковому повідомленні-рішенні від 21.09.2011 №0002121502 у розмірі 9550,00грн.

Позивачем надано до позову податкову вимогу від 04.07.2011 №263 на загальну суму податкового боргу платника податків станом на 04.07.2011 у розмірі 47750,00грн., вказана сума в розмірі 47750,00грн., на думку суду першої інстанції, і підлягає стягненню з відповідача.

Проте, судом першої інстанції не враховано, що пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з вимогами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Слід зазначити, що податкова вимога №263 від 04.07.2011 була виставлена відповідачу на суму 47750,00грн., однак у зв'язку з тим, що на момент звернення до суду сума податкового боргу зросла, то відповідно позовні вимоги були заявлені на всю суму боргу в тому числі і ту, що виникла після надіслання податкової вимоги і яка відповідно до пункту59.5 статті 59 Податкового кодексу України підлягає погашенню.

Судова колегія звертає увагу на те, що ні Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1037 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків»не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

У такому разі право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надсилання платникові податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню із скасуванням рішення суду першої інстанції.

Таким чином судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції в порушення вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України не дослідив повно та всебічно обставини справи, не встановив характер спірних правовідносин та, як наслідок, невірно застосував норми матеріального права до вирішення вказаних правовідносин, а тому висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог є помилковим.

Згідно статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, якщо висновки суду не відповідають обставинам справи, допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята при невірному застосуванні норм матеріального права, а також при невідповідності висновків суду обставинам справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 3, 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.2012 у справі №2а-416/12/0170/20 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Заступника прокурора міста Феодосії в інтересах держави в особі Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим задовольнити.

Стягнути з банківських рахунків Державного підприємства «Конструкторсько-технологічне бюро «Судокомпозит»(ЄДРПОУ 14310554, МФО 320627, р/р № 26001013003027, № 26045013003027; МФО 824026, р/р №37124234001591) заборгованість по сплаті податку на додану вартість за 2011 рік у розмірі 202953,00грн. з перерахуванням коштів до державного бюджету міста Феодосії на р/р №31112009700024, код платежу 11021000, ОКПО 37986011, Управління Державного казначейства.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 липня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко