Рішення № 25105639, 04.07.2012, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

04.07.2012

Провадження №2/0519/2540/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2012 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Турченка О.В., при секретарі Лапоног Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів, вказавши, що у 1994 році ТОВ «Атлас», директором якого вона була, придбало приміщення АДРЕСА_1 У 1996 році товариство покупців в особі ОСОБА_3 придбало приміщення №21 (перукарню «Каприз») у цьому ж будинку, яке пізніше було внесено до статутного фонду ТОВ «Клим». Також до статутного фонду ТОВ «Клим»внесло своє майно у вигляді приміщення №21 й ТОВ «Атлас». У 1997 році корпоративні права ТОВ «Клим»перейшли до неї та відповідачів згідно договору купівлі-продажу. А у 1998 році на загальних зборах було вирішено вивести її зі складу учасників товариства з виплатою частки в натурі у вигляді нежитлових приміщень АДРЕСА_1 які вона планувала внести до статутного фонду нового підприємства «Городок». Проте дані документи не були зареєстровані у БТІ належним чином, у зв'язку з чим на теперішній час вона позбавлена можливості вільно розпоряджатися своєю власністю.

Позивачка та її представник у судове засідання не з'явилися, надали суду письмові заяви із проханням розглянути справу у їх відсутність, наполягали на задоволенні позову.

Відповідачі у судове засідання також не з'явилися, надали суду письмові заяви із проханням розглянути справу у їх відсутності, не заперечували проти задоволення позову.

Суд, перевіривши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 28.10.1994 р. ТОВ «Атлас»в особі директора ОСОБА_1 придбало приміщення АДРЕСА_1

Згідно договору №302-1 від 26.03.1996 р. товариство покупців-громадян України придбало державне майно ДП «Перукарня «Каприз»у вигляді вбудованого нежитлового приміщення площею 82,17 м2 убудинку АДРЕСА_1.

Статутом ТОВ «Клим», зареєстрованим 27.05.1996 р. розпорядженням виконавчого комітету Маріупольської міської ради №477/р, встановлено, що воно є правонаступником прав та обов'язків ДП «Перукарня «Каприз», у тому числі щодо придбаного 26.03.1996 р. нежитлового приміщення.

Договором купівлі-продажу корпоративних прав від 18.02.1997 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 придбали частки в майні ТОВ «Клім».

З висновку про реєстрацію домоволодіння БТІ м. Маріуполя від 18.12.1998 р. вбачається, що відповідно до змін та доповнень до статуту ТОВ «Клим»ТОВ «Атлас»приєдналося до нього та внесло до статуту нежитлове приміщення площею 75,2 м2 у будинку АДРЕСА_1 яке належало йому на підставі договору від 28.10.1994 р.

Згідно із протоколом №5 загальних зборів ТОВ «Клим»від 01.10.1998 р. та нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_1 остання була виключена зі складу учасників товариства, при цьому її частка в майні грошами не виплачувалась, а вона була наділена майном -нежитловим приміщенням загальною площею 157,37 м2 у будинку АДРЕСА_1, яке ОСОБА_1 мала намір внести до статутного фонду ПП «Городок».

Факт отримання ОСОБА_1 як фізичною особою спірного нежитлового приміщення підтверджується актом приймання-передачі від 01.10.1998 р.

Проте з висновку про реєстрацію домоволодіння БТІ м. Маріуполя від 18.12.1998 р. та довідки від 02.07.2012 р. вбачається, що вищезазначені правочини щодо передання права власності на спірне нерухоме майно належним чином у БТІ не зареєстровані, а його власниками по теперішній час рахуються позивачка та відповідачі у рівних частках згідно договору купівлі-продажу корпоративних прав від 18.02.1997 р.

Статтею 58 Закону України „Про господарські товариства" передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників.

Згідно ст.59 Закону України „Про господарські товариства" до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належать, зокрема, виключення учасника з товариства.

Відповідно до ст.10 Закону України „Про господарські товариства" учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

Статтею 54 Закону України „Про господарські товариства" передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Статтею 128 ЦК УРСР було закріплено, що право власності у набувача майна виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки вона фактично є єдиним власником спірних приміщень, уточнена площа яких станом на 02.04.2012 р. згідно технічному паспорту складає 163,1 м2.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 10, 11, 58-61, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.В. Турченко