Ухвала суду № 25100894, 03.07.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2012 р.Справа № 2а-1556/12/1470

Категорія:8.1.5Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Миколаївський машинобудівний завод» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року в справі за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва до приватного акціонерного товариства «Миколаївський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

13.03.2012 року Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва (далі - ДПІ) звернулась з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства «Миколаївський машинобудівний завод» (далі - ПАТ ММЗ) про стягнення заборгованості в розмірі 141 428,00 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, ДПІ зазначала, що борг виник на підставі декларації з податку на додану вартість від 20.02.2012 року за січень цього року. Оскільки сума податкового зобов'язання самостійно визначена платником податків, вона не підлягає оскарженню. ПАТ ММЗ в порушення п.57.1 ст.57 ПК України не сплатив податкове зобов'язання, зазначене у подані декларації з ПДВ, граничний строк сплати якого - 01.03.2012 року. Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України зазначена сума грошового зобов'язання є податковим боргом, яка підлягає стягненню з відповідача.

Справу розглянуто за відсутністю сторін.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року позов задоволено повністю. З ПАТ ММЗ на користь Державного бюджету стягнуто 141 428,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити. Зокрема, відповідач посилається на відсутність в матеріалах справи належним чином засвідчених документів на підтвердження сум податкового боргу, в т.ч. акту звірення розрахунків між сторонами по справі, виписок з банківських розрахунків сторін про рух коштів. За відсутністю належних доказів у справі, на думку відповідача, судове рішення постановлено на непідтверджених доказах.

В зв'язку із відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно п.1 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ПАТ ММЗ зареєстроване виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Заводському районі м Миколаєва з 12.11.2004 року (а.с.4).

20.02.2012 року ПАТ ММЗ до позивача подана декларація з ПДВ за січень 2012 року, в якій визначена сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 141 428 грн. (а.с.7-8). Існування заборгованості по сплаті ПДВ станом на 01.03.2012 року підтверджується відповідним розрахунком ДПІ (а.с.3).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності податкового боргу, який самостійно визначений платником податку у декларації з ПДВ, та не сплачений ним у встановлений Податковим Кодексом України строк.

Судова колегія вважає висновки суду першої інстанції правильними та такими, що ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до п.56.11 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Як вбачається з декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року, відповідачем визначене податкове зобов'язання з ПДВ за вказаний податковий період в розмірі 141 428,00 грн.

Зазначене податкове зобов'язання згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України є податковим боргом.

Пунктом 57.1 ст.57 ПК України встановлений 10 денний строк, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації, для сплати податкового боргу.

Таким чином, граничний строк сплати податкового боргу для відповідача є 01.03.2012 року.

Судова колегія вважає, що позивачем доведена наявність податкового боргу відповідача станом на 01.03.2012 року, що підтверджується копією декларацій з ПДВ за січень 2012 року, засвідченої печаткою ДПІ, та розрахунком податкової заборгованості станом на 01.03.2012 року.

Відповідачу достовірно було відомо про розгляд зазначеної справи судом першої інстанції, що підтверджується наявністю в матеріалах справи поштового повідомлення про отримання ним судової повістки (а.с.13), проте ані до суду першої інстанції, ані до апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції відповідачем не надані докази на підтвердження іншого розміру податкової заборгованості, або про сплату податкового боргу, вимогу про стягнення якого заявлено ДПІ.

Оскільки відповідачем не спростована відсутність податкового боргу або визначення його в іншому розмірі, ніж вказано у позові, станом на день прийняття судом першої інстанції постанови, судова колегія вважає, що стягнення з відповідача 141 428,00 грн. відповідає вимогам пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 ПК України, який визначає повноваження ДПІ щодо стягнення до бюджету податкового боргу або сум простроченого податкового зобов'язання.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що при подачі апеляційної скарги відповідачем не сплачений судовий збір, він підлягає стягненню в ході апеляційного розгляду в розмірі 50% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, в даному випадку - 707,14 грн.(пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір») на рахунок № 31212206781008, отримувач - ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області МФО 828011.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Миколаївський машинобудівний завод» - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року в справі за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва до приватного акціонерного товариства «Миколаївський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Миколаївський машинобудівний завод» судовий збір в розмірі 707 (сімсот сім) грн. 14 коп. шляхом перерахування зазначених коштів на рахунок № 31212206781008, отримувач - ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області МФО 828011 на підставі пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко