Рішення № 25098016, 18.06.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 2-4883/11

Категорія 40

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Соколов О.М. ,

при секретарі - Фатєєва Я. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку, прибудинкової території та комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» звернулось до Печерського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 16356 грн. 75 коп. заборгованості за послуги з утримання будинку, прибудинкової території та комунальні послуги, 163 грн. 57 коп. витрат з оплати судового збору та 30 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач в повній мірі користується комунальними послугами, проте систематично відмовляється їх оплачувати.

17 травня 2012 року під час проведення судового засідання представник позивача подав уточнену позовну заяву, в якій змінив обґрунтування позовних вимог, самі позовні вимоги залишив тими самими.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з викладених у них підстав підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» обслуговує житловий будинок по проспекту Палладіна, 22, а саме надає різноманітні комунальні послуги мешканцям вказаного будинку, проводить санітарно-технічне обслуговування будинків та прибудинкової території (а.с. 18-19, 139, 243, 244).

Відповідно до свідоцтва про право власності, що видане головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 5 жовтня 2005 року (а.с. 8), квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

ОСОБА_1 будучи власником вищевказаної квартири з 1 січня 2007 року по 1 жовтня 2011 року користувалась наданими позивачем житлово-комунальними послугами, проте не сплачувала їх вартість, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість, за вказаний період, яка складає 16356 грн. 75 коп. (а.с. 14).

Згідно зі ст. ст. 66-67 ЖК України, плата за користування житлом обчислюється, виходячи з загальної площі квартири, розмір плати за користування житлом встановлюється Кабінетом Міністрів України. Плата за комунальні послуги, крім квартирної плати, береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 ЖК Української РСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця у визначені строки.

Відповідно до ст. 162 ЖК Української РСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 179 ЖК Української РСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями.

Згідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач таких послуг зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Судом не приймаються доводи представника відповідача стосовно відсутності підстав для сплати комунальних послуг, оскільки між відповідачем та комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» не укладався договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення і газопостачання.

Так, відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно ст. 29 вищевказаного Закону, надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Дійсно, як встановлено в судовому засіданні і не заперечувалося сторонами між ОСОБА_1 та комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення і газопостачання не укладався.

Проте, відповідно до ст. 11 ЦК України зобов'язання виникають не лише з підстав, передбачених законодавством (зокрема угод), а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 218 ЦК України, правова дія (правочин), для якої передбачена обов'язкова письмова форма, але вона не дотримана, вважається лише в тому разі недійсною, якщо це прямо передбачено в законах (нормативних актах).

Оскільки, стосовно договорів про надання житлово-комунальних послуг застереження про недійсність договору у разі недотримання письмової форми не має, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 користуються послугами центрального опалення, холодного та гарячого водопостачання і водовідведення без укладання письмового договору, суд приходить до висновку, що в даному випадку, має місце фактичне утворення договірних зобов'язань між сторонами шляхом прийняття відповідачем договірних відносин.

Таким чином, у спірний період відповідач отримувала та споживала комунальні послуги у вигляді холодного та гарячого водопостачання та водовідведення, центрального опаленням, каналізації та електроенергії, тощо, тому суд вважає, що між сторонами утворились договірні правовідносини, оскільки дії комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» та вищевказані дії відповідача породили цивільні права та обов'язки у сфері житлово-комунальних послуг в порядку ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Отже, комунальне підприємство Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» має право вимагати від ОСОБА_1 виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що 1 березня 2012 року під час розгляду справи в суді представник відповідача подав письмову заяву про застосування строку позовної давності (а.с. 104,105).

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідача заборгованість яка виникла за період з 1 січня 2007 року по 1 жовтня 2011 року, тоді як звернувся до суду лише 1 листопада 2011 року.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищенаведені положення статей ЦК України й те, що заборгованість, яку просить стягнути позивач утворилась за період з 1 січня 2007 року по 1 жовтня 2011 року, а з позовом останній звернувся лише 1 листопада 2011 року, і не ставить питання про поновлення строків позовної давності, не зазначає причин пропущення позовної давності, і суду невідомі ці причини, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 1 січня 2007 року по 31 жовтня 2008 року слід відмовити.

Згідно розрахунку заборгованості наданого представником позивача на вимогу суду (а.с.219, 220) заборгованість за період з 1 листопада 2008 року по 1 жовтня 2011 року становить 11591 грн. 05 коп.

За наведених обставин, позовні вимоги комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню за період з 1 листопада 2008 року по 1 жовтня 2011 року в сумі 11591 грн. 05 коп.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України, витрати понесені позивачем зі сплати судового збору в розмірі 163 грн. 57 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розмірі 30 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 256, 257, 260, 267 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житлоо-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку, прибудинкової території та комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (за реквізитами: комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» р/р 2603000018106 в ВАТ «Хрещатик», МФО 300670, код ЄДРПОУ 0413755) 11591 (одинадцять тисяч п'ятсот дев'яносто одну) грн. 05 коп. заборгованості за утримання будинку, прибудинкової території та комунальні послуги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (за реквізитами: КП «Житло-сервіс» р/р 260023011400 в ВАТ «Ощадбанк» МФО 320241, код ЄДРПОУ 31025659) 163 (сто шістдесят три) грн. 57 коп. витрат з оплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (за реквізитами: КП «Житло-сервіс» р/р 260023011400 в ВАТ «Ощадбанк» МФО 320241, код ЄДРПОУ 31025659 30 (тридцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Соколов О.М.