Рішення № 250980, 01.11.2006, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 23/458

01.11.06

За позовом

Промислово-комерційної фірми „Ресурс ЛТД”

До

Товариства з обмеженою відповідальністю „Українські енергетичні системи”

Про

стягнення 1 814,61 грн.

Суддя Демидова А.М.

Представники:

Від позивача

не з‘явились

Від відповідача

не з‘явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 814,61 грн., у тому числі сума основного боргу у розмірі 1 124,02 грн., пеня у розмірі 388,32 грн., інфляційні втрати у розмірі 237,14 грн., 3% річних у розмірі 65,13 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2006 р. порушено провадження у справі за № 23/458, призначено розгляд справи на 10.10.2006 р. та викликано в судове засідання представників сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2006 р. розгляд справи відкладено до 01.11.2006 р.

У судове засідання, призначене 01.11.2006 р., представники сторін не з’явились, хоча позивач та відповідач були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 10.10.2006 р., що підтверджується відміткою на зворотній стороні зазначеної ухвали.

24.10.2006 р. до Господарського суду міста Києва надійшов лист № 19-10/06/2-юр від 19.10.2006 р. позивача, в якому позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить, у зв’язку з неможливістю направити представника у судове засідання, розглянути справу без участі представника Промислово-комерційної фірми „Ресурс ЛТД” за наявними в ній матеріалами. До листа додано документи на виконання вимог ухвал суду від19.09.2006 р. та від 10.10.2006 р.

Відповідач відзив на позов та витребувані ухвалою суду документи не надав. За таких обставин, справа слухається за наявними матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

09.06.2004 р. між Промислово-комерційною фірмою „Ресурс ЛТД” (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українські енергетичні системи” (відповідач) було укладено Договір поставки № 148. На підставі вищезазначеного Договору позивач зобов‘язався поставити відповідачу товар, а відповідач –прийняти та сплатити товар на умовах договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Позивач свої зобов‘язання виконав належним чином, поставив відповідачу товар на суму 1 124,02 грн., а відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковою накладною №2043К від 11.06.2004 р. та товарно-транспортною накладною від 11.06.2004 р. (належним чином засвідчені копії в матеріалах справи).

Згідно п. 5.1 Договору відповідач повинен оплатити вартість товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача впродовж 14 календарних днів з моменту отримання партій товару.

Відповідачем зобов’язання по оплаті товару у зазначені строки виконано не було.

Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 124,02 грн.

Відповідно до п. 7.1 Договору у випадку порушення відповідачем строків, передбачених п. 5.1 Договору, позивач має право нарахувати, відповідач зобов?язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення виконання грошового зобов’язання, яка за розрахунком позивача складає 388,32 грн. та нарахована з 26.06.2004 р. по 31.05.2006 р. Зазначену суму позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати, які за розрахунком позивача складають суму у розмірі 243,31 грн., та 3 % річних, що згідно з наданим позивачем розрахунком становить суму у розмірі 81,10 грн. і нараховувались з 25.06.2004 р. по 31.05.2006 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до п.10 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/935 від 29.08.2001 р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів” зазначені у Цивільному Кодексі проценти річних за своєю правовою природою є неустойкою, і, отже, до них застосовуються правила про скорочені строки позовної давності.

За таких обставин, позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені та 3% річних.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов‘язаний сплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у частині стягнення основного боргу, в іншій частині позовних вимог, зважаючи на позовну давність до вимог про стягнення неустойки строком в один рік відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, у позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав –на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українські енергетичні системи” (02160 м. Київ, Харківське шосе, 18, р/р 26008301000820 у філії № 1 АКБ „Трансбанк”, МФО 322896, код 31107542 ) на користь Промислово-комерційної фірми „Ресурс ЛТД” (юр. адреса: 61007, м. Харків, вул. Соколова, 18, кв. 20; факт. адреса: 61010, м. Харків, вул. Гарматна, 8, р/р 26001700712101 у харківській філії КБ „Експобанк” МФО 351964, код 14058492) основний борг у розмірі 1 124,02 грн., інфляційні втрати у розмірі 237,14 грн., державне мито в розмірі 76,51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 88,51 грн.

Видати наказ.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його

прийняття.

Суддя А.М.Демидова