Вирок № 25097902, 25.06.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 1-194/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2012 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Підпалого В.В., при секретаріПолтавець А.І., за участю прокурорівМіндюка С.Б., Уланової О.В., Байдюка Д.А., Балакірєва М.С., Болховітінова С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, тимчасово не працюючого, освіта середня, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,

- вироком Ватутінського районного суду м. Києва від 16.05.1996 року за ст. 140 ч. 2 КК України на 1 рік позбавлення волі, був звільнений від відбуття покарання згідно Указу Президента України «Про амністію» 27.06.1996 року;

- вироком Харківського районного суду м. Києва від 22.06.1999 року за ст. 140 ч. 2 КК України на 1 рік позбавлення волі;

- вироком Дарницького районного суду м. Києва від 06.12.2001 року за ст. 185 ч. 1 КК України на 1 рік позбавлення волі;

- вироком Печерського районного суду м. Києва від 20.07.2004 року за ст. 185 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі,

- вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 18.08.2006 року за ст.ст. 185 ч. 2, 71 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, і був звільнений 19.06.2007 року умовно-достроково постановою Березанського міського суду Київської обл. від 12.06.2007 року на 2 місяці 22 дні,

- вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11.08.2009 року за ст. 185 ч. 2 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, був звільнений від відбуття покарання 22.02.2011 року;

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Так, 30.05.2011 року, приблизно о 18 год. 35 хв., ОСОБА_7 перебуваючи у вагоні електропотягу, що рухався між станціями «Печерська» та «Дружби Народів» КП «Київський метрополітен» в м. Києві, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно, з корисливих мотивів, повторно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_8, а саме мобільний телефон марки «Соні Еріксон W 580 і» ІМЕ НОМЕР_1 вартістю 400 грн., в якому була сім-картка оператору «Лайф» вартістю 25 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 5 грн., а всього майна на загальну суму 430 грн. після чого з викраденим залишив місце вчинення злочину.

Підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, підтвердив свої показання в якості обвинуваченого та показав, що 30.05.2011 року приблизно о 18 год. 35 хв., він спустився на ст. метро «Кловська» КП «Київський метрополітен», де сів на поїзд та поїхав в сторону ст. метро «Харківська». Перебуваючи у вагоні потягу між станціями «Печерська» та «Дружби Народів», він помітив у раніше невідомої жінки у її жіночій сумці мобільний телефон, який ледь виглядав із неї. Після чого, у нього виник умисел на його заволодіння. Він непомітно викрав зазначений мобільний телефон та поклав його собі у ліву кишеню куртки в яку був одягнений. Після цього, він вирішив вийти на станції метро «Славутич», де його затримали працівники міліції. Не заперечував зазначену у обвинувальному висновку кількість та вартість викраденого майна. Свої дії оцінив негативно, зазначив, що усвідомив свій вчинок і більше такого вчиняти не буде.

Незважаючи на визнання вини підсудним ОСОБА_7 його вина у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується:

- показаннями потерпілої ОСОБА_8 під час досудового слідства, які були оголошенні в судовому засіданні, з яких убачається, що 30.05.2011 року приблизно о 18 год. 30 хв. вона вийшла зі свого навчального закладу та йшла до станції «Печерська» КП «Київський метрополітен» та направилась на потязі в сторону ст. «Славутич». У вагоні потягу вона зайняла вільне стояче місце, так як було дуже багато людей. В цей час у вагоні потягу відбулася невелика штовханина під час руху потягу. Перебуваючи у вагоні вона не контролювала свою жіночу сумочку, яка висіла на правому плечі. Приблизно о 18 год. 40 хв. перебуваючи у вагоні потягу на станції «Видубичі», вона виявила відсутність власного мобільного телефону марки «Соні Еріксон W 580 і» ІМЕ НОМЕР_1 в якому була сім-картка оператору «Лайф» вартістю 25 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 5 грн. Пізніше її знайомим зателефонували працівники міліції та повідомили, щоб вона підійшла до ст. метро «Славутич», де її зустрів працівник міліції та повідомив, що знайшли її мобільний телефон. Також при цьому вона впізнала одного з пред'явлених їй для впізнання чоловіків, який стояв поруч з нею під час руху в електропотязі метро та здався їй підозрілим, в якого працівники міліції вилучили її мобільний телефон (т. 1 а. с. а. с. 29-33);

- показаннями свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні, з яких убачається, що він підтримав свої показання під час досудового слідства про те, що 30.05.2011 року коли він ніс службу в складі оперативно-пошуковій групі, приблизно о 18 год. 55 хв., на ст. метро «Славутич» КП «Київський метрополітен», був зупинений громадянин, яким виявився ОСОБА_7, який зізнався, що у нього при собі є мобільний телефон «Соні Еріксон W 580 і», який він таємно викрав у раніше невідомої йому громадянки, між станціями метро «Печерська» та «Дружби Народів» приблизно о 18 год. 35 хв. Також пізніше була встановлена також потерпіла, якою виявилась громадянка ОСОБА_8;

- показаннями свідка ОСОБА_11 під час досудового слідства, які були оголошенні в судовому засіданні, з яких убачається, що 30.05.2011 року коли він ніс службу в оперативно-пошуковій групі, приблизно о 18 год. 40 хв., він знаходився у вагоні електропотягу метрополітену, який рухався в сторону ст. метро «Славутич». В цей час він помітив серед натовпу людей, чоловіка, яким пізніше виявися ОСОБА_7, який витягнув із жіночої сумочки мобільний телефон. В той час він хотів його затримати, але це не представилось можливим через велике скупчення людей та через те, що ОСОБА_7 вийшов на ст. метро «Видубичі», де він його втратив з поля зору. Після чого, він зателефонував своїм колегам, які також несли службу у пошукових групах, повідомивши прикмети ОСОБА_7, якого невдовзі було затримано на станції метро «Славутич», де у нього в присутності понятих було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Соні Еріксон W 580 і» ІМЕ НОМЕР_1 (т. 1 а. с. а. с. 37-39);

- показаннями свідка ОСОБА_12 під час досудового слідства, які були оголошенні в судовому засіданні, з яких убачається, що 30.05.2011 року коли він знаходився на ст. метро «Славутич» його було запрошено працівниками міліції до кімнати міліції на зазначеній станції, де в його присутності та в присутності ще одного запрошеного понятого, у затриманого громадянина, який назвався ОСОБА_7 було вилучено мобільний телефон марки «Соні Еріксон W 580 і» ІМЕ НОМЕР_1, в якому була сім-картка оператору «Лайф». ОСОБА_7 пояснив, що даний мобільний телефон таємно викрав 30.05.2011 року у вагоні потягу у незнайомої жінки з її сумочки ( т. 1 а. с. а. с. 35-36);

- даними, які містяться у протоколі огляду та вилучення від 30.05.2011 року, з яких убачається, що у ОСОБА_7 з лівої кишені куртки в яку він був одягнений, було оглянуто та вилучено мобільний телефон марки «Соні Еріксон W 580 і» ІМЕ НОМЕР_1, в якому була сім-картка оператору «Лайф» (т. 1 а. с. 16);

- даними, які містяться у висновку судово-товарознавчої експертизи № 1-55 тв від 23.06.2011 року, з яких убачається, що станом на 31.05.2012 року вартість мобільним телефон марки «Соні Еріксон W 580 і» ІМЕ НОМЕР_1 становила 400 грн. (т. 1 а. с. 22-25);

- речовими доказами по справі - мобільним телефон марки «Соні Еріксон W 580 і» ІМЕ НОМЕР_1; сім-карткою оператору «Лайф» (т. 1 а. с. 17).

Оцінюючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що винність ОСОБА_7 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ст. 185 ч. 2 КК України, як крадіжка - таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.

Обставиною, яка пом'якшує покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставин, що обтяжують покарання підсудній, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, який віднесений кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу ОСОБА_7, який має постійне місце проживання, тимчасово не працює, за місцем попереднього утримання характеризується посередньо, не одружений, перебуває на диспансерному обліку в диспансерному відділенні Київської міської туберкульозної лікарні № 1 з діагнозом - туберкульоз верхніх двох долей БК (-), раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Тому, суд, враховуючи всі обставини справи, ставлення підсудного до вчиненого, наявність пом'якшуючої вину обставини, відсутність обтяжуючих вину обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою перевиховання та виправлення підсудного ОСОБА_7, попередження вчинення ним нових злочинів, вважає за необхідне призначити підсудному покарання за ст. 185 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі ближче до нижчої межі встановленої санкції статті Особливої частини КК України.

На підставі викладеного, суд не дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання і вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_7 враховуючи його особу, в тому числі стан його здоров'я, не можливо без ізоляції від суспільства, а тому не дійшов висновку про можливість відбування ОСОБА_7 покарання з випробуванням.

Відповідно до ст. 93 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_7 судові витрати по справі - вартість проведеної товарознавчої експертизи в сумі 303 грн. 91 коп.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання - 1 (один) рік 7 (сім) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_7 слід обраховувати, починаючи з 30.05.2012 року - моменту фактичного затримання, відповідно до вимог ст. 72 КК України.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві судові витрати по справі - вартість проведеної товарознавчої експертизи в розмірі 303 грн. 91 коп. (р/р № 31253272210699 у ГУ ДКУ у Київській обл., ЄДРПОУ 25575285, МФО 821018 (Послуги експерта, код послуги 11412).

Речові докази по справі - мобільний телефон «Соні Еріксон W 580 і» ІМЕ НОМЕР_1; сім-карткою оператору «Лайф», які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_8, - залишити останній, як власниці, за належністю.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни у вигляді тримання під вартою та утримувати його у Київському СІЗО УДДУПВП в м. Києві та Київській обл.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя В.В. Підпалий