Ухвала суду № 25084273, 26.06.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 р. Справа № 94087/09

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Коваля Р.Й., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року у справі за позовом Прокурора Ківерцівського району Волинської області в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ківерцівського району Волинської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області до ОСОБА_1, яким просив стягнути з відповідача фінансові санкції в сумі 1700 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року в позові відмовлено повністю. Постанова мотивована тим, що суб'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», може бути лише суб'єкт господарювання. На час складання акту перевірки від 11.07.2008 року відповідач не був зареєстрований як підприємець, тобто не був суб'єктом господарювання, і вказана обставина не заперечується прокурором та представником позивача. Тому постанова заступника начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області від 08.09.2008 року № 00664 про застосування фінансових санкцій до відповідача у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. не відповідає вимогам закону. За надання 11.07.2008 року послуг з перевезення пасажирів на таксі, тобто за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, відповідач міг бути притягнутий лише до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає її незаконною та необґрунтованою, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що Виходячи із змісту ст. ст. 1, 29, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена для автомобільних перевізників, визначення яким наведене у ст. 1 Закону, тобто автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами». Висновок суду про те, що ОСОБА_1 на момент проведення перевірки не був автомобільним перевізником, є неправильним, оскільки згідно з ст. 1 зазначеного Закону автомобільним перевізником може бути як юридична так і фізична особа.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок). Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що одним з органів державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція та її територіальне управління в Хмельницькій області.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, державний контроль автомобільних перевізників здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення, зокрема, рейдових перевірок.

11.07.2008 року державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області був складений акт № 75133 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зафіксовані виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме: в транспортному засобі марки Chevrolet Tacuma, державний номерний знак НОМЕР_1, відсутня та не оформлена ліцензійна картка на транспортний засіб, відсутні таксометр, відмітки про проведення технічного огляду автомобіля механіком перед виїздом в рейс та лікаря про проходження водієм щоденного передрейсового медичного обстеження, відсутня ліцензія.

Від підписання акту перевірки та надання пояснень відповідач відмовився, про що перевіряючими було зроблено відповідний запис в акті.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 цього Закону за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 цього Закону, передбачена відповідальність і застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Накладати такі санкції від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту уповноважені посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

08.09.2008 року заступник начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області виніс постанову № 00664 про застосування фінансових санкцій, згідно з якою за порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до відповідача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.

Також цього ж дня заступник начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області виніс припис № 32956 щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт з приводу порушень законодавства, зазначених в акті перевірки від 11.07.2008 року.

При цьому відповідач був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства та після її розгляду йому були надіслані копії зазначених постанови та припису, що підтверджується копіями повідомлення, списку поштових відправлень, супровідного листа та повідомлення про вручення поштового відправлення, які є в матеріалах справи, однак на розгляд справи не прибув, не надав заперечень з приводу порушення, не оскаржив постанови про застосування фінансових санкцій.

Пунктом 32 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті встановлено, що скарга на постанову про застосування фінансових санкцій може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю. Скарга на постанову подається протягом 10 днів після її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин за заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання, щодо якого винесена постанова, строк може бути поновлений керівником органу державного контролю за умови надання заявником документів, що підтверджують наявність поважних причин несвоєчасного подання скарги в установлений строк (тимчасова непрацездатність, засвідчена в установленому порядку, або перебування у відрядженні).

Копію постанови від 08.09.2008 року № 00664 про застосування фінансових санкцій, відповідач отримав 11.09.2008 року, що підтверджується копіями супровідного листа та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів враховує, що відповідач постанову по накладення фінансових санкцій не оскаржив у встановленому законодавством порядку та не надав доказів її протиправності, тобто вона є чинною і підлягає виконанню, тому суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не може бути суб'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тому що не був зареєстрований як підприємець, тобто не був суб'єктом господарювання, оскільки та обставина, що позивач не є суб'єктом підприємницької діяльності, не звільняє його від відповідальності за порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», так як дія цього Закону поширюється не лише на суб'єктів підприємницької діяльності, а на всіх фізичних та юридичних осіб, які є автомобільними перевізниками, а саме здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами, що визначено в ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», в якій дано визначення поняття «автомобільний перевізник».

А факт здійснення відповідачем перевезення пасажирів на комерційній основі підтверджується наявністю під час проведення перевірки на даху його автомобіля розпізнавального знаку - ліхтаря оранжевого кольору, що, як обґрунтовано зазначає апелянт, дає підстави вважати, що цей транспортний засіб обладнаний відповідним ліхтарем з метою надання послуг з перевезення пасажирів на таксі, так як згідно з ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» таксі - це легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля і призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинської області задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року у справі № 2а-18839/09/0370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області на рахунок 31113106700128 в ГУ ДКУ у Волинській області, МФО 803014, одержувач коштів - Держбюджет Ківерцівського району 21081100, ідентифікаційний код 21740362, фінансові санкції в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГОЛОВУЮЧИЙ О.М. Довгополов

СУДДІ Р.Й. Коваль

В.Я. Макарик