Ухвала суду № 25081359, 11.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2012 р. м. Київ К-18776/10

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

при секретарі Мартиненко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2010

у справі № 2а-7549/08/2070

за позовом Приватного підприємства «Техно-імпорт»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2010, позов задоволено у повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова від 17.07.2007 № 0002712305/0, від 17.07.2007 № 0002712305/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Техно-імпорт»судові витрати у сумі 3,40 грн.

ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення спірними податковими повідомленнями-рішення податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість слугували висновки перевірки, викладені в акті від 08.07.2007 № 4359/23-05/31798061 за період з 01.01.2007 по 31.03.2008, про порушення позивачем вимог п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Порушення позивачем вимог п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»пов'язуються з тим, що згідно із наданими до перевірки первинними документами реалізацію товару у періоді, який перевіряється, здійснено на загальну суму 17353,7 тис. грн., в т.ч. ПДВ 2892,28 тис. грн. (сума без ПДВ 14461,42 тис. грн.): ТОВ «Техно груп»на суму 12075,6 тис. грн., в т.ч. ПДВ 2012,6 тис. грн. (сума без ПДВ 10063,0 тис. грн.), ПП «Роккі»на суму 5278,1 тис. грн., в т.ч. ПДВ 879,68 тис. грн. (сума без ПДВ 4398,42 тис. грн.). Згідно із таблицею 1 «розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів»додатку К 1/1 до декларації з податку на прибуток за 2007 р., наданий до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, реєстраційний номер № 186114 від 11.02.2008, залишок балансової вартості запасів підприємства на початок звітного року складає 3036365,0 грн., на кінець звітного періоду - 5119,0 грн.

Згідно із таблицею 1 «розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів»додатку К 1/1 до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року, наданий до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, реєстраційний номер № 52883 від 12.05.2008), залишок балансової вартості запасів підприємства станом на 01.01.2008 складає 5119,0 грн., станом на 01.04.2008 -5119,0 грн. Таким чином залишок товару на складі на початок періоду, який перевіряється, склав 3036365,0 грн., а на кінець періоду, який перевіряється, склав 5119,0 грн.

Згідно із декларацією з податку на прибуток за 2007 рік валовий дохід від усіх видів діяльності (р. 01) складається з доходів від продажу товарів (робіт, послуг)»(р. 01.1) 13394660,0 грн. Скоригований валовий дохід (р. 03) за даними підприємства складає 13394660,0 грн.

Згідно із таблицею 1 «розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів»додатку К 1/1 до декларації з податку на прибуток за 2007 рік за даними перевірки балансова вартість запасів усього на початок звітного періоду складала 3036365,0 грн., балансова вартість запасів усього на кінець звітного періоду складала 5748664,0 грн., приріст склав -2712299,0 грн.

При перевірці правильності обчислення валового доходу встановлено, що згідно із первинними документами, наданими до перевірки, сума валового доходу складає 16389099,0 грн., а саме: р. 01.1 «доходи від продажу товарів біт, послуг)»13676800,0 грн.: 14461420,0 (реалізація за 2007 рік) -899400,0 (сума кредиторської заборгованості станом на 01.01.2007) + 114800,0 (сума кредиторської заборгованості станом на 01.04.2007), р. 01.2 «приріст балансової вартості запасів»2712299,0 грн., р. 3 «скоригований валовий дохід 16106959,0 грн.

Таким чином, враховуючи дані підприємства щодо залишків товарних запасів, податковий орган дійшов висновку про заниження реалізації товарних запасів у 2007 році на суму 5743545,0 грн. та податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 1510155,0 грн.

Порушення позивачем вимог п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»полягало у тому, що позивач не відобразив у податковому обліку реалізацію товару у грудні 2007 року на суму 5743545,0 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання у грудні 2007 року на суму 1148709,0 грн.

З метою з'ясування обставин у справі, що мають значення для справи, судом першої інстанцій призначена судово-бухгалтерська експертиза, висновком якої, в результаті дослідження первинних бухгалтерських документів, не підтвердилися висновки податкового органу, натомість встановлено наявність від'ємного значення об'єкту оподаткування (збитку) більше ніж на 1,1 млн. грн.

Порушення позивачем вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» пов'язується податковим органом з тим, що за даними бухгалтерського обліку у 2007 році на рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»рахується прострочена кредиторська заборгованість ПП «Техно-імпорт»в сумі 29677,96 грн. перед фірмою нерезидентом за контрактом № 1МВ8020104, за якою минув строк позовної давності і яка є безповоротною фінансовою допомогою, на суму якої мав бути збільшений валовий доход, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 7417,00 грн.

Порушення позивачем вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»за висновками податкового органу полягало у тому, що позивач не відобразив у податковому обліку повернуту на його адресу здійснену ним передплату за товар у зв'язку з відсутністю такого товару.

Суди попередніх інстанцій не встановили обставин, які б свідчили про відсутність з боку позивача вказаних вище порушень, разом з тим визнали необґрунтованим визначення податковим органом податкового зобов'язання з податку на прибуток з тих підстав, що у позивача у 2007 році було від'ємне значення об'єкта оподаткування більше ніж на 1,1 млн.грн.

Норми матеріального права до спірних правовідносин застосовано судами правильно. Враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, посилання податкового органу у касаційній скарзі не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2010 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Пилипчук