Постанова № 25079878, 27.06.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1260/12

10:14

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.;

за участю:

секретаря судового засідання -Олійник О.В.;

представників позивача, ТОВ "Ад - Плюс", - Бабія Д.А. (наказ від 20.04.2012р. №02/4к);ОСОБА_2 (довіреність від 26.06.12р. );

представника відповідача, ДПІ у м. Чернівцях, - ОСОБА_3 (довіреність від 01.06.12р.),

представника відповідача, Державної податкової служби України в Чернівецькій області, - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ТОВ "Ад - Плюс" до ДПІ у м. Чернівцях, Державної податкової служби України в Чернівецькій області про скасування рішення,-

СУТЬ СПОРУ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ад-Плюс»до Державної податкової інспекції у м.Черінвці, Державної податкової служби у Чернівецькій області, про скасування податкового повідомлення-рішення форми «У»від 29 березня 2012 року №00001000220 та скасування рішення ДПС у Чернівецькій області від 24.04.2012 року №1987/10/10-208.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 березня 2012 року Державною податковою інспекцією у м.Чернівці в результаті позапланової документальної виїзної перевірки ТзОВ «Ад-Плюс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.06.2011 року по 20.03.2012 року, був складений акт перевірки за №581/22-0/377722499 (далі - Акт).

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м.Чернівці, 29 березня 2012 року постановило податкове повідомлення-рішення №0000100220 відповідно до якого ТзОВ «Ад-Плюс»було визначено порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та нараховане грошове зобов'язання на сумі 117046,22 грн.

На думку перевіряючих, позивач порушив ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»№ 185/94-ВР від 23.09.1994 року в результаті чого встановлено не поступлення валютної виручки в сумі 111630,60 дол. США, або 88980,55 грн. при виконанні експортного контракту №AD-1 від 20.06.2011 року укладеного з сірійським приватним підприємцем ОСОБА_4.

Позивач не погоджується з висновками відповідача у зв'язку з наступними обставинами.

Так, зокрема відповідачами не враховано лист Національного банку України від 04 квітня 2000 року №28-109/1180-213-1, згідно якого Державна податкова служба в частині стягнення пені за порушення термінів повернення валютної виручки, має привести нормативне законодавство відповідно до вимог пункту 1 ст.79 Конвенції ООН «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів»від 11 квітня 1980 року, до якого Україна приєдналася 23 серпня 1998 року.

Даною статтею Конвенції передбачено порядок звільнення від відповідальності сторін договорів міжнародної купівлі-продажу товарів, якщо невиконання зобов'язань викликане перешкодою, яка виникла по-за їх контролем.

Так, невиконання зобов'язань по оплаті товару з боку контрагента ОСОБА_4 викликано форс-мажорними обставинами, а саме військовими діями, які мають місце в Сирії, країні проживання контрагента. Таким чином контрагент не мав змоги перерахувати кошти платнику, а саме підприємству Роялсон Трейде Лімітед, яке розташоване в Гонконгу, внаслідок обставин непереборної сили, які зумовили факт несплати сирійським контрагентом вартості експортованих ТзОВ «Ад-Плюс»на його адресу товарів.

Таким чином, на думку позивача є всі підстави стверджувати, що умови договору купівлі-продажу №AD1 від 20 червня 2011 року не порушені сторонами, а тому у відповідача немає підстав для застосування до підприємства штрафних санкцій.

Крім того, позивач звернувся зі скаргою до ДПС у Чернівецькій області з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення форми «У»від 29 березня 2012 року №0000100220.

Зазначену вище скаргу було розглянуто ДПС у Чернівецькій області та прияйнято рішення від 24 квітня 2012 року №1987/10/10-208, яким відмовив позивачу в задоволенні його скарги.

В судовому засіданні, представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд задовольнити їх.

Відповідач надав до суду письмове заперечення на позовну заяву, в якому просить суд повністю відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, посилаючись на норми законодавства відповідно до яких складено акт №581/22-0/377722499 від 20.03.2011 року за результатами якого, прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 березня 2012 року №0000100220.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ :

На підставі направлення від 14.03.2012 року №028105 та від 14.03.2012 року №028106, виданих державною податковою інспекцією у м.Чернівці проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Ад-Плюс»вимог валютного законодавства за період з 20.06.2011 року по 20.03.2012 року при виконанні контракту №AD-1 від 20.06.2011 року укладеного з сірійським приватним підприємцем ОСОБА_4.

За результатами проведеної перевірки складено акт №581/22-0/37722499 від 0.03.2012 року в якому зафіксовано порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»№ 185/94-ВР від 23.09.1994 року в результаті чого встановлено не поступлення валютної виручки в сумі 111630,60 дол. США, або 88980,55 грн. при виконанні експортного контракту №AD-1 від 20.06.2011 року укладеного з сірійським приватним підприємцем ОСОБА_4 (а.с.7-10).

За наслідками перевірки ТзОВ «Ад-Плюс», податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення форми «У»від 29 березня 2012 року №0000100220 (а.с.5).

Суд встановив, що 20.06.2011 року між ТзОВ «Ад-Плюс»та сірійським приватним підприємцем ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) був укладений експортний контракт №AD-1 поставка яйця курячого 1-ї категорії до Іраку. Загальна вартість товару 1000000 дол. США. Оплата за поставлений товар здійснюється на умовах 100% передоплати. Комісійні витрати іноземних банків при проведенні розрахунків несе покупець. Поставка товару здійснюється за рахунок покупця (а.с.11-13).

Відповідно до доповнення №1 від 20.06.2011 року до контракту №AD-1 від 20.06.2011 року платником по контракту виступає компанія Trade Limited»(Office 1010, Miramar Tower. 132 Nathan Road. Kowloon. HongKong. Acc No/ LV92RIBR00093950N0000 Regional Investment Bank JSC, Riga, Latvia.SWIFT code:RIBRLV22) (а.с.14).

Таким чином, отримувачами товару є нерезиденти, які розташовані на території Іраку, платником за отриманий товар є фірма-нерезидент, яка розташована в Гонконгу, розрахунковий рахунок якої відкритий в Латвії.

Відповідно до п.6.1 контракту №AD-1 від 20.06.2011 року передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх обов'язків, якщо таке невиконання буде внаслідок обставин непереборної сили (а.с.12).

Згідно з п.6.2 контракту №AD-1, сторона, яка не може виконати свої обв'язки по контракту в зв'язку з форс-мажорними обставинами, зобов'язана негайно, але не пізніше 10 днів з моменту виникнення таких обставин, в письмовій формі повідомити про це іншу сторону контракту. Несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини не дає право посилатися на них в майбутньому (а.с.12).

На виконання зазначеного вище контракту позивач експортував яйця курячі виробництва ПАТ «Чернівецька птахофабрика»на загальну суму 367705,60 дол.США або 2931342,26 грн.

Суд встановив, що за експортований товар компанія Trade Limeted»перерахувала на валютний рахунок ТзОВ «Ад-Плюс»в ЧФ ПАТ КБ «Приватбанк»кошти в сумі 171205 дол.США, або 1365613,30 грн. (а.с.9).

Станом на 20.03.2012 року за сірійським приватним підприємцем ОСОБА_4 при виконані експортного контракту №AD-1 від 20.06.2011 року рахується дебіторська заборгованість у сумі 196500,60 дол.США, або 1566525,22 грн., в тому числі прострочена в сумі 11630,60 дол.США, або 889803,55 грн. (а.с.9).

Суд не погоджується з позицією позивача, що дебіторська заборгованість виникла внаслідок форс-мажорних обставин, на які посилається позивач у зв'язку з наступним.

Так, ст.1 Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(надалі-Закон №185/94-ВР) передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Відповідно до ст.6 Закону №185/94-ВР передбачено якщо перевищення 180-деного строку обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначеного строку призупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору. Однак, на виконання вимог даної статі відповідач ні під час перевірки ні в судовому засіданні дану довідку не надав.

Також, суд звертає увагу на низку підзаконних нормативних актів, які визначають коло документів, які можуть бути доказом форс-мажорних обставин.

Так, відповідно до листа роз'яснення ДПА України від 10.08.2004 року №15183/7/23-537 передбачено, що офіційним підтвердженням виникнення форс-мажорних обставин буде оригінал документа уповноваженого органу країни виникнення таких обставин, виконаний на фірмовому бланку організації з відповідними реквізитами: дата, вихідний номер, назва документа (свідоцтво, сертифікат, висновок, довідка тощо), відповідний текст, підпис посадової особи, зазначення посади особи, що підписала документ, відтиск печатки організації. Також, підтвердженням виникнення форс-мажорних обставин повинно бути легалізоване в консульській установі України в державі, де відбулися обставини непереборної сили, або засвідчене в посольстві відповідної держави в Україні та легалізоване в Міністерстві закордонних справ України.

Таким чином, враховуючи положення зазначених вище законодавчих актів, позивач не довів факту виникнення форс-мажорних обставин, які спричинили невиконання сторонами своїх зобов'язань згідно укладеного контракту.

Отже, на підставі викладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач при проведенні перевірки надав правильну оцінку первинним документам, які були йому представлені, та правомірно застосував норми податкового законодавства, постановивши повідомлення-рішення «У»від 29 березня 2012 року №00001000220.

Також, суд відмовляє позивачеві у задоволені його позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення ДПС у Чернівецькій області від 24.04.2012 року №1987/10/10-208, оскільки вважає , що в даному випадку позивач обрав неправильний спосіб захисту своїх прав.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України №845/11/13-10 від 10.06.2010 року, положеннями якого визначено, що відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних суддів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Так, оскаржуване рішення ДПС у Чернівецькій області від 24.04.2012 року про результати розгляду первинної скарги позивача на податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці від 29.03.2012 року №0000100220 не може підлягати оскарженню, оскільки воно не є рішенням, що містить обов'язкові приписи для платника податків і не створює для нього ніяких юридичних наслідків.

В судовому засіданні представник відповідача надав письмове клопотання про закриття провадження у справі в порядку пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України в частині щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці від 29.03.2012 року №0000100220. Однак, суд відмовив йому у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки вважає, що в даному випадку необхідно відомовити у задовленні даної позовоної вимоги. Так, відповідно до частини 2 статті 157 зазначено, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п.1 частини1 цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві до якої юрисдикції відноситься розгляд таких справ. В даному ж випадку суд вважає, оскільки вказане рішення не створює для позивача ніяких юридичних наслідків, то це означає, що його право не є порушеним і не потребує захисту в будь-якому суді. Тому суд не застосовує, щодо даної позовної вимоги положення п.1 частини 1 статті 157 КАС України, оскільки відповідно до частини другої цієї статті він не може вказати компетенція якого суду поширюється на дані правовідносини через відсутність порушеного права.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч2. ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки, під час розгляду даної справи, суд не залучав свідків та не постановляв ухвали про проведення судових експертиз, а тому не застосовує положення даної статті.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.2; ст.ст.7, 70, 71, ч.1 ст.94, 158-163 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Постанова в повному обсязі складена 03 липня 2012 року.

Суддя О.Я.Бойко