Постанова № 25078478, 25.06.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2012 року 2а-2542/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.

при секретарі судового засідання Злобіній Е.Г.,

за участю:

представників позивача - Міняйла Є.В., Коломієць О.В.,

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЦ Баухемі"

до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МЦ Баухемі" з позовом до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2012 № 0000032332, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І-й квартал 2011 року в розмірі 3655491,00 грн. (з урахуванням заяви від 26.06.2012 про уточнення позовних вимог).

В основу прийнятого податкового повідомленням-рішення податковим органом покладено висновки про завищення позивачем суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І-й квартал 2011 року, що сталося у зв'язку з включенням до цього показника даних від'ємного значення об'єкту оподаткування, що задеклароване позивачем за результатами діяльності за попередні податкові періоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте податкове повідомлення-рішення, на його думку, є незаконним, оскільки прийнято з порушенням вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і протиправно обмежує позивача у праві віднести до складу валових витрат суму збитків за результатами минулих податкових періодів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЦ Баухемі" є юридичною особою, що зареєстрована 29.04.2005 Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області, 23.06.2009 перереєстровано у зв'язку зі зміною місцезнаходження Виконавчим комітетом Березанської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Баришівській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області, зареєстроване платником податку на додану вартість (свідоцтво від 12.05.2005 № 40108433).

У жовтні 2010 року позивач у зв'язку з самостійним виявленням помилок у податковій звітності минулих податкових періодів подав до податкового органу дві уточнюючих декларації з податку на прибуток:

за 2008 рік (вх. № 1106 від 18.10.2011), відповідно до якої збільшив показник від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток і задекларував збитки у сумі 4569364,00 грн.;

за І-й квартал 2011 року (вх. № 7251 від 18.10.2011), відповідно до якої збільшив показник від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток і задекларував збитки у сумі 10290355,00 грн., у тому числі з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування (збитків) в сумі -4569364,00 грн., задекларованого в уточнюючій декларації з податку на прибуток за 2008 рік.

У листопаді 2011 року посадовими особами Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.06.2011, правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток за період з 01.01.2008 по 30.06.2011 (акт від 15.11.2011 № 1216/23-2/33482370).

Перевіркою встановлено низку порушень чинного законодавства з боку позивача, зокрема, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 20.05.2010 № 2275-VI), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у сумі 918872,80 грн., у тому числі за IV-й квартал 2009 року в сумі 5000,00 грн., за І-й квартал 2011 року - в сумі 913872,80 грн.

Висновки посадових осіб податкового органу ґрунтувались на тому, що з урахуванням положень статті 22 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 20.05.2010 № 2275-VI), у І кварталі 2011 року позивач мав право включити до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування лише 80 відсотків збитків (-3655491,20 грн.) від показника від'ємного значення, задекларованого за 2008 рік (-4569364,00 грн.), а не всю суму. Таким чином, позивач неправомірно завищив від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 913972,80 грн. (20 відсотків від задекларованої суми).

За результатами перевірки Баришівською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2011 № 0000312332, згідно з яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за І-й квартал 2011 року в розмірі 918872,00 грн.

Позивач погодився з висновками податкового органу, вказане податкове повідомлення-рішення позивач не оспорював, що підтвердив представник позивача в судовому засіданні.

У грудні 2011 року Баришівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області одержала лист від Державної податкової адміністрації в Київській області від 19.12.2011 року № 12391/7/23-415/733, в якому податковий орган вищого рівня зазначив про неповне з'ясування в акті перевірки позивача від 15.11.2011 року питання про визначення від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням уточнюючих декларацій за 2008 рік (від 18.10.2011 № 11060) та за І квартал 2011 року (від 18.10.2011 № 7251), а також зобов'язав Баришівську ОДПІ надати інформацію щодо проведення службової перевірки або службового розслідування відносно посадових осіб, які здійснювали документальну перевірку позивача.

У грудні 2011 року посадовими особами Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області повторно проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.01.2008 по 30.06.2011 (акт від 30.12.2011 № 1506/3-2/33482370).

За результатами повторної перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем пункту 6.1 статті 6 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування, задекларованого позивачем за результатами діяльності у I-му кварталі 2011 року, на суму 3655491,20 грн.

Вказана сума становить 80 відсотків від'ємного значення (збитків) об'єкта оподаткування від показника від'ємного значення, задекларованого за 2008 рік

(-4569364,00 грн.), декларування якого визнано правомірним згідно з актом перевірки від 15.11.2011 № 1216/23-2/33482370.

Враховуючи те, що суму 913872,80 грн., яка становить 20 відсотків показника від'ємного значення (збитків), зменшено за результатами попередньої перевірки (акт від 30.12.2011 № 1506/3-2/33482370), Баришівською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2012 № 0000032332, згідно з яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за І-й квартал 2011 року в розмірі 3655491,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до суду.

Суд, з метою всебічного і повного з'ясування обставин справи, витребував від позивача докази на підтвердження змісту господарських операцій, на підставі яких відбувалось формування складу валових витрат та показника від'ємного значення (збитків) об'єкта оподаткування за результатами 2008 року та І-го кварталу 2011 року.

На підставі даних актів перевірок позивача та наданих позивачем бухгалтерських довідок та інших первинних фінансово господарських документів судом встановлено, що збитки у 2008 році виникли у позивача внаслідок перерахунку балансової вартості зобов'язань позивача, виражених в іноземній валюті (заборгованість по кредитах та відсотках перед нерезидентами), в національну валюту України в зв'язку із зміною офіційного валютного курсу на кінець звітного податкового періоду.

Як встановлено судом, і це відображено в актах перевірок, позивач в порушення вимог підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" за результатами 2008 року не включив до складу валових витрат від'ємне значення курсових різниць, що виникли на кінець звітного періоду, однак, виявивши ці помилки самостійно, подав у жовтні 2011 року до податкового органу уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на прибуток за 2008 рік та за І-й квартал 2011 року.

Надаючи правову оцінку відносинам між сторонами, з приводу яких виник публічно-правовий спір, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини у період їх виникнення регулювались положеннями Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", з 1 квітня 2011 - положеннями Податкового кодексу України.

З приводу формування валових витрат, що винили внаслідок перерахунку заборгованості в іноземній валюті в національну валюту, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпунктів 5.2.7, 5.2.9 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються: суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання; суми витрат по операціях, передбачених статтею 7 цього Закону.

Так, відповідно до підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення). Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

При цьому, для цілей цього підпункту під терміном "заборгованість" розуміються: основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу); сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду.

Як вже зазначалось судом, позивач, подавши уточнюючі податкові декларації, збільшив валові витрати внаслідок включення до їх складу збитків, що виникли від перерахунку заборгованості в іноземній валюті, в національну валюту за курсом на кінець звітного періоду.

Це означає, що формування валових витрат позивачем здійснено правомірно.

З приводу впливу показника валових витрат на визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток за результатами 2008 року, зокрема, врахування збитків (від'ємного значення) та можливості їх перенесення до наступних податкових періодів, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з положеннями пункту 16.4 статті 16.4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Впродовж дії Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" положеннями пункту 22.4 статті 22 встановлювалися певні обмеження права платників податків щодо врахування в складі валових витрат від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток (збитків).

Станом на 31.12.2008 пункт 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" відповідно до Закону України від 01.07.2004 № 1957-IV був виключений.

Таким чином, законодавчі обмеження щодо врахування в складі валових витрат від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток (збитків) були відсутні.

Однак, у 2010 році положення даного пункту зазнали змін.

Так, відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 20.05.2010 № 2275-VI) в 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

В даній справі податкові зобов'язання визначені платнику податків у зв'язку із включенням усієї суми збитків, що виникли за результатами 2008 року, до складу валових витрат І-го кварталу 2011 року.

Враховуючи приписи пункту 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 20.05.2010 № 2275-VI) це означає, що в І-му кварталі 2011 року позивач мав право включити до складу валових витрат лише 80 відсотків від суми збитків, що виникли у минулих податкових періодах, оскільки 20 відсотків збитків платник мав право віднести до складу валових витрат за результатами 2010 року.

Таким чином, платник податків в даній справі цілком вірно визнав правомірність податкового повідомлення-рішення від 08.11.2011 № 0000312332, згідно з яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за І-й квартал 2011 року в розмірі 918872,00 грн. (20 відсотків від суми збитків минулих податкових періодів).

Водночас, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 16.01.2012 № 0000032332, згідно з яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за І-й квартал 2011 року в розмірі 3655491,00 грн., прийнято податковим органом незаконно, з порушенням вимог пункту 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 20.05.2010 № 2275-VI).

Суд також вважає за необхідне звернути увагу й на інший аспект даної справи.

Як вже зазначалось, податковий орган послідовно прийняв два податкових повідомлення-рішення, згідно з якими двічі зменшив від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за один і той самий податковий період - І-й квартал 2011 року.

При цьому, податкове повідомлення-рішення від 08.11.2011 № 0000312332, згідно з яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за І-й квартал 2011 року в розмірі 918872,00 грн., визнане позивачем правомірним, тому не оскаржувалось.

В силу приписів пунктів 54.3.3 пункту 54.3. статті 54, пункту 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, визначене податковим органом самостійно, що не оскаржене платником податків в установлений цим Кодексом строк, є узгодженим і підлягає сплаті.

Податковий кодекс України в однаковій мірі не дозволяє платнику податків оскаржувати податкові зобов'язання, визначені ним самостійно (пункт 56.11 статті 56 ПК України), так і не наділяє контролюючі органи правом приймати рішення про зміну визначених контролюючим органом самостійно податкових зобов'язань поза межами визначеної законом процедури оскарження рішень або здійснювати неодноразове нарахування податкових зобов'язань щодо одного й того ж податкового періоду після завершення процедури їх узгодження.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати по сплаті судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 16.01.2012 № 0000032332, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "МЦ Баухемі" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3655491,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЦ Баухемі" сплачений ним судовий збір у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "02" липня 2012 р.