Постанова № 25054756, 14.02.2012, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 22-а/0690/5858/11

Категорія 100

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Зарицької Г.В.,

суддів: Гансецької І.А., Микитюк О.Ю.,

при секретарі Трохимчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення недовиплачених коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 24 червня 2010 року, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому, просила визнати дій відповідача неправомірними щодо не нарахування та не виплати коштів, передбачених ст. 37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та стягнути з відповідача на її користь щомісячну грошову допомогу у зв»язку з обмеження споживання продуктів місцевого виробництва в розмірі 2188,8 грн. за період з 01.11.2008 року по 01.11.2009 року.

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 24 червня 2010 року позов задоволено.

Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. 37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - неправомірними.

Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку №35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 2194,80 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.11.2008 року по 01.11.2009 року.

В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду скасувати. Апелянт зазначає, що відповідно до п. 4 постанови КМ України № 936 від 20.09.2005 року підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, є невід'ємною складовою пенсійного забезпечення та виплачується відповідним управлінням Пенсійного Фонду України. Крім того, суд не дослідив та не проаналізував Закони України про Державний бюджет на відповідні роки щодо розміру видатків для реалізації виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є непрацюючим пенсіонером, являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії та проживає в АДРЕСА_1, яке відповідно до Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року та розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12 січня 1993 року, відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю (а.с. 5,7,8). Позивач отримує виплати згідно ст. 37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом (а.с. 6)

Відповідно до ст. 37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91р. громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від

мінімальної заробітної плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.

Дія вказаної норми була зупинена Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2008 року.

У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними положення щодо зупинення дії ст. 37 вищевказаного Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Разом з тим, стягуючи з управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації допомогу, передбачену ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд першої інстанції не врахував, що не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування коштів замість органу, якому надані такі повноваження, а тому повинен був у відповідності до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України обрати інший спосіб відновлення порушеного права, так як це необхідно для повного захисту прав та інтересів позивача.

Враховуючи наведене, постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

У решті постанова залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації з а д о в о л ь н и т и частково.

Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 24 червня 2010 року в частині стягнення з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку №35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 2194,80 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.11.2008 року

по 01.11.2009 року скасувати та прийняти в цій частині нову постанову.

Зобов»язати управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 37 Закону України

„Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.11.2008 року по 01.11.2009 року.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуюча: Судді: