Ухвала суду № 25054555, 19.06.2012, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 0604/4-616/2012

Стаття 236-8 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Заліщука М.С.,

суддів: Прокопчука С.М., Зав'язуна С.М.,

з участю прокурора: Слизькоухого В.В.,

скаржника: ОСОБА_1,

захисника: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляцію прокурора на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 24 травня 2012 року.

Цією постановою задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано постанову старшого слідчого ОВС СУ ДПС в Житомирській області ОСОБА_3 від 26 квітня 2012 року про порушення щодо нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, крім того, відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Задовольняючи скаргу суд погодився з доводами скаржника про те, що у органу досудового слідства не було належних приводів і підстав для порушення кримінальної справи щодо директора ТОВ «Українська паливна група» ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 212 КК України.

В апеляції прокурор вважає постанову суду незаконною. Вважає, що викладені в ній висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що суд, замість перевірки наявності приводів і підстав до порушення кримінальної справи, яких, на його думку, було достатньо для прийняття такого рішення, вдався до оцінки доказів, які були зібрані по справі, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Крім того, зазначає, що суддя, при винесенні постанови, не вправі був приймати рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. За результатами апеляційного розгляду справи просить постанову суду скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляцію, пояснення скаржника та його захисника про безпідставність апеляції прокурора, пояснення особи, яка винесла постанову про порушення справи, перевіривши матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені частиною першою статті 94 КПК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (частина друга статті 94 КПК) законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (стаття 98 КПК).

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були належним чином виконані вказані вимоги закону.

Так, судом при розгляді скарги були встановлені обставини, які існували на момент її порушення, та за яких її не могло бути порушено.

Як зазначено в оскаржуваній постанові приводом до порушення кримінальної справи, згідно п.5 ч.1 ст. 94 КПК України, було безпосереднє виявлення органами дізнання ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, в діях - директора ТОВ «Українська паливна група» ОСОБА_1, який незаконно зависив валові витрати підприємства, в результаті чого занизив об'єкт оподаткування.

Разом з тим, при апеляційному розгляді справи з пояснень слідчого Сидоржевського О.М. встановлено, що приводом до порушення кримінальної справи за № 109004/12 від 26 квітня 2012 року стало безпосереднє виявлення ним, а не органом дізнання, в діях ОСОБА_1 ознак злочину за результатами розслідування іншої кримінальної справи за №12/109001 від 23.01.2012р. порушеної щодо службових осіб ТОВ «Українська паливна група».

При цьому, як зазначив слідчий, постанов про виділення з кримінальної справи за № 12/109001 будь яких матеріалів він не виносив, процесуальних рішень щодо винуватості службових осіб ТОВ «Українська паливна група», одним із яких є ОСОБА_1, він не приймав. Зазначені пояснення слідчого знайшли своє підтвердження при огляді кримінальної справи апеляційним судом.

За таких обставин колегія суддів вважає, що особою, яка порушила щодо ОСОБА_1 кримінальну справу, не було дотримано встановлений статтею 98 КПК для цього порядок, так є незрозумілим на яких, визначених законом, підставах у заступника начальника ВПМ Коростенської ОДПІ ОСОБА_4, як представника органу дізнання, опинилися зазначені матеріали кримінальної справи, які він, своїм супровідним листом від 19 квітня 2012 року направив до слідчого управління для прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України.

Крім того, є безпідставними доводи апеляції про те, що суд першої інстанції належним чином не взяв до уваги матеріали дослідчої перевірки, які стали підставами для її порушення.

За результатами огляду кримінальної справи, колегією суддів, встановлено, що частина документів, а саме: первинні документи, вантажно-митні декларації, контракт між ТОВ «Українська паливна група» та «Trade oil alliance LTD», на які посилається слідчий в постанові про порушення справи, як на підстави до її порушення, в дійсності в її матеріалах відсутні, як і відсутні будь-які пояснення службових осіб ТОВ «Українська паливна група».

В той же час, наявні в кримінальній справі матеріали, які були підставами до її порушення, а саме: акт № 468/22-01/36863630 від 26.03.2012р., довідка № 16/35-2012/36863630 від 18.01.2012 р., висновки почеркознавчих експертиз, податкова звітність, отримані не при дослідчій перевірці органом дізнання, як про те стверджує слідчий, а є матеріалами, як зазначалося вище, іншої кримінальної справи за №12/109001 від 23.01.2012р. порушеної по факту щодо службових осіб ТОВ «Українська паливна група».

При цьому, сумніви суду щодо законності отримання даних матеріалів заступником начальника ВПМ Коростенської ОДПІ ОСОБА_4, підтверджуються також тим фактом, що всі ці матеріали, за виключенням декількох пояснень працівників податкової інспекції, є ксерокопіями, які, відповідними підписами та печатками щодо їх походження та правильності не завірені.

За вказаних обставин колегія суддів вважає, що апеляційні твердження прокурора про законність порушення щодо ОСОБА_1 окремої кримінальної справи за № 109004/12 від 26 квітня 2012 року є безпідставними, так-як обставини, які ставляться в ній йому у вину, є предметом розслідування по іншій кримінальній справі за №12/109001 від 23.01.2012р. порушеної за фактом щодо службових осіб ТОВ «Українська паливна група», по якій, будь яких процесуальних рішень щодо нього не приймалося.

В даному випадку має місце штучне, а тому незаконне порушення щодо ОСОБА_1 кримінальної справи, про що свідчить недотримання слідчим при її порушенні встановленого статтею 98 КПК для цього порядку, незаконність джерел отримання по ній даних, які б вказували про наявність чи відсутність в його діях ознак злочину.

Разом з тим, враховуючи те, що згідно з Рішенням КСУ втратило чинність положення пункту 2 частини шістнадцятої статті 2368 КПК, яким було передбачено винесення суддею постанови про відмову в порушенні справи, доводи апеляції прокурора про незаконність прийнятого судом рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1, є обгрунтованими.

За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора задовольнити частково.

Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 24 травня 2012 року, якою скасована постанова старшого слідчого ОВС СУ ДПС в Житомирській області від 26 квітня 2012 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 - змінити.

Виключити з резолютивної частини зазначеної постанови відмову суду в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В решті постанову залишити без зміни.

Судді: