Рішення № 25050079, 19.06.2012, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 1523/1013/2012 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2012 Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- при секретарі Пройка С.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач -Виконавчий комітет Нагірненської сільської ради Одеської області позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Позивач ОСОБА_1 на задоволенні позову наполягав, просив розглянути справу без його участі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази:

- копія паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_1 -ІНФОРМАЦІЯ_1;

- копія свідоцтва про народження ОСОБА_1, батьками якого записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

- копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2;

- копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3;

- копія рішення Виконавчого комітету Ренійського району ради народних депутатів № 287 від 04.08.1981 р., про надання дозволу ОСОБА_2 для будівництва індивідуального житлового будинку в с. Нагірному;

- копія паспорту на будівництво садиби в сільському населеному пункті № 2 від 02.08.1981 р., виданий на ім'я ОСОБА_2;

- копія технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_2;

- копія довідки КП «Ренійське бюро технічної інвентаризації»№ 27 від 27.04.2012 р., про належність та вартість домоволодіння;

- копія довідки Нагірненської сільської ради № 494 від 10.04.2012 р., з якої вбачається, що згідно погосподарської книги Нагірненської сільської ради № 16 (особовий рахунок № НОМЕР_1) житловий будинок АДРЕСА_1, належить на праві власності ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, на момент смерті ОСОБА_2 разом із ним проживала його дружина ОСОБА_3;

- копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 22719105 від 28.01.2010 р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 За життя ОСОБА_2 належав житловий будинок АДРЕСА_1 де він мешкав разом зі своєю сім'єю без оформлення відповідних правовстановлюючих документів на домоволодіння. Факт належності житлового будинку ОСОБА_2 підтверджується технічним паспортом на будинок та довідкою Нагірненської сільської ради про право власності на будинок, у зв'язку з оформленням спадщини. На випадок смерті ОСОБА_2 належним йому майном не розпорядився, ІНФОРМАЦІЯ_2 - помер. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 Ренійського району Одеської області. За час життя ОСОБА_2 заповідального розпорядження не залишив, тому спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями ОСОБА_2 першої черги за законом були його дружина ОСОБА_3 та його син ОСОБА_1 (позивач по справі). Незадовго після смерті батька позивача, ІНФОРМАЦІЯ_3 помирає і його мати ОСОБА_3 Таким чином, єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 залишається позивач, інших спадкоємців, які б мали обов'язкову частку в спадщині, немає. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини, позивач звернувся до державного нотаріуса Ренійської районної державної нотаріальної контори, за видачею свідоцтва про право на спадщину, але нотаріус відмовила йому в оформлені права на спадщину, вказавши, що для отримання свідоцтва на спадщину на нерухоме майно (у тому числі на житловий будинок або його частку) необхідно додати свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Документи, що встановлюють право на це нерухоме майно, відсутні. Отже, в оформленні прийняття спадщини на житловий будинок позивачу було відмовлено за відсутністю правовстановлюючої документації на ім'я померлого, роз'яснено, що питання про визнання права власності на будинок в порядку спадкування повинно вирішуватися у судовому порядку. Після смерті батька позивач почав проживати у спадковому будинку, проживає у будинку і по сьогоднішній день, доглядає за його технічним станом, несе всі витрати по його утриманню, сплачує необхідні платежі, обробляє земельну ділянку.

Таким чином, позивач фактично прийняв спадщину, що залишилася після померлого батька і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає.

В складі спадкового майна є самочинно побудоване майно, тому позивач пред'являє позов про визнання за ним право власності лише щодо майна, яке не є самочинно побудованим, а саме: на житловий будинок літ. «А», 1-3 -огорожі, 4-5 -споруди.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

У відповідності до ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначенні у ст.ст. 1261-1265 ЦК України. Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Отже, єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 за законом залишився його син ОСОБА_1, це позивач по справі.

Відповідно до вимог ст. 1270 ЦК України 2003 р. для прийняття спадщини встановлюється строк - шість місяців, який обчислюється з моменту відкриття спадщини, якщо спадкоємець протягом вищезгаданого терміну не подав заяви про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Позивач, хоча і не мешкав разом із батьком на момент його смерті, однак після його смерті одразу ж перейшов жити у спадковий будинок, в якому залишилась проживати його мати, за якою він доглядав по день її смерті, яка померла незадовго після смерті свого чоловіка, разом із тим позивач доглядає за спадковим майном, несе всі витрати по його утриманню. Відмову від спадщини позивач не заявляв. В порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, надав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України 2003 р. спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з моменту відкриття спадщини. Таким чином, прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку воля позивача, як спадкоємця першої черги, була виражена у його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (догляд за будинком, сплата витрат по його утриманню та т.і.). Фактичне управління та володіння спадковим майном є одним із способів прийняття спадщини, такі відповідні дії дають підстави вважати, що спадкоємець відноситься до спадкового майна як до своєї власності. Прийнята спадщина вважається власністю спадкоємця з моменту її відкриття, тобто він має право користуватися та управляти таким майном, але без встановлення права власності на спадщину, не може розпоряджатися майном.

Позивач по справі успадкував належне його батькові нерухоме майно в порядку ч. 2 ст. 1269 ЦК України. Він юридично не прийняв спадщину, але після смерті батька по теперішній час управляє та володіє спадковим майном, несе відповідні витрати по його утриманню, тобто він фактично прийняв спадщину. Згідно п. 20 постанови ПВСУ «Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008р. справи про спадкування за законом мають вирішуватися на основі правил глави 86 ЦК України. За відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Як виходить з матеріалів справи, крім позивача інші спадкоємці відсутні. Дружина спадкодавця померла незадовго після смерті самого спадкодавця. Факт прийняття спадщини позивачем після смерті його батька знайшов своє належне підтвердження в ході розгляду справи. З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на житловий будинок АДРЕСА_1

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача щодо визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок, який залишився після смерті його батька ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 328, 1223, 1261, 1268, 1270, 1272 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, успадкований ним після смерті його батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2

Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя В.І. Дудник