Постанова № 25041566, 26.06.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2012 р. Справа № 5023/1349/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В. , суддя Россолов В.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_1, дор. № 211 від 11.04.2012 р.

відповідача -ОСОБА_2, дор. № 13-58/11д від 11.01.2011 р.

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1599Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 18.04.12 у справі № 5023/1349/12

за позовом ФОП ОСОБА_3, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4, м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.04.2012 р. (судді Светлічний Ю.В., Погорелова О.В., Аюпова Р.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування та недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 18.04.2012 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити.

Відповідач вважає рішення суду законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу підтримує її у повному обсязі та також просить скасувати рішення суду першої інстанції. Крім того, третя особа просить розглядати справу за її відсутності.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору найму (оренди) від 25.10.2007 р., укладеного між позивачем, відповідачем та третьою особою, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, та Акту прийому-передачі приміщення, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Єлізарова, буд, 3 , складеного 01.11.2007 р., відповідач прийняв від позивача та третьої особи для розміщення свого офісу та здійснення його діяльності у користування нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, вул. Єлізарова, 3 (на 1 поверсі в літ «А-5». а саме: №№ 19-1-:-19-4) за плату на визначений цим договором строк (5 років) (пункти 1.1., 9.1.), яка відповідно до абзацу третього пункту 4.3. Основного договору за місяць за все приміщення розраховується шляхом помноження площі приміщення на розмір орендної плати за один квадратний метр, зазначеної в цьому пункті (151,50 грн.), і складає 10620,15 грн.

Згідно з п. 4.7. Основного договору орендна плата сплачується не пізніше 25 числа поточного місяця шляхом перерахування коштів в сумі 10100,00 грн. позивачу, та 520,15 грн. третій особі, отримувачем коштів за яку є позивач.

Відповідно до п. 4.3. Основного договору (в редакції договору про зміну Основного договору, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 12 грудня 2008 р., реєстровий номер 1486) орендна плата встановлюється в розмірі 151,50 грн. з урахуванням обов'язкових платежів, які передбачені чинним законодавством України, за один квадратний метр приміщення; орендна плата за місяць за все приміщення розраховується шляхом помноження площі приміщення на розмір орендної плати за один квадратний метр, зазначеної у цьому пункті, і складає 10620,15 грн., та згідно з п. 4.7. Основного договору сплачується не пізніше 25 числа поточного місяця шляхом перерахування коштів в сумі 10100,00 грн. позивачу, та 520,15 грн. третій особі, отримувачем коштів за яку є позивач.

В подальшому договором про зміну Основного договору, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 02 квітня 2009 року, реєстровий номер 237, пункти 4.3., 4.7. Основного договору були доповнені новими абзацами, згідно з якими у визначений період з 01.04.2009 р. по 01.10.2009 р. плата за місяць за все приміщення складала 6000,00 грн., які повинні були сплачуватися не пізніше 25 числа поточного місяця шляхом перерахування коштів в сумі 5500,00 грн. позивачу, та 500,00 грн. третій особі, отримувачем коштів за яку є позивач.

Таким чином, після 01.10.2009 р. відповідач повинен сплачувати орендну плату відповідно до пунктів 4.3., 4.7 Основного договору (в редакції Договору № 1486) в розмірі 151,50 грн. з урахуванням обов'язкових платежів, які передбачені чинним законодавством України, за один квадратний метр приміщення, що в загальній сумі складає 10620,15 грн. на місяць шляхом перерахування не пізніше 25 числа поточного місяця коштів в сумі 10100,00 грн. позивачу, та 520,15 грн. третій особі, отримувачем коштів за яку є позивач.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.

Відповідно до положень Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є, зокрема, суб'єкти господарювання; під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями; господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством; суб'єктами господарювання є, зокрема, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці (ч. 1, п. 2 ч. 2 другої статті 55 ГК України).

Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом; громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Висновок суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні про те, що позивач при укладенні та виконанні Основного договору, договору № 1486, Договору № 237 діяв як фізична особа, а не як суб'єкт підприємницької діяльності спростовується наступними доказами.

Пунктом 4.7. Основного договору передбачено, що отримувачем коштів є Фізична особа - підприємець ОСОБА_3; суми у розмірі 520,15 (п'ятсот двадцять грн. 15 коп.) на поточний рахунок НОМЕР_2 у ВАТ «Мегабанк», МФО 351629, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на підставі рахунків, отримувач коштів є ОСОБА_3 за ОСОБА_4 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 25.10.2007 р., реєстровий номер 118».

Розділом 10 «Реквізити сторін»Основного договору, в якому серед реквізитів ОСОБА_3 зазначено Свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_3, свідоцтво про сплату єдиного податку - серія НОМЕР_4 від 13.09.2007 р.

Преамбулою Договору № 1486, в якій в якості сторони даного Договору зазначена громадянка України фізична особа - підприємець ОСОБА_3.

Преамбулою Договору № 237, в якій в якості сторони даного Договору зазначена громадянка України фізична особа - підприємець ОСОБА_3.

Пунктом 1 Договору № 237, яким пункт 4.7. Основного договору викладений в наступній редакції: «У період з 01.04.2009 року по 01.10.2009 року Орендна плати сплачується не пізніше 25 числа поточного місяця оренди шляхом перерахування: суми у розмірі 5500,00 (п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. на поточний рахунок НОМЕР_2 у ВАТ «Мегабанк», МФО 351629, на підставі рахунків, отримувач є Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, отримувач коштів є ОСОБА_3 за ОСОБА_4 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 25.10.2007 року, реєстровий номер 118.

Актами наданих послуг, складеними в період дії Основного договору, Договору № 1486, Договору № 237, і підписаними з боку орендодавця саме Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3.

Довідкою ПАТ «МЕГАБАНК»від 27.09.2011 р. № 09-10324, в якій зазначено, що відповідач за період з січня по вересень 2011 року перерахував позивачу як фізичній особі - підприємцю по Основному договору (зі змінами) орендну плату в сумі 49500,00 грн.

Виписками з рахунку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 від 27.10.2009 р.; від 13.11.2009 р.; від 11.12.2009 р.; від 27.01.2010 р.; від 26.02.2010 р; від 17.03.2010 р.; від 26.04.2010 р.; від 12.05.2010 р.; від 23.06.2010 р.; від 28.07.2010 р.; від 30.08.2010 р.; від 27.09.2010 р.; від 23.03.2011 р.; від 29.04.2011 р.; від 31.05,2011 р.,; від 01,06,2011 р.; від 30.06.2011 р.; від 13.07.2011 р.: від 18.08.2011 р.; від 13.09.2011 р.; від 24.10.2011 р.; від 13.12.2011 р. за період з жовтня 2009 року по грудень 2011 року, з яких вбачається, що отримувачем коштів по орендній платі за основним договором (зі змінами) у період з жовтня 2009 року по березень 2012 року, які Відповідач сплачував позивачу, є фізична особа - підприємець ОСОБА_3 як сторона по Основному договору (зі змінами); Меморіальними ордерами, з яких вбачається, що отримувачем коштів по орендній платі за Основним договором (зі змінами) у період з жовтня 2009 року по березень 2012 року, які Відповідач сплачував Позивачу, є Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 як сторона по Основному договору (зі змінами).

Актами наданих послуг, з яких вбачається, що отримувачем коштів по орендній платі за Основним договором (зі змінами) у період з жовтня 2009 року по березень 2012 року, які Відповідач сплачував Позивачу, є Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 як сторона по Основному договору (зі змінами);

Крім того, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не звернув уваги на обґрунтування позивачем його статусу, який, як сторона Основного договору, Договору № 1486 і Договору № 237, здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набув статусу суб'єкта підприємницької діяльності, і відповідно може бути стороною в господарському процесі, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку пильність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Крім цього, згідно з п. 4.5. Основного договору наймач самостійно здійснює перерахування необхідних відрахувань до бюджету. Таким чином, за умовами Основного договору відповідач є податковим агентом в розумінні абзацу першого пункту 1.15. статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(з моменту укладення Основного договору (зі змінами) і до 01 січня 2011 року) та податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб в розумінні підпункту 14.1.180 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України (з 01 січня 2011 року і по теперішній час).

Відповідно до вищезазначеного відповідач протягом терміну дії Основного договору (зі змінами) вів податковий облік та подавав податкову звітність податковим органам, нараховував, утримував та сплачував до бюджету податок на доходи фізичних осіб від імені та за рахунок тільки третьої особи - громадянки ОСОБА_4 - з доходів, що виплачувалися третій особі за надання в оренду нерухомого манна.

Ці обставини підтверджуються такими доказами, як надані відповідачем копії актів наданих послуг, меморіальних ордерів, з яких вбачається, що в період у період з жовтня 2009 року по березень 2012 року відповідач перераховував ОСОБА_4 кошти по орендній платі за Основним договором (зі змінами) в розмірі 425,00 грн., а також нараховував, утримував та сплачував до бюджету податок на доходи фізичних осіб тільки від імені та за рахунок ОСОБА_4 в розмірі 75 грн., тобто 15 відсотків від суми орендної плати в розмірі 500,00 грн., визначеної Договором № 237. Разом з тим, відповідач у період з жовтня 2009 року по березень 2012 року повинен був сплачувати третій особі орендну плату в розмірі 520,15 грн.

Також слід зазначити, що відповідач протягом терміну дії Основного договору (зі змінами) жодним чином не вів податковий облік та не подавав податкову звітність податковим органам, не нараховував, не утримував та не сплачував до бюджету податок на доходи фізичних осіб за надання в оренду нерухомого майна від імені та за рахунок позивача як фізичної особи - підприємця, оскільки останній є стороною Основного договору, Договору № 1486 та Договору № 237 як фізична особа -підприємець, яка відповідно до Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції Указу Президента України ви 28.06.99 № 746/99) на момент укладення Основного договору (зі змінами) перебувала і перебуває до теперішнього часу відповідно до Податкового кодексу України на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності та є платником єдиного податку і не є платником податку на доходи фізичних осіб, що підтверджується наявними в матеріалах справи та додатково поданими письмовими доказами.

При цьому, відповідно до абзаців шостого, сьомого частини шостої статті 128 ГК України громадянин - підприємець зобов'язаний, зокрема, вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства; своєчасно надавати податковим органам декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вказаної норми позивач, як фізична особа підприємець, яка на момент укладення Основного договору (зі змінами) перебувала і перебуває до теперішнього часу на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності та с платником єдиного податку, вела Книгу обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року (Форма 10), та подавала до органів державної податкової служби відповідні квартальні звіти (податкові декларації) фізичної особи - підприємця (платника єдиного податку), в яких, поряд з іншими доходами, відображала отримані від Відповідача суми орендної плати за Основним договором (зі змінами), і в подальшому за результатами здійснення господарської діяльності, в тому числі господарської діяльності по наданню в оренду (найм) Приміщення щоквартально і самостійно сплачувала єдиний податок у встановлених розмірах до бюджету, а не податок на доходи фізичних осіб, і Відповідач не мав та не мас жодного відношення до обліку, нарахування та сплати Позивачем як фізичною особою - підприємцем єдиного податку, в тому числі з доходів Позивача за надання в оренду приміщення.

Як свідчать матеріали справи, спірне приміщення є спільною частковою власністю позивача - 54 частка та третьої особи - 54 частка на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Ленінською районною радою м Харкова 24 січня 2007 року на підставі розпорядження голови Ленінської районної ради м. Харкова від 18.01.07 № 23. Право власності по % частки за позивачем та третьою особою зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 30 січня 2007 року в Комунальному підприємстві «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», номер запису п-4-8320 в книзі 1, реєстраційний номер 4029461, що підтверджується витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, виданим Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», номер витягу від 30.01.07 № 13393261, та витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим 17 жовтня 2007 року Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», номер витягу 16314981, реєстраційний номер 4029461, номер запису П-48320 в книзі: 1 (пункт 1.2. Основного договору).

Згідно з ч. 2 ст. 128, ч. 1 ст. 133, чч. 1, 2 ст. 134 ГК України громадянин - підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення; основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління: господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України; суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам дія використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом; майно, що використовується у господарській діяльності, може перебувати у спільній власності двох або більше власників.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи не інакше, як за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, позивач, як фізична особа -підприємець, яка має такий статус в Основному договорі (зі змінами), звернувся до господарського суду з відповідним позовом до відповідача про стягнення належної йому за Основним договором (зі змінами) частини орендної плати, його позов жодним чином не зачіпає інтереси третьої особи як фізичної особи, яка може без перешкод звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача належної їй за Основним договором (зі змінами) частини орендної плати, тобто в даному випадку позивач та третя особа не можуть визнаватися співвідповідачами на тій лише підставі, що вони є співвласниками Приміщення як фізичні особи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач як фізична особа - підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, що належить йому на праві власності як громадянину, а не тільки тим, що використовується в господарській діяльності, а вказані норми закріплюють можливість використання в господарській діяльності майна, що перебуває у спільній власності двох або більше осіб (співвласників), тобто спільного майна, яке може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (частини перша, друга статті 355 ЦК України), в тому числі, передачу в оренду (найм) позивачем як фізичною особою - підприємцем Приміщення, яке належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як фізичним особам, на праві спільної часткової власності.

Отже, висновок суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні про те, що взаємовідносини сторін носять цивільно-правовий характер, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як фізичні особи, які вправі вільно розпоряджатися належним їм майном, надали в оренду Приміщення юридичній особі і є співвідповідачами, не відповідає обставинам справи, оскільки наявними у справі доказами підтверджується, що позивач є стороною Основного договору, Договору № 1486 та Договору № 237 як фізична особа - підприємець, тобто учасник відносин у сфері господарювання і суб'єкт господарювання, який здійснює визначену господарську діяльність та зареєстрований відповідно до закону як фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом, без статусу юридичної особи, а між позивачем та відповідачем, як сторонами Основного договору. Договору № 1486 та Договору № 237 існують саме майново-господарські, а не цивільні зобов'язання.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду прийняте внаслідок неповного з'ясування та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення і неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а висновки, викладені в даному рішенні, не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача - задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 3 ,4 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити повністю.

Рішення господарського суду Харківської області від 18.04.2012 р. у справі № 5023/1349/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мегабанк»(61002, м. Харків, вул. Артема, 30, код ЄДРПОУ 09804119) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (61168, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 133400 грн. заборгованості по орендній платі, 7629,96 грн. індексу інфляції, 4954,44 грн. 3% річних, 6453,46 грн. пені та 1524,39 грн. судового збору.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.

Повний текст постанови підписаний 25.06.2012 р.