Постанова № 25041506, 27.06.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2012 р. Справа № 5023/10368/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_1 (копія дов. №01-62юр/4618 від 14.06.11р.),

відповідача -Білоуса О.М. (начальника підприємства на підставі наказу №69 від 31.08.2011р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду матеріали справи за апеляційною скаргою Державного комунального підприємства "Харківський завод електроапаратури"(вх.№1470Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 14 лютого 2012 року по справі №5023/10368/11 (суддя Ковальчук Л.В.),

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м.Харків,

до Державного комунального підприємства "Харківський завод електроапаратури", м.Харків

про стягнення 71303,55 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій, після уточнення позовних у зв'язку з проведеним перерахунком заборгованості, вимог просив суд стягнути з відповідача на свою користь 52730,11 грн. вартості електричної енергії, 6024,99 грн. пені, 3925,40 грн. індексу інфляції, 2099,95 грн. 3% річних, та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14 лютого 2012 року по справі №5023/10368/11 (суддя Ковальчук Л.В.) клопотання відповідача про зменшення розміру пені - задоволено. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури", м. Харків (код ЄДРПОУ 14308262, адреса: 61139, м. Харків, вул. Лозівська, 5, п/р 26007961052122 в філії ПУМБ м. Харкова, МФО 350385) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго", (61037, м.Харків, вул.Плеханівська,149, код 00131954), - п/р260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО351823) вартість електричної енергії в розмірі 52730,11грн. (тарифна складова - 43941,73грн. та ПДВ 20% - 8788,38грн.),- п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931) - 602,50 грн. пені, 2099,95 грн. 3% річних, 3925,40 грн. індексу інфляції, 1295,61 грн. судового збору. В частині стягнення пені в сумі 5422,49 грн. - відмовлено. В задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення відмовлено повністю (а.с.162-а.с.165).

Відповідач з рішенням суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№1470Х/2), в якій, з урахуванням уточнень, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.07.2011 року по справі №5023/10368/11 в частині стягнення 3% річних у розмірі 2099,95 грн., індексу інфляції 3925,40 грн, і відмові в задоволенні клопотання про розстрочку оплати спожитої електроенергії. При цьому апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту.

У судовому засіданні апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, вважає, що рішення про відмову в розстрочці сплати боргу прийнято з порушенням норм права, а саме, Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28. Також посилається на інші обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Також в судовому засіданні апелянт зазначив, що не наполягає на задоволенні вимог апеляційної скарги щодо скасування рішення господарського суду Харківської області від 21.07.2011 року по справі №5023/3593/11 в частині стягнення 3% річних у розмірі 2099,95 грн. та індексу інфляції в сумі 3925,40 грн. та просить суд скасувати зазначене рішення в частині відмови в задоволенні клопотання про розстрочку оплати спожитої електроенергії.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2011р. по справі №5023/10368/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу (вх.№4542 від 31.05.2012р.) зазначає, що відповідачем не було доведено факту наявності виняткових випадків та обставин, які ускладнюють чи роблять неможливим виконання прийнятого рішення.

21.06.2012р. апелянт надав суду пояснення (вх.№5161) до апеляційної скарги, в яких просить суд задовольнити клопотання про розстрочку оплати спожитої електроенергії згідно з графіком погашення заборгованості узгодженого з АК «Харківобленерго»від 08.02.2012р.

У судовому засіданні було оголошено перерву до 21.06.2012р. до 12:45 год. для надання додаткових документів.

Відповідач на вимогу суду надав документи, що підтверджують виконання графіку погашення заборгованості ДКП «ХЗЕА»затвердженого заступником Голови правління АК «Харківобленерго»директором СО «Харківобленерго»О.Д.Сіренко від 08.02.2012р., зокрема, копії платіжних доручень.

Судова колегія дійшла висновку про долучення зазначених письмових доказів до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.03р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №2-0636С про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (а.с.10-а.с.18, том 1).

Розділом 2 договору сторони передбачили, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються користуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п.2.1.2 договору постачальник зобов'язався, зокрема, постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням умов розділу 6 договору, відповідно до додатку «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачу», а також згідно з іншими умовами договору.

Згідно з п.2.2.3 договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатку «Порядок розрахунків» та додатку «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»

Пунктом 3.1.1 договору встановлено, що постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, електричну енергію відповідачеві постачав в повному обсязі.

Проте відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, за отриману електроенергію розрахувався несвоєчасно, у зв'язку з чим у нього перед позивачем за період з квітня 2011 р. по листопад 2011р. станом на 01.11.11 р. утворилась заборгованість в сумі 52730,11грн. (тарифна складова - 43941,73грн. та ПДВ 20% - 8788,38грн.).

За статтею 171 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із закону, господарського договору та інших угод передбачених законом.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, та воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пунктів 2.2.3, 2.2.4 договору від 03.10.03 р. №2-0636С споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатку «Порядок розрахунків»та додатку «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії»(а.с.10, том 1).

Як встановлено господарським судом Харківської області, на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції, заборгованість за отриману електричну енергію за договором про постачання електричної енергії №2-0636С від 03.10.2003р. відповідачем не була сплачена.

Отже, з урахуванням зазначених вище обставин справи та приписів чинного законодавства суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що ДП «Харківський завод електроапаратури»неналежно виконані зобов'язання споживача за договором про постачання електричної енергії, в зв'язку з чим вимога АК "Харківобленерго" про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 52730,11 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного позивач, відповідно до п.4 до спірного Договору за порушення строків виконання зобов'язання нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, яка складає 6024,99 грн. за період квітень-листопад 2011 р.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, який керуючись ст.83 ГПК України, яка встановлює, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, задовольнив клопотання відповідача, зменшив розмір стягнення пені на 90%, позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнив частково, а саме: стягнув з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 602,50 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 2099,95 грн. за період квітень-листопад 2011 р. та індекс інфляції в сумі 3925,40 грн. за період квітень та листопад 2011р.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення вказаних сум з відповідача на користь позивача.

Щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення місцевого господарського суду, то колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частиною 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідач в обґрунтування клопотання посилається на те, що 08.02.2012р. заступником голови правління АК «Харківобленерго»директором СО «Харківенергозбут»О.Д.Сіренко затверджено графік погашення заборгованості ЖКО ДКП «ХЗЕА»справа №5023/10368/11, який був доданий до апеляційної скарги (а.с.14, том 2).

Проте даний графік не був наданий суду першої інстанції, оскільки представник відповідача у судовому засіданні 14.02.2012р. був відсутній з поважних причин. 13.02.2012р. на розгляд господарського суду Харківської області надавалось клопотання про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2012р. по справі №5023/10368/11, яке було відхилено судом першої інстанції, як необґрунтоване. Не дивлячись на вищевказані обставини, відповідач виконував графік погашення заборгованості. Оскільки затверджений графік від 08.02.2012р. не був предметом дослідження в суді першої інстанції, колегія суддів розглядає клопотання відповідача від 13.02.2012р. (а.с.156-а.с.157, том1).

На підтвердження виконання зазначеного графіку апелянт надав копії платіжних доручень №58 від 15.03.2012р. на суму 7600,00 грн., №59 від 15.03.2012р. на суму 860 грн., №82 від 13.04.2012р. на суму 8460,00 грн., №106 від 15.05.2012р. на суму 8460,00 грн., №135 від 12.06.2012р. на суму 8460,00 грн.

В зазначених копіях платіжних доручень в графі призначення платежу зазначено: погашення заборгованості за е/е по справі №5023/10368/11 згідно договору №2-636С від 3.10.03р., в т.ч. ПДВ 20%.

Як зазначає відповідач, ДКП «Харківський завод електроапаратури»- це житлово-комунальне підприємство, створене для обслуговування житлових будинків заводу -ДП «Харківський завод електроапаратури, який на даний час знаходиться в стані ліквідації. Апелянт також посилається на те, що єдиним джерелом надходження коштів на рахунки ДКП «ХЗЕА»- це оплата населення за житлово-комунальні послуги, які надає підприємство, що обслуговує два житлових будинка. А тому, відповідач стверджує, що ДКП «ХЗЕА» знаходиться у скрутному фінансовому становищі, а виконання оскаржуваного рішення суду призведе до повної зупинки роботи підприємства.

Представник позивача у судовому засіданні підтвердила наявність графіку погашення заборгованості ДКП «ХЗЕА»перед АК «Харківобленерго»та надходження коштів, які були сплачені в погашення боргу за договором №2-636С від 03.10.2003р. по справі №5023/10368/11. Проте представник позивача пояснила, що АК «Харківобленерго»також знаходиться в скрутному фінансовому стані.

У п.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. зазначено, що питання про відстрочку або розстрочку виконання постанови апеляційного суду та порядку її виконання вирішується апеляційним судом одночасно з прийняттям постанови за результатами перегляду судового рішення, про що зазначається у постанові.

Враховуючи, що апелянт сумлінно докладає зусиль для виконання умов договору та погашення заборгованості, колегія суддів вважає, що клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2012р. по справі №5023/10368/11 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 14 лютого 2012 року по справі №5023/10368/11 в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення скасувати, в іншій частині -залишити рішення без змін. а клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2012р. по справі №5023/10368/11 до задовольнити.

Керуючись статтями 83, 99, 101, 102, п.2 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного комунального підприємства «Харківський завод електроапаратури»задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2012р. по справі №5023/10368/11 в частині відмови в задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення скасувати.

Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2012р. по справі №5023/10368/11 задовольнити.

Надати розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2012р. по справі №5023/10368/11 зі сплатою боргу в наступному порядку:

березень 8 460,00 грн.

квітень 8 460,00 грн.

травень 8 460,00 грн.

червень 8 460,00 грн.

липень 8 460,00 грн.

серпень 8 460,00 грн.

вересень 8 460,00 грн.

жовтень 1433,57 грн.

Всього: 60 653,57 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26.06.2012р.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Шутенко І.А.