Постанова № 25041200, 26.06.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.12 Справа № 5027/120/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Давид Л.Л.

Данко Л.С.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Комекс Буд ЛТД», с.Мамалига Новоселицького району Чернівецької області

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.05.2012р.

у справі № 5027/120/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Комекс Буд ЛТД», с.Мамалига Новоселицького району Чернівецької області

про звернення стягнення на заставлене майно 2122857,76 грн.

За участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 08.05.2012р. у справі № 5027/120/2012 задоволено позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м.Київ, та звернуто стягнення на заставлене майно Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Комекс Буд ЛТД»(с.Мамалига, Новоселицького району Чернівецької області, вул.Великого Жовтня, 24, код 25078492, р/р 26007010048045 у відділенні «Чернівецька регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) за іпотечним договором № 2 від 21.12.2007р., а саме: нежитлові приміщення першого поверху та антресолі загальною площею 99,5 кв.м., що находяться в житловому будинку в м.Чернівці по вул.Кобилянської, 26, що є ізольованими, обладнаними самостійним входом на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(м.Київ, вул.Пушкінська, 8/26 код 14359319, р/р 29097000002172, МФО 321767) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 24.002/07-КЛ від 21.12.2007р. у сумі 2194644,63 грн., з них заборгованість по кредиту - 1148860 грн., заборгованість по відсотках - 483678,10 грн., пеня по несплачених відсотках - 30845,41 грн. та 30% річних за весь час користування кредитом - 531261,12 грн. шляхом проведення публічних торгів; стягнуто з ТзОВ ВКФ «Комекс Буд ЛТД» на користь ПАТ «ВТБ Банк»43892,89 грн. судового збору; повернуто ПАТ «ВТБ Банк», м.Київ суму судового збору в розмірі 3568,71 грн. сплачену за меморіальним ордером № 22303 від 06.04.2012р., як зайво сплачену суму судового збору.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.526, 589, 5910, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 232 Господарського кодексу України, ст.12 Закону України «Про іпотеку»ст.25 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»та умов укладеного сторонами договору; відповідачем не доведено, що вчиненню ним правопорушення сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.05.2012р. у справі № 5027/120/2012 частково скасувати, відмовити позивачу в стягненні штрафних санкцій, з пункту 2 резолютивної частини рішення виключити фразу: «шляхом проведення публічних торгів», з мотивів у ній наведених. Зокрема апелянт покликається на ст.219 Господарського кодексу України та стверджує, що прострочення виконання зобов'язання по кредитному договору виникло не лише з його вини, а й з вини самого позивача, який ігнорував звернення відповідача з листами до позивача про зниження відсоткової ставки за користування кредитом та реструктуризацію отриманого кредиту в зв'язку з фінансовою кризою; стверджує також, що позивач не направляв на адресу відповідача заяви про збільшення позовних вимог, а суд першої інстанції не оголосив про зміни в позовних вимогах.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, вякому проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив у її задоволені відмовити, рішення суду -залишити без змін.

Сторони участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечи, про причини неявки не повідомили.

Виходячи з приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, яких є достатньо для вирішення спору по суті, за відсутності представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи апеляційним господарським судом.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», м.Київ звернулось в Господарський суд Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Комекс Буд ЛТД», с.Мамалига Новоселицького району Чернівецької області, про звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 2122857,76 грн., в тому числі заборгованість по кредиту в сумі 1148860 грн., заборгованість по відсоткам в сумі 432898,90 грн. та пеня по кредиту та відсотках в сумі 541098,86 грн.

Позивач подав Господарському суду Чернівецької області заяву про збільшення позовних вимог, в якому просив звернути стягнення на заставлене майно ТзОВ ВКФ «Комекс БУД ЛТД»за іпотечним договором, а саме: нежитлові приміщення першого поверху та антресолі загальною площею 99,5 кв.м., що знаходяться в житловому будинку в м.Чернівці по вул.О.Кобилянської, 26, що є ізольованими, обладнаними самостійним входом в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору, що складає 2194644,63 грн., з яких 1148860 грн. заборгованість по кредиту, 483678,10 грн. заборгованість по відсоткам, пеня по несплаченим відсоткам за період з 07.10.2011р. по 05.04.2012р. в сумі 30845,41 грн. та 30% річних за весь час користування кредитом в сумі 531261,12 грн. шляхом проведення публічних торгів.

У матеріалах справи знаходяться докази направлення позивачем відповідачу заяви про збільшення позовних вимог, а саме засвідчений поштовим штампом опис вкладення у цінний лист, адресований ТзОВ ВКФ «Комекс БУД ЛТД», з найменуванням документів: заява про збільшення позовних вимог та розрахунок суми заборгованості (а.с.47).

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18.04.2012р. у зв'язку з поданням позивачем заяви про збільшення позовних вимог розгляд справи відкладався на 26.04.2012р..

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.04.2012р. за клопотанням обох сторін, представники яких прибули в судове засідання, продовжено строк розгляду спору та призначено розгляд справи на 08.05.2012р. У вказаній ухвалі від 26.04.2012р. суд зазначив про те, що розглядається спір про звернення стягнення на заставлене майно в сумі 2194644,63 грн. шляхом проведення публічних торгів, тобто в межах збільшених позовних вимог. Протокол судового засідання від 26.04.2012р. містить підписи представників сторін, в тому числі відповідача, про ознайомлення з його змістом. Про те, що спір розглядається в межах збільшених позовних вимог значено також в оскаржуваному в апеляційному порядку судовому рішенні від 08.05.2012р.

Наведеним спростовуються доводи апелянта про те, що позивач не направляв на адресу відповідача заяви про збільшення позовних вимог, а суд першої інстанції не оголосив про зміни в позовних вимогах.

Щодо суті спору слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів спарви та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, 21.07.2007р. між ВАТ «ВТБ Банк»,м.Київ (правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк»,) та товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Комекс Буд ЛТД»,укладено кредитний договір № 24.002/07-КЛ (далі -кредитний договір), згідно з яким позивач надав відповідачеві грошові кошти у вигляді кредиту в сумі 1300000 грн. строком користування до 18.12.2009р., з процентною ставкою за користування кредитом 16% річних (п.1.1 Кредитного договору).

01.10.2008р. сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, згідно з якою збільшено процентну ставку до 18% річних.

21.07.2009р. сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору.

Згідно з пунктом 1 додаткової угоди № 2 до кредитного договору 24.002/07-КЛ від 21.12.2007р. кредит надається на строк до 20.12.2010р., а п.4 додаткової угоди сторони визначили графік погашення, зокрема: до 21.08.2009р. -37500 грн., до 21.09.2009р. -37500 грн., до 20.10.2009р. -37500 грн., до 20.11.2009р. -37500 грн., до 19.03.2010р. -30000 грн., до 21.04.2010р. -30000 грн., до 21.05.2010р. -30000 грн., до 21.06.2010р. -30000 грн., до 21.07.2010р. -175000 грн., до 20.08.2010р. -175000 грн., до 21.09.2010р. -175000 грн., до 21.10.2010р. -175000 грн., до 19.11.2010р. -175000 грн., до 21.12.2010р. -155000 грн.

30.09.2011р. сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору, згідно з умовами п.1 цієї угоди плата за користування кредитом з 01.07.2011р. по 31.10.2011р. 4% річних з урахуванням п.4.9 кредитного договору (при невиконанні умов кредитного договору процентна ставка за користування кредитом збільшується на 2% -п.4.9 договору).

Пунктом 7.2 кредитного договору - плата за користування кредитом нараховується щомісячно з 25 числа по останній робочий день поточного місяця, виходячи із календарної кількості днів і суми отриманих коштів.

Розрахунок плати за користування кредитом сторони визначили пунктом 7.4 кредитного договору.

Пунктом 8.1 кредитного договору сторони узгодили, що перерахування плати за користування кредитом здійснюється щомісячно у валюту кредиту в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця за винятком останнього місяця, коли сума нарахованої плати сплачується разом з основною сумою кредиту.

Відповідно до пункту 8.2 Кредитного договору погашення кредиту здійснюється шляхом щомісячного зменшення ліміту на 220000 грн. (останній місяць -200000 грн.) починаючи з 19 місяця користування кредитною лінією з банківського рахунку позичальника на рахунок банку, вказаному в п.2.1 в строк, встановлений п.1.1 Кредитного договору.

В забезпечення умов Кредитного договору сторони уклали договір іпотеки № 2 від 21.12.2007р. (далі -договір), предметом якого визначили нежитлові приміщення першого поверху та антресолі загальною площею 99,5 кв.м., що находяться в житловому будинку в м.Чернівці по вул. Кобилянської, 26, що є ізольованими, обладнаними самостійним входом.

Відповідно до вищезазначеного договору сторонами було забезпечено повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, комісії, пені за несвоєчасну сплату процентів та несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, а також, відшкодування збитків у зв'язку із порушенням умов кредитного договору (основного зобов'язання).

На забезпечення виконання умов основного зобов'язання відповідач передав в іпотеку позивачу належне йому на праві власності рухоме майно, а саме: нежитлові приміщення першого поверху та антресолі загальною площею 99,5 кв.м., що находяться в житловому будинку в м.Чернівці по вул.Кобилянської, 26, що є ізольованими, обладнаними самостійним входом (пункт 1.3 договору).

Предмет іпотеки сторони оцінили в 1620026 грн. (п.1.4 договору).

Відповідно до пункту 6.2 кредитного договору у разі настання строку виконання будь-якого зобов'язання Позичальника за цим договором або у разі неналежного виконання зобов'язання Позичальника банк має право на договірне списання суми боргу з рахунків Позичальника або звернути стягнення на предмет застави, що забезпечує виконання зобов'язання.

Пунктом 4.2 договору визначено, що у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором Іпотекодержатель (Банк) має право достроково стягувати кредит незалежно від встановленого строку та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет Іпотеки.

Звернення стягнення на предмет Іпотеки може здійснюватись на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання (шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання або шляхом продажу предмету іпотеки Іпотекодержателем від свого імені. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється способом за вибором Іпотекодержателя (п.5.1 договору).

Позивач свій обов'язок виконав, відповідачу було надано кредит у сумі 1300000 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 24.12.2007р.

Однак відповідач кредит повернув не у повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 2194644,63 грн., в тому числі: боргу по кредиту в сумі 1148860 грн., боргу по платі за користування кредитом в сумі 483678,10 грн., відповідно до п.9.2 кредитного договору пені по несплачених відсотках за період з 07.10.2011р. по 05.04.2012р. в сумі 30845,41 грн. та відповідно до п.9.1 кредитного договору 30% річних за весь час користування кредитом в сумі 531261,12 грн.

Позивачем було направлено відповідачеві вимогу від 26.12.2011р. про повернення боргу, яка була залишена останнім без виконання.

Враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору, позивач просив суд звернути стягнення на заставлене майно, а саме: нежитлові приміщення першого поверху та антресолі загальною площею 99,5 кв.м., які знаходяться в житловому будинку в м.Чернівці по вул.О.Кобилянської, 26, та є ізольованими, обладнаними самостійним входом, в рахунок погашення 2194644,63 грн. заборгованості по кредитному договору, шляхом проведення публічних торгів.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги визнав частково на суму 1632538,10 грн.; в частині вимоги про стягнення штрафних санкцій та пені просив відмовити у задоволенні позову, покликаючись на ст.219 Господарського кодексу України, яка передбачає право суду звільнити боржника від відповідальності або зменшити її розмір.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як зазначалося вище, відповідач весь кредит не повернув, що призвело до виникнення боргу у сумі 1148860 грн.

За користування кредитом за період з 21.12.2007р. по 05.04.2012р. відповідачу нараховані відсотки у сумі 483678,10 грн.

Згідно з п.п.9.1 кредитного договору у разі несвоєчасного повернення кредиту Позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 % річних від простроченої суми, а відтак позивач правомірно нарахував відповідачу 30% річних за весь час користування кредитом в сумі 531261,12 грн.

Відповідно до п.9.2 кредитного договору, у разі несвоєчасної (неналежної) сплати плати за користування кредитом, а також плати за управління зобов'язанням по кредиту Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми боргу за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а відтак позивач правомірно нарахував відповідачу пеню по несплаченим відсоткам за період з 07.10.2011р. по 05.04.2012р. в сумі 30845,41 грн.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (частина 2 статті 589 ЦК України).

Відповідно до статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, частиною 2 цієї статті визначено, що Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк або якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 12 Закону України «Про іпотеку»визначено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 5.1 договору сторони визначили, що звернення стягнення на Предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання. Звернення стягнення на предмет іпотек здійснюється способом за вибором Іпотекодержателя.

Згідно з ч.2 ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

У відповідності до ст.219 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами (ч.1). Якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності (ч.3).

Однак, наведені відповідачем обставини (його листи із зверненням до установи банку про погіршення фінансового стану та вихід із кризової ситуації) не є свідченням того, що позивач своїми неправомірними діями перешкоджав відповідачу погашати кредит та нараховані відсотки за його користування. Крім того, прострочення виконання зобов'язання відповідачем є значним.

Відтак, з огляду на недоведення відповідачем обставин неправомірності дій (бездіяльності) позивача та причинового зв'язку між такими діями (бездіяльністю) позивача і порушенням відповідачем своїх договірних зобов'язань, апеляційний господарський суд вважає правомірним та погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про звільнення його від штрафних санкцій, пені, а отже і відсутність підстав для відмови в цій частині у задоволенні позову.

Згідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

З огляду на встановлене судом та правильне застосування норм матеріального і процесуального права при розгляді справи, колегія суддів не вбачає підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення, а доводи апелянта вважає такими, що не спростовують обґрунтованості висновків місцевого господарського суду.

Тому з урахуванням викладеного та керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.05.2012р. у справі № 5027/120/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Комекс Буд ЛТД», с.Мамалига Новоселицького району Чернівецької області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.