Вирок № 25038679, 27.06.2012, Кодимський районний суд Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області

м. Кодима Україна

Справа № 1514/1043/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.06.2012 рокум. Кодима

Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді: Сопільняка О.М.

при секретарі Журбі С.П.

з участю прокурорів Олійник С.А., Шевчука В.В.

потерпілої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кодимі Одеської області кримінальну справу по звинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителяАДРЕСА_1 українця, громадянина України, який має середню технічну освіту, працездатного, непрацюючого, судимого 21 січня 2003 року Кодимським районним судом Одеської області за ст.121 ч.2 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі, умовно-достроково звільненого 20 листопада 2009 року на 1 рік 6 місяців 13 днів, який має не зняту та не погашену судимість,

- в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2012 року біля 13 год. підсудний ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи можливість усвідомлювати свої дії та керувати ними, за місцем свого проживання в с.Івашків Кодимського району Одеської області, безпричинно, з хуліганських мотивів вчинив сварку з потерпілою ОСОБА_1, з якою проживає в одному помешканні, в ході якої проявляючи явну демонстративну зневагу до установлених та загальноприйнятих у суспільстві норм поведінки та моралі, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю у присутності сторонніх осіб висловлювався на адресу потерпілої грубою нецензурною лайкою, ображав її, а після цього застосував відносно неї фізичне насильство у вигляді штовхань та ударів, в результаті чого у відповідності з висновком судово-медичної експертизи №16 від 03 травня 2012 року спричинив їй легке тілесне ушкодження у вигляді рани правої верхньої кінцівки, яке потягнуло короткостроковий розлад здоров»я потерпілої. Свої хуліганські дії вперто не припиняв на протязі тривалого часу, незважаючи на спроби сторонніх осіб припинити їх.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, у вчиненому злочині щиросердно покаявся та підтвердив обставини вчиненого ним злочину, викладені ним в ході досудового слідства. Зокрема пояснив, що дійсно 15 квітня 2012 року вживши значну кількість спиртного вчинив сварку зі своєю матір»ю ОСОБА_1, в ході якої ображав її та кричав на неї, від чого вона втекла з будинку на вулиці. Наздогнавши її, почав штовхати та тягнути її назад додому, від чого вона декілька разів падала на землю. На захист матері стали перехожі, однак він продовжував сваритись з матір»ю, аж допоки його не забрали знайомі.

Потерпіла ОСОБА_1 підтвердила обставини вчинених ОСОБА_3 хуліганських дій, при цьому зазначила, що будь-яких претензій до нього не має і просить його не притягувати до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.299 КПК України суд з огляду на відсутність у сторін заперечень визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом підсудного ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_1

Таким чином, діючи відповідно до вимог ст.275 КПК України в межах пред'явленого обвинувачення, суд визнає доведеним вчинення підсудним ОСОБА_3 злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України, а саме - хуліганства, тобто грубого, безпричинного, вчиненого з хуліганських мотивів порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та загальноприйнятих у ньому норм моралі, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

При цьому у відповідності з роз'ясненнями, які є в постанові Пленуму Верховного Суду України №10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» під «явною неповагою до суспільства» суд визнає нахабне, очевидне для сторонніх осіб зневажливе ставлення підсудного до громадського порядку та існуючих в суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, а під «особливою зухвалістю» - демонстративну зневагу підсудним норм моралі та існуючих в суспільстві загальновизнаних правил поведінки, його нахабна поведінка, буйство, бешкетування, застосування відносно потерпілої фізичної насильства, спричинення їй легких тілесних ушкоджень.

При визначенні виду та розміру покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, який посягає на суспільні відносини, що забезпечують нормальні умови побуту та проживання людей, дотримання правил поведінки в суспільному житті, вчинення злочину невеликої тяжкості, негативні характеристики за місцем проживання підсудного, визнання підсудним своєї вини та його щире каяття у вчиненні злочину, що свідчить про критичну оцінку ним своїх злочинних дій та готовність нести кримінальну відповідальність, відсутність претензії у потерпілої.

Щире каяття підсудного суд відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України визнає обставиною, яка пом'якшує його покарання.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного суд відповідно до п.6 та 13 ч.1 ст.67 КК України визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння та відносно особи похилого віку.

За таких обставин суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_3, запобігання вчиненню нових злочинів, як ним так і іншими особами, можливе без його ізоляції від суспільства, а тому вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді обмеження волі, від відбування якого звільнити з випробуванням. Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення підсудного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, та призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання строком на один рік, якщо він на протязі вказаного строку не вчинить нового злочину та виконає покладені судом обов'язки, передбачені п.2,3 та 4 ст.76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання;

- з'являтись для реєстрації до органу кримінально-виконавчої інспекції у визначені дні.

До набрання вироком законної сили обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін, після чого скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Одеській області (р/р.№31250272210015, МФО 828011 код ЄДОПОУ 25574222, призначення платежу: за експертизу ФО2 КПК1001050) судові витрати в сумі 1058 грн.40 коп. за проведення судової дактилоскопічної експертизи №14 від 17 травня 2012 року.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суд на протязі 15 діб з моменту його постановлення.

Суддя О.< По батькові >.Сопільняк