Ухвала суду № 25018699, 02.07.2012, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/4358/2012Головуючий суду першої інстанції:Дахневич О.Д. Доповідач суду апеляційної інстанції:Ісаєв Г. А.

"02" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіІсаєва Г.А. СуддівБелинчук Т.Г. Підлісної І.А. При секретаріУрденко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного договору нікчемним та його розірвання з 08 лютого 2008 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 11 квітня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору нікчемним та його розірвання з 08 лютого 2008 року. Позов мотивовано тим, що сторони по справі уклали кредитний договір № SIEOGK00000001, відповідно до якого позивач отримав 27 425 доларів США. Зазначений договір було забезпечено договором іпотеки від 18 березня 2009 року. Вважає укладений договір нікчемним. Просив суд визнати кредитний договір № SIEOGK00000001 від 08.02.2008р. - нікчемним, та розірвати його з 08.02.2008р.

Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 11 квітня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_6 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти при наданні кредиту позивачу не свідчить про порушення Банком умов діючого законодавства.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 192 та ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, в тому числі при здійснені розрахунків на території України за зобов'язаннями, допускається у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом. Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті.

Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Вимога щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями встановлена пп. «в» ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак, на сьогодні такі терміни і суми кредитів в іноземній валюті законодавцем не визначено.

Згідно з п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року за № 1429/10028, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитів в іноземній валюті згідно зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Рішення суду відповідає вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовується.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 11 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Ісаєв Г.А. Белинчук Т.Г. Підлісна І.А.