Ухвала суду № 25016688, 03.07.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 р. Справа № 49678/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Запотічного І.І,, Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Курдобі Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Мостиському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостнафта" до Державної податкової інспекції в Мостиському районі Львівської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

встановила:

У березні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Держаної податкової інспекції в Мостиському районі Львівської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.12.2010 року №0007162380/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки податкового органу про не роздрукування відповідного розрахункового документа на підтвердження виконання розрахункової операції не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються поданими копіями квитанцій, всі здійснені позивачем розрахункові операції в повному обсязі були внесені до фіскальної пам'яті реєстратора розрахункових операцій. Стосовно тверджень податкового органу про недотримання позивачем форми касових чеків спростовують тим, що в роздрукованих позивачем розрахункових документах була вказана адреса «м. Сокаль, вул. Тартаківська», що повністю відповідає адресі, зазначеній в реєстраційному посвідченні та довідки про реєстрацію книги розрахункових операцій від 10.09.2004 року №1322000542, та не викликало жодних зауважень протягом більш як 6 років. Вважають рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.12.2010 року №0007162380/0 винесене відповідачем протиправним та просить його скасувати.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.12.2010 року №0007162380/0.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція в Мостиському районі Львівської області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 14.12.2010 року податковим органом проведено господарської одиниці кафе АЗС, що розташована за адресою: м. Сокаль, вул. Тартаківська, 33а суб'єкта господарської діяльності ТзОВ «Мостнафта», зареєстрованого у органі ДПС у Мостиському районі Львівської області, за результатами якої складено акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій №13/01/23/25556141 (далі акт перевірки).

На підставі акта перевірки ДПІ в Мостиському районі Львівської області винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.12.2010 року №0007162380/0, яким застосовано до ТзОВ «Мостнафта» штрафні (фінансові) санкції в розмірі 33693,00 грн.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом встановлено, що проводяться розрахункові операції з роздрукуванням невідповідних розрахункових документів на суму 6738,60 грн. за період роботи з 27.11.2010 року по14.12.2010 року; видаються розрахункові документи невстановленої форми на суму 6738,60 грн. за період роботи з 27.11.2010 року по14.12.2010 року; на розрахунковому документі відсутні обов'язкові реквізити, а саме адреса господарської одиниці, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (м. Сокаль, вул. Тартаківська, 33а, відсутній номер вулиці за яким здійснюється господарська діяльність). Тому податковий орган вважає, що позивачем порушено п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.3 Положення про форму та зміст розрахункового документа №614 від 01.12.2000 року. Відтак, податковим органом застосовано до позивача штрафні санкції на підставі п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до п.1,2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року за № 265/95-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно з абзац.15 ст.2 даного Закону, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Статтею 8 цього ж Закону визначено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

В матеріалах справи наявне реєстраційне посвідчення за №1322000542 «р»від 10.09.2004 року згідно якого ДПІ у Мостиському районі Львівської області здійснено реєстрацію реєстратора розрахункових операцій DATEST MP 50, заводський №ДУ02004102, фіскальний №1322000542, версія програмного забезпечення MP50.30. Даний реєстратор розрахункових операцій належить ТзОВ «Мостнафта», код ЄДРПОУ 25556141, та призначений для використання в барі по вул. Тартаківська у м. Сокаль.

Судом встановлено, що в наявних в матеріалах справи фіскальних чеках, зазначено податковий номер ТзОВ «Мостнафта» та номер реєстратора розрахункових операцій - унікальний номер реєстратора розрахункових операцій, який надається органом державної податкової служби при реєстрації реєстратора розрахункових операцій, за яким можна ідентифікувати суб'єкта господарювання та відповідний засіб обліку розрахункових операцій; вказано адресу господарської одиниці «м. Сокаль, вул. Тартаківська»яка відповідає адресі, зазначеній у реєстраційному посвідченні за №1322000542 «р» від 10.09.2004 року.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України ««Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відтак, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що остання не передбачає застосування до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) штрафних санкцій за невідповідність розрахункового документа вимогам статті 8 даного Закону.

Таким чином, колегія суддів вважає, що органом державної податкової служби неправомірно застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції, оскільки він здійснював розрахункові операції з роздрукуванням та видачею розрахункових документів з яких можливо ідентифікувати господарську одиницю в якій проводилась дана операція, а стаття Закону на підставі якої застосовано штрафні (фінансові) санкції не передбачає такого порушення.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Мостиському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 року у справі №2а-2549/11/1370- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Запотічний

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 05.07.2012 року