Ухвала суду № 25016686, 03.07.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 р. Справа № 49939/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Запотічного І.І,, Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Курдобі Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія" звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Львові, в якому просила суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0001332301/0/2290 від 28.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок в установі банку) з податку на додану вартість у розмірі 46545 грн. 00 коп. в травні 2010 року та 338412 грн. 00 коп. в червні 2010 року.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю висновку відповідача щодо порушення позивачем п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, а саме завищення позивачем суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, оскільки податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту, а подання заяви зі скаргою на постачальника є виключним правом, а не обов'язком покупця. Зазначає, що підставою для відповідальності платника податків є непідтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту на момент перевірки такого платника податку. Позивач вважає, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з вказаного податку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2011 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Львові від 28.10.2010 року №0001332301/0/2290.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у м. Львові. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, на підставі направлення від 21.09.2010 року № 133/23-4, згідно з ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу», п.п. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ДПІ у м. Львові проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень, червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в лютому, березні, квітні та травні 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 18.10.2010 року № 816/23-4/30823262.

За результатами проведеної перевірки, ДПІ у м. Львові дійшла висновку, що в порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» завищено заявлену суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2010 року в сумі 46545 грн. 00 коп., та за червень 2010 року в сумі 388412 грн. 00 коп. Крім того, в порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2010 року в сумі 20129 грн. 32 коп.

На підставі вказаного акту перевірки від 18.10.2010 року № 816/23-4/30823262, згідно з п. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ДПІ у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення від 28.10.2010 року № 0001332301/0/2290 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок в установі банку) з податку на додану вартість в розмірі 46545 грн. 00 коп. в травні 2010 року та 338412 грн. 00 коп. в червні 2010 року.

Згідно з податковою декларацією з ПДВ за травень 2010 року, розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок підприємства позивача становить 349574 грн. 00 коп. Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду становить 349574 грн. 00 коп. Отже, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок становить 349574 грн. 00 коп.

Згідно з податковою декларацією з ПДВ за червень 2010 року, розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок підприємства позивача становить 834954 грн. 00 коп. Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду становить 864797 грн. 00 коп. Отже, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок становить 834954 грн. 00 коп.

Відповідно до довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду до декларації з ПДВ за травень 2010 року відповідачем встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2010 року в сумі 20619 грн. 34 коп. Суми ПДВ по податкових накладних включені позивачем в податковій декларації за травень 2010 року.

Оплачений податковий кредит в квітні 2010 року становить 310504 грн. 00 коп., вказана сума включає сплату податкових накладних квітня 2010 року, з врахуванням податкових накладних, які виписані у попередніх податкових періодах, які становлять 7344 грн. 00 коп.

Відповідно до довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду до декларації з ПДВ за травень 2010 року відповідачем встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за травень 2010 року в сумі 15062 грн. 84 коп. Суми ПДВ по податкових накладних включені позивачем в податковій декларації за травень 2010 року.

Оплачений податковий кредит в травні 2010 року становить 508006 грн. 00 коп., вказана сума включає сплату податкових накладних травня 2010 року, з врахуванням податкових накладних, які виписані у попередніх податкових періодах, які становлять 6158 грн. 00 коп.

Колегією суддів встановлено, що позивач отримав податкові накладні у квітні 2010 року на суму 20619 грн. 34 коп. ПДВ, у травні 2010 року на суму 15062 грн. 84 коп. ПДВ та у червні 2010 року на суму 20129 грн. 32 коп. ПДВ та відповідно включив вказані суми ПДВ до складу податкового кредиту у квітні, травні та червні 2010 року. Отже, позивач включив суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому ним були отримані податкові накладні.

Матеріалами справи підтверджується, що ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» до складу податкового кредиту були включені податкові накладні минулих звітних періодів.

З реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» вбачається, що вказані податкові накладні були одержані позивачем у квітні 2010 року на суму 20619 грн. 34 коп. ПДВ, у травні 2010 року на суму 15062 грн. 84 коп. ПДВ та у червні 2010 року на суму 20129 грн. 32 коп.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (зарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами відповідно до ст. 7.2.6 вказаного Закону).

Представленими ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія" та наявними в матеріалах справи податковими накладними, банківськими виписками та рахунками підтверджені всі суми сплаченого ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг).

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» правомірно включено до податкового кредиту за квітень-червень податкові накладні минулих звітних періодів, оскільки дата отримання податкової накладної за придбані товариством товари є датою виникнення у нього права на податковий кредит.

Отже, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові № 0001332301/0/2290 від 28.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок в установі банку) з податку на додану вартість у розмірі 46545 грн. 00 коп. в травні 2010 року та 338412 грн. 00 коп. в червні 2010 року є протиправним.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2011 року у справі №2а-11293/10/1370- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Запотічний

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 05.07.2012 року