Ухвала суду № 25016685, 03.07.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 р. Справа № 57795/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Запотічного І.І,, Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Курдобі Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року у справі за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 31.01.2011 р. №0000222341/0,-

встановила:

У лютому 2011 року позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 31.01.2011 р. №0000222341/0 на суму податку на прибуток 16665 грн., з яких 13332 грн. основний платіж, 3333 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Позивач позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідач безпідставно виніс оскаржуване рішення, всупереч власному роз'ясненню, вважаючи не позивача, а ВП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" платником податку, безпідставно ототожнюючи основний вид діяльності залізничного транспорту з видами господарської діяльності залізничного транспорту. Спірний період вже був обревізований відповідачем, однак ніяких порушень не було виявлено. Ствердив також, що податок від вказаної діяльності був задекларований та сплачений головною організацією, яка має статус юридичної особи позивачем. Позивач просив позов задоволити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року позов задоволено повністю. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 31.01.2011 р. №0000222341/0 на суму податку на прибуток 16665 грн., з яких 13332 грн. основний платіж, 3333 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ у м. Ужгороді. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено наступне:

Актом №71/23-1/25449675 від 19.01.2011 р. "Про результати документальної невиїзної перевірки Відокремленого підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", код 25449675 щодо правильності нарахування та сплати податку на прибуток не від господарської діяльності за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року" було встановлено порушення п. п. 1.29., 2.2.2., 3.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Переліку робіт (послуг), що не належать до основної діяльності залізничного транспорту та Порядку розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №173 від 16.02.1998 р., внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток не від основної діяльності на загальну суму 13332 грн. З цієї підстави було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 31.01.2011 р. №0000222341/0 на суму податку на прибуток 16665 грн., з яких 13332 грн. основний платіж, 3333 грн. штрафні (фінансові) санкції. Рішення мотивовані тим, що ВП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень", яке, як структурний підрозділ підприємства залізничного транспорту, отримало дохід від неосновної діяльності залізничного транспорту, який не задекларувало. Такий дохід вважає доходом, одержаним не від основної діяльності залізничного транспорту.

З положення про Відокремлений підрозділ "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" вбачається, що відокремлений підрозділ "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" є відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" і не є юридичною особою. Посилаючись на п. п. 2.2.1., 2.2.2. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відповідач апелянт, що платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Разом з тим, відповідно до ст. 5 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту визначені як окремі ланки залізничного транспорту. Згідно із ч.1 ст.62 ГК України підприємство самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної та іншої господарської діяльності. Таким чином, Відокремлений підрозділ "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" належить до категорії відокремленого, а не структурного підрозділу позивача, чим спростовуються посилання апелянта.

Колегія суддів не бере до уваги твердження апелянта про те, що прибуток, з якого донараховано суму податку, був отриманий не від господарської діяльності залізничного транспорту. Як вбачається зі змісту акту та заперечення, такий висновок відповідач робить посилаючись на Перелік робіт (послуг), що не належать до основної діяльності залізничного транспорту та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №173 від 16.02.1998 р. Однак зазначеними актами визначається перелік робіт, що належать до основної, а не до господарської діяльності залізничного транспорту. Відповідно до п. 1 Приміток до Переліку основна діяльність залізничного транспорту є складовою частиною загальної господарської діяльності і означає діяльність усіх взаємопов'язаних підприємств та структурних підрозділів галузі, спрямовану на виконання єдиного перевізного процесу. Згідно із п. 1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента, або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, сума доходу від вказаної діяльності була належно задекларована та сплачена до бюджету позивачем як вищестоящою організацією. Крім того, як вбачається з довідки від 15.11.2010 р. "Про результати виїзної планової перевірки Відокремленого підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", код 25449675 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.10.2010 року", за аналогічний період порушень, у тому числі тих, які зазначені в акті, виявлено не було.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що наведені органом державної податкової служби в акті перевірки обставини є не обґрунтованими та непідтверджені матеріалами справи. Отже, в ДПІ у м. Ужгороді відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного рішення внаслідок стверджуваного ненадходження цього податку до бюджету від продавця товару, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для таких дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року у справі №2а-1506/11/1370- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Запотічний

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 05.07.2012 року