Ухвала суду № 25016711, 03.07.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 р. Справа № 46742/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Запотічного І.І., Каралюса В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілла" на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.05.2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілла" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2010 року №0000191601/0,-

встановила:

У березні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 24 грудня 2010 року №0000191601/0.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки, які наведені в акті перевірки, що стосується порушення позивачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» не ґрунтується на відповідних доказах і без врахувань всіх обставин справи.

Зокрема, позивач зазначив, що податковим органом оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене без належних підстав, оскільки факт порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток відображено в акті № 12734/16-01/24625638 від 24.12.2010 р. про існування якого позивачу не було відомо, оскільки перевірка податковим органом проводилася 10.12.2010 р., а не 24.12.2010 р. Також податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням порядку і строків винесення та направлення платнику податків. Тому позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2010 року №0000191601/0 підлягає скасуванню. Просив позов задоволити.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.05.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ТзОВ "Ілла". Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що працівниками державної податкової служби проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств ТзОВ «Ілла», за результатами якої складено акт перевірки від 10.12.2010 року №12734/16-01/24625638 та акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки, ознайомлення та підписання акта документальної невиїзної (камеральної) перевірки від 10.12.2010р. №625.

За результатами проведеної перевірки, оформленої актом від 10.12.2010 року №12734/16-01/24625638, встановлено порушення:

-пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181 із змінами та доповненнями.

На підставі даного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2010 року №0000191601/0 про сплату штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 86050,09 грн.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», із змінами та доповненнями, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктами 1.2 та 1.3 статті 1 цього Закону визначено, що податкове зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України а податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно поштового повідомлення, 30.11.2010р. представнику ТзОВ «Ілла» вручено лист від 12.11.2010р. №63601/1601 про проведення документальної невиїзної перевірки. У зв'язку з неявкою представників позивача для проведення перевірки, ознайомлення та підписання акта документальної невиїзної (камеральної) перевірки позивачу було направлено примірник акта перевірки від 10.12.2010 року №12734/16-01/24625638, що підтверджується поштовим повідомленням та вручено 15.12.2010р.

Щодо нарахування штрафних санкцій позивачу, суд вважає за необхідне зазначити, що податкові повідомлення - рішення №0008382305/041378 від 01.07.2008 р., №0008382305/150520 від 14.08.2008 р. та №000838205/265773 від 15.10.2008 р. оскаржувалися позивачем в Тернопільському окружному адміністративному суді, справа №2-а-137/09/1970 та в апеляційному порядку. Тернопільський окружний адміністративний суд виніс постанову №2-а-137/09/1970, якою в задоволені позовних вимог відмовлено. За результатами апеляційного оскарження ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2010р. №7476/09/9104 апеляційну скаргу ТзОВ «Ілла» залишено без задоволення, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.02.2009 року по справі №2-а-137/09/1970, щодо відмову в задоволені позову ТзОВ «Ілла» про скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень, без змін. У зв'язку з набранням законної сили даної ухвали відбулося узгодження сум податкових зобов'язань позивача по податку на прибуток.

Враховуючи те, що ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2010р. у справі №7476/09/9104 надійшла на адресу податкового органу 19 серпня 2010 року, саме ця дата і стала датою узгодження податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств.

Проте, внаслідок несвоєчасної сплати зазначеної узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ТзОВ «Ілла» було зобов'язане сплатити штраф, зокрема, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Саме актом перевірки та розрахунком штрафних (фінансових) санкцій встановлено порушення сплати узгоджених сум податкових зобов'язань позивача по податку на прибуток та нараховано відповідну суму штрафу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що правові підстави для скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 24 грудня 2010 року №0000191601/0 відсутні. Позивачем не доведено обставин викладених в позовній заяві, а надані докази в повній мірі не підтверджують заявлених позовних вимог, а відтак, задоволенні позову відмовлено правомірно.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілла" залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.05.2011 року у справі №2а-858/11/1970- без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Запотічний

В. Каралюс