Рішення № 25013820, 03.03.2012, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 2-2194/11

№ провадження 2/415/1449/12

РІШЕННЯ

Іменем України

03.03.2012 м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

головуючого, судді Нельге Д.В.,

при секретарі Гаркуше В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч.2 ст.197 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» «Про стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату», -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду із вищезазначеним позовом, у якому просила стягнути з відповідача ТОВ «Дніпровський автобусний завод» на її користь компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату у розмірі 2064,17 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка посилається на те, що, у період з 1988 року по 2009 рік вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем - ТОВ «Дніпровський автобусний завод». Наказом №32-ок від 28.05.2009р. вона була звільнена за згодою сторін, проте, при її звільненні відповідачем не було дотримано вимог ст.116 КЗпП України, та, не виплачено їй всієї суми, що належала їй від підприємства, внаслідок чого вказана сума була стягнута з відповідача за рішенням суду від 14.05.2010р. Враховуючи те, що, в день звільнення їй не була виплачена заробітна плата, вважає, що, на підставі ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» вона має право на компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у розмірі 2064,17 грн.

В ході розгляду справи позивачка уточнила свої позовні вимоги, та в остаточному варіанті просила суд стягнути з відповідача на її користь компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у розмірі 2804,62 грн.

В судове засідання позивачка не з'явилась, надала суду письмову заяву, у якій зазначила, що підтримує позов у повному обсязі, та просить провести розгляд справи за її відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив, що дозволило суду визнати його неявку в судове засідання з неповажних причин та, відповідно до ст.169 ЦПК України, провести розгляд справи у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

В ході судового розгляду, з урахуванням наданих суду доказів, було встановлено, що, згідно трудової книжки позивача, остання, з 01.10.2007 року по 28.05.2009 рік працювала економістом відділу збуту на підприємстві відповідача, та, Наказом №32-ок від 28.05.2009р. була звільнена з займаної посади за згодою сторін.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 14.05.2010р. встановлено факт не дотримання відповідачем вимог ст.116 КЗпП України при звільнення позивача через не виплату останній всієї суми, що належала їй від підприємства, та стягнуто з відповідача на користь позивача 7429 грн. - заборгованість по заробітній платі, та 1000 грн. - у відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлено, та підтверджено наявними у справі доказами, факт порушення відповідачем строків виплати позивачці заробітної плати при її звільненні.

Згідно роз'яснень, наданих у п.22 Постанови Верховного Суду України N 13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», у справах, пов'язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у зв'язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що: компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі ст.34 Закону і Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. N 1427 (зі змінами, внесеними постановою від 23 квітня 1999 р. N 692), підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати (проіндексованої за наявності необхідних для цього умов) на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

Згідно ст.34 ЗУ «Про оплату праці» N 108/95-ВР від 24.03.1995р., компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно ст.1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» N 2050-III від 19.10.2000р., підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ст.2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» N 2050-III від 19.10.2000р., компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» N 2050-III від 19.10.2000р., сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно ст.3 Постанови Кабінету Міністрів України N 1427 від 20.12.1997р. «Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін. Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом 1. Коефіцієнт приросту споживчих цін розраховується з трьома знаками після коми. Індекси споживчих цін для розрахунку коефіцієнта приросту споживчих цін щомісячно публікуються Держкомстатом наростаючим підсумком з початку того року, в якому виникла заборгованість із виплати заробітної плати, що підлягає компенсації відповідно до пункту 2 цього Положення.

Згідно рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 14.05.2010 року, заборгованість відповідача по заробітній платі перед позивачем на день звільнення позивача складала 7429,47 грн.

Як вбачається з розрахунку компенсації, наданого позивачем, даний розрахунок проведений на підставі даних, наданих Управлінням статистики у м. Дніпродзержинську Головного управління статистики у Дніпропетровській області, та обчислений шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого позивачу доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу, та складає 2 804,62 грн.

Таким чином, встановивши в ході розгляду справи, що дійсно мали місце обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, суд, задовольняючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, вважає необхідним, на підставі того, що позивача звільнено від сплати судового збору, стягнути судовий збір з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.34 ЗУ «Про оплату праці», ст.3 Постанови Кабінету Міністрів України N 1427 від 20.12.1997р. «Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати», ст. 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» «Про стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату» - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» (ЄДРПОУ 33981727) яке розташоване за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Стасова, 79, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1:

- 2 804 (дві тисячі вісімсот чотири) грн. 62 коп. - компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» (ЄДРПОУ 33981727), яке розташоване за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Стасова, 79, на користь держави:

- 51 (п'ятдесят одну) грн. 00 коп. - судовий збір;

- 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Нельга Д. В.